Реферат на тему:
Колективний договір
як правовий інструмент поліпшення умов і охорони праці
Колективний договір, угода укладається профспілковим комітетом
підприємства від імені трудового колективу з роботодавцем.
Проект договору (угоди) повинен обговорюватись на зборах (конференції)
трудового колективу і затверджуватись зборами (конференцією).
Колективний договір повинен містити основні положення з питань праці і
заробітної плати, положення в галузі робочого часу, відпочинку,
матеріального стимулювання, охорони праці, удосконалення виробництва і
праці, зміцнення виробничої і трудової дисципліни, соціальні питання та
ін.
Договір укладається в письмовій формі терміном на 1 рік і поширюється
на всіх працівників установи, незалежно від того, чи є вони членами
профспілки.
Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі
нормативного регулювання взаємовідносин між роботодавцем і працівниками
з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.
Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на належні, безпечні
і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної
законом.
Законами України, що входять до Кодексу Законів про Працю «Про охорону
праці” та “Про колективні договори і угоди”, передбачено внесення
комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці
в колективні договори та визначення обов’язків сторін з цих заходів.
Колективний договір повинен обов’язково містити зобов’язання сторін
щодо заходів захисту прав та соціальних інтересів осіб, які потерпіли на
виробництві від нещасних випадків або профзахворювань, а також
утриманців і членів сімей загиблих.
Згідно ст. 11 Закону України “Про охорону праці” рекомендовано включати
до розділу “Охорона праці” договору заходи із поліпшення умов праці
інвалідів, жінок, підлітків, надання їм пільг за виконання вимог щодо
охорони праці.
Згідно з Законом України “Про внесення змін і доповнень до Кодексу
України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу
України”, адміністративним правопорушенням вважається ухилення від
участі в переговорах щодо укладання, зміни або заповнення колективного
договору, угоди; порушення строків переговорів або ухилення від
переговорів роботодавців, уповноважених трудових колективів, або
незабезпечення роботи комісій із представників сторін по укладенню,
зміні або доповненням колективного договору, і передбачає накладення на
порушника штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат. Порушення
чи невиконання колективного договору особами роботодавців, уповноваженим
трудового колективу, представниками трудових колективів передбачає
накладання штрафу у розмірі до ста мінімальних заробітних плат.
Ненадання особами, які представляють роботодавців або інші уповноважені
трудовим колективом органи, представникам трудових колективів
інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення
контролю за виконанням колективних договорів, угод передбачає накладання
штрафу у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Далі я приведу приблизну редакцію розділу «Охорона праці» в
колективному договорі.
«Охорона праці»
Власник або уповноважений ним орган зобов’язується.
1. Забезпечити своєчасне виконання комплексних заходів щодо
забезпечення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища, створення безпечних і нешкідливих умов праці, підвищення
існуючого рівня охорони праці (додаток до розділу).
2. Створити фонд охорони праці на підприємстві в розмірі одного
відсотка від обсягів виробництва.
Кошти фонду використовувати на доведення умов і безпеки праці до
нормативних вимог, підвищення існуючого рівня охорони праці на
виробництві або на виконання комплексних заходів, що забезпечують
досягнення встановлених нормативів з охорони праці, на придбання
спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту,
проведення атестацій робочих місць на відповідність їх нормативам, актам
з охорони праці, придбання устаткування та матеріалів з метою
профілактики проф-захворовань та реабіталітації потерпілих від нещасних
випадків, проведення технічної експертизи аварійних приміщень і споруд,
а також попередження дорожньо-транспортних пригод.
3. До _________ провести аналіз стану та причин виробничого
травматизму і захворювань, розробити та реалізувати заходи щодо
запобігання нещасних випадків та захворювань на виробництві (окремий
план).
4. До___________закінчити атестацію робочих місць, розробити заходи
щодо приведення умов праці на робочих місцях у відповідність з вимогами
стандартів нормативних актів з охорони праці.
5. Провести навчання і атестацію працівників, які зайняті на роботах з
підвищеною небезпекою (додаток).
6. Забезпечити суворе дотримання посадовими особами та
інженерно-технічними працівниками вимог Закону України “Про охорону
праці”, нормативних актів про охорону праці, технологічних процесів,
графіків планово-попереджувальних ремонтів устаткування та вентиляції.
7. Працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами
праці, безплатно забезпечувати молоком (додаток).
8. Забезпечити умивальники і душові милом або організувати видачу мила
працівникам (додаток).
9 Своєчасно видавати працюючим, відповідно до норм, спецодяг,
спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту. Компенсувати
працівникам витрати на придбання ними засобів індивідуального захисту,
якщо по нормі строк їх видачі закінчився, а на підприємстві в наявності
їх немає. У випадку дострокового їх зносу не з вини працівників,
замінювати за рахунок підприємства (додаток).
10. З метою поліпшення умов праці жінок, реалізувати такі заходи:
а) не допускати жінок на важкі роботи з небезпечними умовами праці
(додаток);
б) не допускати жінок до піднімання і перенесення вантажу, вага якого
перевищує граннчно допустимі норми (додаток).
11. Відшкодовувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або
іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаними з виконанням трудових обов’язків
у повному розмірі втраченого заробітку, а також оплачувати потерпілому
(членам сім’ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. Якщо
відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлена стійка втрата
працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з
розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати ним
професійної працездатності.
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не
менше п’ятирічного заробітку працівника; його сім’ї, крім того, не менше
однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його
дитину, яка народилася після смерті.
12. Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим
вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги
може бути зменшений лише у порядку, що визначається трудовим колективом
підприємства, але не більше як на 50%. Факт наявності вини потерпілого
встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.
13. Відшкодовувати потерпілому витрати на лікування,
протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та
інші види медичної соціальної допомоги, відповідно до медичного
висновку, що видається в установленому порядку. Надавати інвалідам
праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні
соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості — за рахунок
підприємства.
14. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним
випадком на виробництві, зберігати місце роботи та середню заробітну
плату на весь період до відновлення працездатності без визнання їх в
установленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання
потерпілим попередньої роботи, забезпечити відповідно до медичних
рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові
умови та режим роботи.
15. Організовувати проведення попереднього та періодичного медичних
оглядів працівників.
16. За порушення Закону та нормативних актів по охороні праці
притягувати винних працівників до дисциплінарної, адміністративної,
матеріальної, судової відповідальності, згідно зі ст. 49 Закону України
“Про охорону праці” та іншими актами законодавства
17. Запроваджувати систему стимулювання працівників, які виконують
акти законодавства з питань охорони праці та техніки безпеки, не
порушують вимог особистої і колективної безпеки, беруть активну участь в
здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві.
Працівники підприємства зобов’язуються:
– вивчати та виконувати вимоги правил і нормативних актів по охороні
праці, -суворо дотримуватися правил експлуатації устаткування, норм,
правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, встановлених вимог
поводження з машинами, механізмами, інструментами тощо;
– застосовувати в разі необхідності засоби індивідуального захисту;
– проходити в установленому порядку’ попередні та періодичні медичні
огляди;
– брати активну участь у створенні безпечних умов праці;
– вносити пропозиції по ліквідації можливих аварійних ситуацій на
виробництві;
– ставити до відома майстра про нещасний випадок.
Перелік використаних джерел.
Конституція України // Відмості Верховної Ради України, 1996, № 30
(23.07.96), ст. 141
Кодекс Законів про Працю // Відмості Верховної Ради УРСР, 1971, додаток
№ 50, ст. 375
М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський. Основи охорони праці. К.:
Каравела, 2003.
Закону України “Про охорону праці” в редакції Закону України від 21
листопада 2002 року N 229-IV // ВВР, 2003, № 2 (10.01.2003), ст. 10
Договір у цивільному та трудовому праві. Довідник, ч.2. Зразки
документів. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2000.
М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський. Основи охорони праці. К.:
Каравела, 2003 С. 30-31
Відмості Верховної Ради України, 1996, № 30 (23.07.96), ст. 141
Відмості Верховної Ради УРСР, 1971, додаток № 50, ст. 375
В редакції Закону України від 21 листопада 2002 року N 229-IV // ВВР,
2003, № 2 (10.01.2003), ст. 10
Договір у цивільному та трудовому праві. Довідник, ч.2. Зразки
документів. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2000. С. 84-86
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
