UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціологічне знання: передумови виникнення та етапи становлення (реферат)
АвторMIR
РозділАвторські роботи
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось20685
Скачало796
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Соціологічне знання:

 

передумови виникнення та етапи становлення

 

ПЛАН

 

1. Логіка виникнення соціологічного знання

 

2. О.Конт — засновник соціології

 

3. Г.Спенсер як продовжувач позитивістської лінії в соціології

 

4. Соціологічний позитивізм

 

5. Соціологічна концепція марксизму

 

6. Соціологічний психологізм

 

Висновки

 

Використана література

 

1. Логіка виникнення соціологічного знання

 

Соціологія як самостійна галузь наукового знання виникла досить пізно, у

40-х рр. XIX ст., і являє собою порівняно молоду науку. Але формування і

накопичення знань про суспільство та його розвиток, місце і роль в ньому

людини почалося з давніх давен, опираючись на уявлення первісних людей,

відображені у міфах, легендах та героїчному епосі. З часом, десь близько

двох з половиною тисячоліть тому, на базі первісної міфології виникає

філософія, яка на перших етапах свого існування була сукупним знанням

про світ і містила в собі елементи астрономічних, математичних, фізичних

та інших знань. Окремою галуззю філософії як «цариці всіх наук»

поступово стає соціальна філософія, вбираючи в себе чисельні спроби

пояснення суспільних явищ, суті і призначення людини.

 

Крім філософії, пізнанням соціальних процесів і явищ займалася також

історія. Як слушно зазначає вітчизняний-соціолог М.В.Захарченко, у

стародавньому світі розвиток філософії та історії здійснювався

паралельно, але ці два пізнавальні процеси ніколи не перетиналися:

пізнавальний досвід історичної науки не вивчався філософією, а

соціально-філософський аналіз суспільних проблем практично залишався

поза історією. Філософія з її абстрактно-умоглядним розумінням

соціальної дійсності була дуже далекою від реального суспільного життя в

його неповторно-індивідуальних проявах, а історія уникала

філософсько-теоретичних узагальнень, будучи скерованою саме на

дослідження і опис унікальних і неповторних явищ та історичних осіб. До

того ж історію завжди вважали наукою про минуле; соціапьна ж філософія

більше тяжіла до спроб розуміння сучасного їй світу. Тому саме соціальну

філософію можна вважати попередницею соціологи.

 

Однак філософи давнини не розглядали суспільство як окреме і самостійне

утворення, що має свої власні закони і механізми розвитку. Для них

суспільство та суспільне життя виступають складовою частиною загального

космічного буття, незалежного від людини та її волі. Відтак і

суспільство філософами древнього світу розглядається не як суб'єкт, не

як цілісний соціальний організм, що саморозвивається й

самовдосконалюється, а як простий або складний об'єкт вивчення по

аналогії до інших природних об'єктів. До того ж стародавні філософські

уявлення про суспільство і людину носили умоглядний, позадослідний

характер.

 

Отже, з сивої давнини, впродовж тисячоліть історії людства домінуючою

залишалася думка про органічну належність людини до природного світу (чи

це був космос, чи земний світ), про людину як частку природи, підвладну

природним законам, про суспільство як продовження і вищий продукт

природи.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ