UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДзвінниці Закарпаття (реферат)
Авторdimich
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2330
Скачало295
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з архітектури

 

„ДЗВІННИЦІ ЗАКАРПАТТЯ”.

 

ПЛАН

 

Розділ І. Коротка церковна історія

 

Розділ ІІ. Дерев’яні церкви Закарпаття

 

Розділ ІІІ. Дзвінниці Закарпаття

 

Розділ І. Коротка церковна історія

 

У 1551 р. мукачівським єпископом став Володислав. У 1613р. єзуїти

заснували колегію в Ужгороді та Пряшеві. Намагаючись утримати єдність

церков, українське духовенство ще в 1596 р. підписало Берестейську унію.

Вона стала прикладом для вірних і духовенства східного обряду на

Закарпатті, які 24 квітня 1646 р. в церкві Ужгородського замку визнали

свою єдність із Католицькою церквою. Перехід церков і мирян в унію

відбувався повільно. Запровадження унії сприяло розвитку освіти і

культури, зближувало Закарпаття з європейською культурою тих часів. У

1721 р. Закарпаття було вже повністю греко-католицьким. Тоді в краї

існувало 330 церков, з них 11 були муровані, решта — дерев'яні. Від 1772

до 1809 р. єпископом був А. Бачинський, людина тогочасної європейської

освіти, великий патріот і працівник на ниві української культури.

Зусиллями А. Бачинського на Закарпатті засновано понад 300 народних

шкіл, духовну семінарію, розпочато будівництво єпископської резиденції в

Ужгороді та ін. Плоди подвижницької роботи греко-католицької церкви

стали помітні в 1774 р., коли греко - католицьке єпископство

відокремлено від католицьких церков Угорщини. Тоді на Закарпатті

налічувалося вже 800 церков, а 700 священиків обслуговували 250 тисяч

вірних. Мукачівське єпископство обіймало тоді 13 комітатів Угорщини:

Спіш, Земплин, Ша-рош, Ґемер, Боршод, Абауй Торна, Саболч, Сатмар, Уг,

Берег, Уґоча, Мараморош і гайдуцькі міста (Гайдудороґ, Дебрецен).

Єпархія включала в себе 60 деканатів. Найбільший відсоток вірних у них

становили русини-українці 63,8%, румуни становили 20,9%, угорці - 6,2%.

 

По смерті єпископа Бачинського з різних причин починається поступовий

занепад Мукачівського єпископства.

 

У складне становище потрапила Греко-католицька церква після революції

1848р. Угорські шовіністи почали мстити греко-католикам за симпатії до

Австрії. З утворенням Австро-Угорщини посилився угорський вплив на

греко-католицьке духовенство.

 

Православну віру на Закарпатті поширювали під впливом ідеї московського

„месіаніму” підкріпленої успішним придушенням московським військом

угорського повстання на чолі з Л. Кошутом. Це також сприяло поширенню

москвофільської течії, головними виразниками якої стали Адольф

Добрянський та о. Іван Раковський. Великою мірою внаслідок діяльності І.

Раковського в 1902 р. в селі Іза виникла православна община, очолена

дяком Андрієм Владимиром. На культурному полі москвофільство

провалилося, бо московська мова і література були цілком чужі

закарпатцям, але православний месіанізм вплинув на релігійне життя краю.

Звинувачуючи провідників православ’я у зв’язках з Москвою, угорці

репресували православних з Ізи (Марамороський процес). Під впливом цього

процесу запанували православні настрої в селі Великі Лучки. Народ

побачив, що може мстити угорцям переходячи в православ'я. Цим

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ