.

Облік доходів від реалізації продукції (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
891 20103
Скачать документ

ПЛАН

Вступ

Дохід як об’єкт обліку

Доходи від реалізації продукції

Доходи від надання послуг, виконання робіт

Висновки

ЗМІСТ

TOC \o “1-2” \h \z HYPERLINK \l “_Toc65990954” Вступ PAGEREF
_Toc65990954 \h 4

HYPERLINK \l “_Toc65990955” 1. Дохід як об’єкт обліку PAGEREF
_Toc65990955 \h 5

HYPERLINK \l “_Toc65990956” 2. Доходи від реалізації продукції
PAGEREF _Toc65990956 \h 12

HYPERLINK \l “_Toc65990957” 3. Доходи від надання послуг, виконання
робіт PAGEREF _Toc65990957 \h 21

HYPERLINK \l “_Toc65990958” Висновки PAGEREF _Toc65990958 \h 26

HYPERLINK \l “_Toc65990959” Список використаної літератури PAGEREF
_Toc65990959 \h 27

Вступ

Методологічні засади формування, оцінювання і визнання у бухгалтерському
обліку інформації про доходи та фінансові результати діяльності, а також
порядок їх розкриття у фінансовій звітності визначають П(С)БО 15 “Дохід”
та П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, норми яких поширюються на
підприємства (організації) та інших юридичних осіб незалежно від форм
власності (крім бюджетних та банківських установ).

Основними завданнями організації обліку і контролю доходів діяльності
підприємства є забезпечення:

– правильного визначення та достовірної оцінки доходів підприємства;

– правильного і повного документального оформлення і своєчасного
відображення в регістрах обліку доходів та результатів діяльності;

– контролю за виконанням договорів по реалізації продукції;

– контролю за правильним визначенням фінансового результату від
звичайної діяльності з метою оподаткування;

– своєчасного одержання достовірної інформації про фінансові результати
підприємства;

– контролю за рухом та наявністю прибутку на підприємстві;

– узагальнення інформації про наявність та рух нерозподіленого прибутку
(непокритих збитків) підприємства, тощо.

1. Дохід як об’єкт обліку

Правильність обліку та контроль за його веденням, на кожному
підприємстві забезпечується наказом про облікову політику, який в
обов’язковому порядку повинен містити розділ про облік доходів і
результатів діяльності, в якому зазначаються основні принципи
організації обліку доходів і результатів діяльності на підприємстві.

В наказі про облікову політику необхідно передбачити:

критерії оцінки доходів;

поділ доходу за кожною класифікаційною групою доходів від звичайної
діяльності;

спосіб вивчення ступеня завершеності робіт, послуг дохід від
використання і надання яких визначається за ступенем завершеності;

облік доходів від реалізації продукції (товарів, інших активів)

облік доходів від надання послуг;

облік доходів від цільового фінансування;

облік доходів від використання активів підприємства іншими сторонами;

облік доходів за бартерними контрактами

Основним правилом визнання доходу від продажу реалізації готової
продукції, товарів – є дата, коли підприємство:

– передало значний ризик і винагороду від володіння товаром покупцю;

– не зберігає ні якої відповідальності, яка звичайно пов’язана з
володінням, ні ефективного контролю за реалізованими товарами;

– може достовірно визначити суму доходу;

– має впевненість, що економічні вигоди внаслідок реалізації надійдуть;

– може із значним ступенем достовірності оцінити фактичні чи очікувані
витрати.

Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі
принципів нарахування та відповідності.

Принцип нарахування передбачає відображення в обліку доходів і витрат, і
відповідно фінансових результатів, у момент їх виникнення незалежно від
дати надходження або сплати грошей. Наприклад, якщо відвантаження
продукції здійснюється в одному звітному періоді, а оплата (за умовою
договору) буде здійснюватися в наступному звітному періоді, то дохід
визначається і відображається в обліку на дату відвантаження продукції.

Принцип відповідності передбачає визначення фінансового результату
шляхом зіставлення доходів звітного періоду з витратами цього ж періоду,
понесеними для отримання цих доходів. Наприклад, при відображенні в
обліку визнаного доходу від реалізації продукції одночасно визначаються
і відображаються в обліку її собівартість і всі витрати, пов’язані з
такою реалізацією.

Застосування принципів нарахування та відповідності під час визнання
доходу як елемента обліку відбувається таким чином (рис. 1).

Для визначення моменту визнання доходу потрібно знати економічний зміст
господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. За принципом
превалювання змісту над формою дохід від продажу (реалізації) може бути
визнаний як на дату відвантаження, так і до чи або після неї.

Рис 1. Визнання доходу у фінансовому обліку та звітах за принципом
нарахування[1;420]

Разом з тим окремі види доходу мають певні особливості визнання. Не
визнаються доходами такі надходження:

– суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і
обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та
позабюджетних фондів;

– суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним
договором на користь комітента, принципала тощо;

– суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

– суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

– суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено
відповідним договором;

– надходження, що належать іншим особам;

– надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Отже, такі суми виключаються з доходу. Наприклад, суми, отримані
комісіонерами у результаті реалізації товару комітента, не спричиняють
збільшення його власного капіталу, а отже не є доходом. Замість цього
доходом є сума комісійної винагороди.

Разом з тим, вище наведені суми не включаються тільки до суми чистого
доходу підприємства. До загальної суми валового доходу такі суми
потрапляють і відображаються в бухгалтерському обліку по кредиту
рахунків класу 7 “Доходи і результати діяльності”, а потім виключаються
з неї записом по дебету рахунків цього класу. Отже, на фінансові
результати списуються тільки суми чистого доходу від здійснення
відповідних операцій і подій.

Аналітичний облік доходів організовується за видами діяльності
підприємства, при цьому окремо обліковуються доходи і результати від
операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності. Такий
порядок організації дозволяє одержувати інформацію для складання Звіту
про фінансові результати (ф. № 2) без додаткової обробки облікових
даних.

Крім цього, дані аналітичного обліку надаються для цілей управління
підприємством з метою надання інвесторам, власникам та іншим
зацікавленим особам інформації про одержані доходи, а також для
оперативного коригування управлінських рішень і дій.

В бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі справедливої
вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню. Сума
доходу, яка виникає в результаті господарської операції, як правило,
визначається шляхом домовленості між підприємством і покупцем або
користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої
компенсації або тієї компенсації, яку може бути отримано, з урахуванням
суми будь-якої торговельної знижки, що надається підприємством.

Критерії оцінки доходу:

дохід відображається у бухгалтерському обліку в сумі справедливої
вартості активів, що отримані або підлягають отриманню;

у разі відстрочки платежу, внаслідок чого виникає різниця між
справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх
еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи,
послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді
процентів;

сума доходу за бартерним контрактом визнається за справедливою вартістю
активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню
підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або
одержаних грошових коштів та їх еквівалентів;

якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або
підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити не
можливо, то дохід визнається за справедливою вартістю активів, робіт,
послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим
бартерним контрактом.

При фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку суттєвим
є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого.

Валовий дохід містить економічну вигоду, яку підприємство одержало (або
має одержати). Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір,
податок на додану вартість тощо), не приносять економічної вигоди. Тому
вони виключаються із валового доходу та завершують процес формування
чистого доходу.

Чистий дохід – це валовий дохід, зменшений на економічні елементи,
визначені законодавством. До чистого доходу не включаються суми, які
отримуються від імені третьої сторони, податок на додану вартість,
акциз, мито, будь-які надані торговельні знижки тощо.

Отже, справжнім доходом є чистий дохід (виручка) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД), який розраховується шляхом
вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) (Д), податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору (A3),
інших зборів або податків з обороту (ІЗП) та інших вирахувань з доходу
(ЇВ), тобто:

ЧД = Д – ПДВ – A3 – ІЗП – ІВ.[1;416]

Таким чином, дохід виражається в тій сумі грошових коштів або їх
еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню.

Для чіткої організації обліку доходів і результатів діяльності необхідно
здійснити їх класифікацію.

Відповідно до вимог П(С)БО 15 доходи підприємства класифікуються за
різними ознаками.

З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від:

– реалізації продукції, товарів, інших активів, придбаних з метою
продажу (крім інвестицій у цінні папери);

– надання послуг;

– використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними
особами, результатом якого є отримання процентів, дивідендів, роялті.

В залежності від виду діяльності розрізняють доходи від:

– звичайної діяльності;

– надзвичайної діяльності.

Доходи можуть виникати в результаті операційної, фінансової та
інвестиційної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства (або
операції, які її забезпечують чи виникають внаслідок здійснення такої
діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та
реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками,
працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо.

До звичайної діяльності відносять також списання знецінених запасів,
курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за
порушенням податкового законодавства та інші операції, як такі, що
супроводжують цю діяльність.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та не операційну
(фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність – це основна статутна діяльність підприємства, а
також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою
діяльністю.

Основна діяльність – це здійснення операцій, пов’язаних із виробництвом
або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою
створення підприємства та забезпечує основну частку його доходу. Для
комерційного торговельного підприємства такими операціями будуть
операції з придбання товарів, для виробничого –придбання матеріалів і
сировини, виготовлення продукції та її реалізації, для інвестиційної
компанії – формування портфелю інвестицій тощо.

Доходи, пов’язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями –
виробництво, управління, збут та інші (аналогічно витрати).

Інвестиційна діяльність – це придбання та реалізація тих необоротних
активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою
еквівалентів грошових коштів.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи встановлено
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові
результати”.

Облік доходів підприємства ведеться згідно з П(С)БО 15 “Дохід”. Доходами
підприємства визнаються:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Дохід від діяльності підприємства визнається тоді, коли в результаті
господарської операції:

• збільшуються активи або

• зменшуються зобов’язання і внаслідок цього відбувається зростання
власного капіталу.

Таким чином, якщо активи збільшуються (або зобов’язання зменшуються),
але це не призводить до зростання власного капіталу, дохід не
визнається.

2. Доходи від реалізації продукції

При відвантаженні готової продукції, товарів підприємство визначає
процес реалізації за методом нарахування.

За принципом нарахування в момент відвантаження готова продукція
(товари) вважається проданою, тому в обліку повинен відображатися дохід
з одної сторони (пасив) та на цю суму має бути зроблено збільшення
активу — дебіторської заборгованості.

Відвантаження або відпуск готової продукції, товарів, виконаних робіт і
послуг із складу покупцям проводять на підставі первинних документів:
наказів-накладних або розпоряджень відділу збуту. У первинній
документації зазначають номер замовлення та адресу, за якою відправляють
продукцію, кількість місць, вид упаковки, масу та інші дані, що
характеризують відвантажену продукцію.

Постачальник-вантажовідправник на підставі вантажо-транспортних
накладних, залізничних квитанцій про прийняття вантажу та інших
документів виписує розрахункові документи для передачі їх покупцеві або
в банк на інкасо.

Розрахунковими документами є: рахунки-фактури, платіжні ,вимоги,
виписані на основі рахунків-фактур, специфікації (за великої
номенклатури відвантаженої продукції). У розрахункових документах
містяться дані про відвантажену продукцію (найменування, кількість,
ціна, вартість тощо).

Банк, який обслуговує постачальника-вантажовідправника, надсилає для
оплати його розрахункові документи установі банку, що обслуговує
покупця.

Аналітичний облік відвантажених товарів ведеться на складі відокремлено
у картках складського обліку в натуральних показниках на основі
наказів-накладних відділу збуту.

Відвантаження (відпуск) продукції в порядку продажу (реалізації)
відбувається у відповідності з укладеними договорами або шляхом вільного
продажу через роздрібну торгівлю.

Договори укладаються з підприємствами-споживачами або посередницькими
організаціями (постачальницько-збутовими, оптовою і роздрібною торгівлею
тощо), як правило, на тривалий період.

Строки постачання передбачаються в договорі. Якщо вони не встановлені чи
не випливають із суті та цілей договору, покупець має право вимагати
поставки в будь-який час.

Бухгалтерія разом зі службою маркетингу (збуту) покликана контролювати
своєчасність та повноту оплати рахунків покупцями, з тим щоб
підприємство могло виконати всі умови договорів поставки та реалізації
продукції.

Часом виконання зобов’язань по однорідній поставці вважається дата
складання приймально-здавального акту чи розписки в отриманні продукції,
а при відвантаженні виробів покупцю з іншого міста – день здачі цих
документів транспортних організаціям чи органам зв’язку (поштовому
відділенню).

Оперативний облік відвантаження веде служба збуту в спеціальних картках,
журналах чи книгах.

На продукцію, що відвантажується, виписують наказ-накладну чи інший
документ (оповіщення про відправку, наказ про відпуск тощо), в яких
вказують найменування, номенклатурний номер, сорт, розмір, кількість
упаковок, виробів, найменування та адреса отримувача. На підставі
документації про фактичний відпуск (відвантаження) виписують платіжне
доручення (рахунок-платіжне доручення) в декількох примірниках. Один з
примірників із транспортними документами передається (відправляється)
покупцю для оплати, а інший прикладається до документів при передачі їх
до банку на інкасо. Якщо умовою договору постачання є попередня оплата
продукції, покупець переводить на рахунок постачальника належну йому
суму платіжним дорученням.

Транспортні витрати по доставці продукції відносяться на постачальника
чи покупця залежно від того, як це передбачено в договорі постачання.

Виписка розрахункових документів на оплату відвантаженої продукції
повинна бути максимально повною та оперативною, так як від цього багато
в чому залежить сучасність надходження платежу від покупців та величини
позики під відвантажені товари. В більшості випадків продукція
обліковується як продана з моменту вивезення її з території
підприємства.

Відвантаження (відпуск) продукції в порядку продажу (реалізації)
відбувається у відповідності з укладеними договорами або шляхом вільного
продажу через роздрібну торгівлю.

Договори укладаються з підприємствами-споживачами або посередницькими
організаціями (постачальницько-збутовими, оптовою і роздрібною торгівлею
тощо), як правило, на тривалий період.

Строки постачання передбачаються в договорі. Якщо вони не встановлені чи
не випливають із суті та цілей договору, покупець має право вимагати
поставки в будь-який час.

Бухгалтерія разом зі службою маркетингу (збуту) покликана контролювати
своєчасність та повноту оплати рахунків покупцями, з тим щоб
підприємство могло виконати всі умови договорів поставки та реалізації
продукції.

Часом виконання зобов’язань по однорідній поставці вважається дата
складання приймально-здавального акту чи розписки в отриманні продукції,
а при відвантаженні виробів покупцю з іншого міста – день здачі цих
документів транспортних організаціям чи органам зв’язку (поштовому
відділенню).

Оперативний облік відвантаження веде служба збуту в спеціальних картках,
журналах чи книгах.

На продукцію, що відвантажується, виписують наказ-накладну чи інший
документ (оповіщення про відправку, наказ про відпуск тощо), в яких
вказують найменування, номенклатурний номер, сорт, розмір, кількість
упаковок, виробів, найменування та адреса отримувача. На підставі
документації про фактичний відпуск (відвантаження) виписують платіжне
доручення (рахунок-платіжне доручення) в декількох примірниках. Один з
примірників із транспортними документами передається (відправляється)
покупцю для оплати, а інший прикладається до документів при передачі їх
до банку на інкасо. Якщо умовою договору постачання є попередня оплата
продукції, покупець переводить на рахунок постачальника належну йому
суму платіжним дорученням.

Транспортні витрати по доставці продукції відносяться на постачальника
чи покупця залежно від того, як це передбачено в договорі постачання.

Виписка розрахункових документів на оплату відвантаженої продукції
повинна бути максимально повною та оперативною, так як від цього багато
в чому залежить сучасність надходження платежу від покупців та величини
позики під відвантажені товари. В більшості випадків продукція
обліковується як продана з моменту вивезення її з території
підприємства.

4

¦f

j

x

z

&

(

*

.

0

2

4

6

8

n

p

r

t

I

?

O

LNPRbdf??? c¤¦??aaaeae”

$

&

X

X

Z

\

`

b

d

f

h

z

?них покупцям, та інші вирахування з доходів у Плані рахунків
бухгалтерського обліку передбачено рахунок 70 “Доходи від реалізації”,
до якого відкриваються такі субрахунки:

• 701 “Дохід від реалізації готової продукції”;

• 702 “Дохід від реалізації товарів”;

• 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”;

• 704 “Вирахування з доходу”.

Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції пов’язане з
виконанням деяких умов П(С)БО 15 “Дохід”, зокрема:

1. Передача покупцеві ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на
продукцію. У більшості випадків передача ризиків і вигод від володіння
збігається з передачею юридичного права власності або з передачею в
управління покупцеві. В інших випадках передача ризиків і вигод
відбувається не завжди одночасно з передачею юридичного права власності,
наприклад:

а) покупець має право анулювати придбання з причин, визначених
контрактом на реалізацію, а підприємство-продавець не має упевненості
відносно його повернення;

б) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу, і цей монтаж є
істотною частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;

в) одержання доходу від визначеної реалізації залежить від доходу, який
отримає підприємство-покупець від власної реалізації цих товарів;

г) одержання доходу від певної реалізації залежить від доходу, який
отримає покупець від власної реалізації цієї продукції.

Якщо підприємство-продавець залишає тільки незначний ризик володіння,
операція вважається реалізацією і дохід визначається.

2. Управління і контроль за реалізованою продукцією. Якщо підприємство
залишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованою
продукцією, то дохід від такої реалізації не визнається.

3. Сума доходу достовірно визначена. Доходи, достовірну оцінку яких
здійснити неможливо, у звітності не відображаються, що відповідає одному
з основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності –
обачливості, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх
елементів (активів, зобов’язань тощо) за вартістю, яка має запобігати
заниженню зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів
підприємства.

4. Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення
економічних вигод, а витрати, пов’язані з реалізацією продукції,
достовірно визначені. Якщо існує невпевненість в отриманні доходів від
реалізації, то до усунення цієї невпевненості дохід не повинен
визнаватися.

Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку виручки від
реалізації готової продукції на прикладі.[2;225]

Таблиця 1

№ п/п

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, гра

Дебет Кредит

Перша подія – відвантаження

1 Відображено дохід від реалізації готової продукції в момент
відвантаження 361 701 1200

2 Відображено виникнення податкових зобов’язань щодо ПДВ 701 641 200

3 Списано суму доходу на фінансовий результат 701 791 1000

4 Відображено собівартість готової продукції 901 26 700

5 На фінансовий результат списано собівартість готової продукції 791
901 700

6 Отримано грошові кошти 311 361 1200

Перша подія – оплата

7 Надійшла попередня оплата за продукцію 311 68 1200

8 Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ 643 641 200

9 Відображено реалізацію готової продукції 361 701 1200

10 Списано податкові зобов’язання щодо ПДВ 701 643 200

11 Відображено собівартість готової продукції 901 26 700

12 Списано на фінансові результати:

доходи

витрати 701 791 1000

791 681 700

13 Проведено зарахування заборгованостей 901 361 1200

Особливий порядок визнання доходу і відображення його в бухгалтерському
обліку установлюється П(С)БО 15 “Дохід” для операцій обміну.

Передусім при здійсненні обміну продукцією (товарами, роботами,
послугами чи іншими активами) необхідно знати, чи є такі активи
подібними чи ні.

При здійсненні обміну активами, які подібні за призначенням і мають
однакові справедливі вартості, обмін не розглядається як операція, що
приносить дохід. Тобто дохід не визнається, а отже, виручка від
реалізації таких активів у бухгалтерському обліку не відображається.
Однак сам факт обміну має бути зафіксовано в регістрах бухгалтерського
обліку, що відповідає одному з основних принципів бухгалтерському обліку
– повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити
всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських
операцій і подій, здатних впливати на рішення, що приймаються на
підставі такої інформації.

Якщо підприємство здійснює обмін неподібними активами, то ця операція
розглядається як така, що приносить дохід. У даному випадку дохід
оцінюється за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих
або належних до одержання підприємством, зменшеною чи збільшеною
відповідно на суму переданих або отриманих грошових коштів чи їх
еквівалентів. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг,
отриманих або належних до одержання за бартерним контрактом, достовірно
визначити неможливо, то дохід визнається за справедливою вартістю
активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів),
переданих за цим бартерним контрактом.

Передусім слід зазначити, що не визнається дохід у випадку обміну
продукції (товарів, робіт, послуг, інших активів), які є подібним за
призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Якщо ж відбувається операція обміну подібними активами (роботами,
послугами), які мають різну вартість, або здійснюється обмін неподібними
активами (роботами, послугами), які мають однакову вартість, дохід
визнається за вартістю отриманих активів (робіт, послуг).

Приклад. Підприємство обмінює готову продукцію на виробничі запаси
вартістю 6000 грн. Собівартість переданої продукції становить 4000
грн.[3;456]

Таблиця 2

№ п/п

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн.

Дебет Кредит

1 Відвантажена готова продукція 361 701 6000

2 Відображено виникнення податкових зобов’язань щодо ПДВ 701 641 1000

3 Списано суму доходу на фінансовий результат 701 791 1000

4 Списана готова продукція на реалізацію 901 26 4000

5 Собівартість реалізованої продукції віднесена на фінансові і
результати 791 901 4000

6 Одержано виробничі запаси 20 631 5000

7 Відображена сума податкового зобов’язання 641 631 1000

8 Проведено взаємне зарахування заборгованостей 631 361 6000

При нерівноцінному обміні, коли відбувається доплата грошовими коштами,
дохід визнається за сумою активів, отриманих або які підлягають
отриманню, зменшених на суму переданих або одержаних грошових коштів.

Узагальнення інформації про доходи від реалізації І готової продукції,
товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про
суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу ведеться
на рахунку 70 “Доходи від реалізації” (рис. 2).

Рис. 2. Організація обліку доходів від реалізації[1;415]

Бухгалтерський облік доходів від реалізації організовується щодо кожного
об’єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий
субрахунок. Облік доходів від реалізації слід організовувати з
врахуванням відповідних субрахунків, зазначених (див. рис. 3).

Аналітичний облік доходів від реалізації організовується за видами
(групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або
іншими напрямками, визначеними підприємством.

Первинними документами з обліку доходів від реалізації є розрахунки
(довідки) бухгалтерії, накладні, рахунки-фактури. Підприємство може
самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки
виходячи із специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління
та контролю.

Дані по рахунку 70 “Доходи від реалізації” відображаються в
журналі-ордері № 11 та у Звіті про фінансові результати в рядку з
відповідною назвою.

Рис. 3. Організації синтетичного обліку доходів від реалізації[1;424]

3. Доходи від надання послуг, виконання робіт

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, має визнаватися виходячи зі ступеня
завершеності операцій з надання послуг на дату складання балансу.

Результат від надання послуг може бути визнаний за наявності таких умов
(рис. 4).

Рис. 4. Умови визнання доходу від надання послуг, який підлягає визнанню
за звітний період[1;418]

Згідно з цими умовами дохід визнається в тих звітних періодах, у яких
надаються відповідні послуги.

Послуга – це певна діяльність, направлена на створення нематеріальних
благ для задоволення суспільних потреб. При наданні послуг досягається
певний не речовий результат, який сам по собі є благом. Тобто надання
послуг пов’язане із створенням матеріальних цінностей, послуга завжди
матеріальна.

Робота це певна діяльність, направлена на створення матеріальних благ
для задоволення суспільних потреб. Тобто, в процесі виконання робіт
створюється нематеріальний результат.

Згідно з П(С)БО 15 “Дохід” дохід від надання послуг визнається в тому
періоді, у якому надаються послуги. Даний стандарт передбачає визнання
доходу:

• виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату
балансу;

• шляхом рівномірного його нарахування за певний період часу.

Згідно із цими методами дохід визначається в тих звітних періодах, у
яких надаються відповідні послуги.

Визнання доходу через посилання на ступінь завершеності операції
називають методом поетапного виконання.

Ступінь завершеності операції з надання послуг може бути оцінено такими
трьома методами:

• виченням виконаної роботи;

• визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у
загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

• визначенням питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з
наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат,
здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають
обсяг наданих послуг на ту саму дату.

Якщо надання послуг полягає у виконанні необмеженої кількості дій
(операцій) за певний період часу, то дохід визнається шляхом його
рівномірного нарахування за цей період.

Розглянемо деякі варіанти обліку доходів від надання послуг.

а). Визначення виконання роботи

Даний варіант бажано застосовувати в тому випадку, коли операція з
надання послуг, виконання робіт має разовий характер або здійснюється
протягом доволі короткого періоду і дохід від даної операції можна легко
визначити.

Приклад. Авторемонтне підприємство отримало замовлення на ремонт
автомобіля. Вартість ремонту становить 240 грн. (в т.ч. ПДВ 40 грн.).

В даному випадку дохід визнаватиметься при підписанні акта виконаних
робіт.

Таблиця 3

№ п/п

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн.

Дебет Кредит

Перша подія — надання послуг

1 Здійснено виконання робіт 377 703 240

2 Відображено виникнення податкових зобов’язань щодо ПДВ 703 641 40

3 Надійшли грошові кошти за оплаїу послуг 311 377 240

Перша подія – оплата

4 Надійшли грошові кошти за оплату послуг 311 681 240

5 Нарахована сума податкових зобов’язань з ПДВ 643 641 40

6 Здійснено виконання робіт 377 703 240

7 Списана сума податкових зобов’язань з ПДВ 703 643 40

8 Проведено зарахування заборгованості 681 377 240

б). Визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у
загальному обсязі послуг, які мають бути надані.

Для визначення ступеня завершеності роботи даним методом потрібно
обчислити питому вагу послуг, які вже надані (переважно, на певну дату)
відносно всього обсягу робіт, які повинні бути виконані.

Приклад. Авторемонтне підприємство уклало угоду на ремонт 10 автомобілів
AТП на суму 1800 грн. (в т.ч. ПДВ – 300 грн.). Термін виконання
замовлення 2 місяці. В першому місяці було відремонтовано 4 автомобілі.

1). Визначаємо питому вагу послуг, наданих в першому місяці:

4 : 10 х 100 = 40%.

Виходячи з того, дохід в першому місяці становить:

1800×40: 100 = 720 грн.

2). Визначаємо питому вагу послуг, наданих в наступному місяці:

6 : 10 х 100 = 60%.

Дохід в другому місяці склав:

1800×60: 100 =1080 грн.

Таблиця 4

№ п/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн.

Дебет Кредит

Перший місяць

1 Поступили грошові кошти за оплату майбутніх послуг 311 681 1800

2 Нарахована сума податкових зобов’язань з ПДВ 643 641 300

3 Відображено реалізацію наданих послуг в першому місяці 377 703 720

4 Списана сума податкових зобов’язань з ПДВ, які відносяться до
операцій, виконаних в першому місяці 703 643 120

Другий місяць

5 Відображено реалізацію наданих послуг в другому місяці і 377 703 1080

6 Списана сума податкових зобов’язань з ПДВ, які відносяться до
операцій, виконаних в другому місяці 703 643 180

7 Проведено зарахування заборгованості 681 377 1800

в). Визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з
наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

Даний метод відрізняється від попереднього тим, що основою для
визначення доходу є здійснені підприємством витрати у загальній сумі
витрат, які потрібно здійснити для того, щоб виконати необхідні роботи
(при розгляді попереднього варіанта основою для нарахування доходу був
виконаний обсяг робіт відносно всього запланованого обсягу робіт). З
усіх трьох методів визначення ступеня завершеності роботи найкраще
використовувати метод вивчення виконання роботи, оскільки даний метод не
передбачає здійснення розрахунку питомої ваги виконаних робіт. При
застосуванні даного методу звичайний акт виконаних робіт вважається
свідченням того, що замовник і підрядник вивчили роботу і таким чином
визначили її вартість в певній сумі від загальної вартості замовлення.

г). Рівномірне нарахування доходу від надання послуг У випадку виконання
невизначеної кількості дій за певний проміжок часу, дохід визначається
методом рівномірного нарахування за цей період.

Приклад. Консалтингова фірма уклала з малим підприємством угоду на
консультаційне обслуговування підприємства в сумі 72Q гри,, утому числі
ПДВ 120 грн. Термін дії угоди – 1 квартал 2001 р. Витрати консалтингової
фірми в січні становили 150 грн., за лютий – 180 грн.., за березень –
170 грн.

За допомогою рівномірного методу встановимо, що дохід в січні становив
240 грн., в лютому 240 грн. і в березні також 240 грн.[3;354]

Таблиця 5

№ п/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн.

Дебет Кредит

1 Надійшли грошові кошти за оплату майбутніх послуг 311 681 720

2 Нарахована сума податкових зобов’язань з ПДВ 643 641 120

3 Відображення реалізації наданих послуг:

січень 377 703 240

лютий 377 703 240

березень 377 703 240

4 Списано податкові зобов’язання щодо 1ІДВ:

січень 703 643 40

лютий 703 643 40

березень 703 643 40

5 Відображено зарахування заборгованості 681 377 720

Необхідно також зазначити, що П(С)БО 15 “Дохід” передбачає ситуацію, при
якій неможливо на ранніх стадіях господарської операції достовірно
оцінити дохід від надання послуг. У такому випадку пропонується дохід
визначати тільки в розмірі понесених затрат, які передбачається
відшкодувати.

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно
визначений і не існує ймовірності відшкодування понесених витрат, дохід
не визнається, а понесені витрати визнаються витратами звітного періоду.
Якщо надалі суму доходу буде достовірно оцінено, дохід визнається за
такою оцінкою.

Висновки

Поняття “дохід” означає надходження економічної вигоди протягом звітного
періоду, який виникає у процесі звичайної діяльності підприємства. Коли
ці надходження сприяють збільшенню власного капіталу, окрім збільшення,
яке пов’язане з внесками акціонерів, то його називають прибутком, коли
зменшенню – збитком.

Реалізованими (проданими) вважаються продукція, товари, роботи і
послуги, продані на ринку споживачів, а моментом реалізації – момент
переходу права власності на товар.

Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) є одним із показників
діяльності господарюючих суб’єктів. За своїм економічним змістом
фактична величина реалізації продукції характеризує кінцевий результат
роботи підприємства, виконання обов’язків перед споживачами, ступінь
участі в задоволенні потреб ринку.

Планом рахунків передбачені окремі рахунки для оцінку доходів у розрізі
видів діяльності. Найменування рахунків і субрахунків до них
представляють собою докладний опис складу доходів з класифікацією за
видами діяльності.

Аналітичний облік доходів від реалізації організовується за видами
(групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або
іншими напрямками, визначеними підприємством.

Дані по рахунку 70 “Доходи від реалізації” відображаються в
журналі-ордері № 11 та у Звіті про фінансові результати в рядку з
відповідною назвою.

Первинними документами з обліку доходів від реалізації є розрахунки
(довідки) бухгалтерії, накладні, рахунки-фактури. Підприємство може
самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки
виходячи із специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління
та контролю.

Список використаної літератури

1. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. проф.
Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.

3. Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и
торговых предприятиях. – К.: А.С.К., 2000. – 624 с.

4. Завгородний В.П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса. – К.:
ВИРА-Р; Дакор., 2000. – 608 с.

5. Загородиш А.Г., Усач Б.Ф., Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік та аудит
підприємницької діяльності: Навчальний посібник. – Львів, 1995. – 208 с.

10. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні:
Нормативно-практичний довідник. Навч. посібник. Станом на 1 лютого 2000
р. / Р.Л. Хом’як, В.І. Лемішовський – Львів: “Інтелект-Захід”, 2000. –
188 с.

11. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні:
Нормативно-практичний довідник. Навчальний посібник. / Р.Л. Хом’як, В.І.
Лемішовський, О.І. Карий, О.М. Синичич, І.С. Колодка, B.I. Воськало. –
Львів: “Інтелект-Захід”, 2000. – 180с.

12. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні:
Нормативно-практичний довідник. Навч. посібник.За ред. Р.Л. Хом’яка –
Львів: “Інтелект-Захід”, 2000. – 444 с.

13. Партии Г.О., Мороз А.С. Основи бухгалтерського обліку: Навчальний
посібник. – Львів: Державний університет “Львівська політехніка”
(Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” Інституту підвищення
кваліфікації та перепідготовки кадрів), 1999. – 132 с.

15. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку,
економічного контролю та аналізу: Підручник. – К.: Кнеу, 2000. – 260 с.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020