.

Оподаткування доходів громадян (Реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1077 10914
Скачать документ

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Оподаткування доходів громадянЗМІСТ

ВСТУП 3

Розділ 1. Нормативна та правова база оподаткування доходів

громадян 4

Розділ 2. Сутність податку на доходи громадян 8

Розділ 3. Оподаткування доходів фізичних осіб від заняття
підприємницькою діяльністю 10

Розділ 4. Податок з власників транспортних засобів та

самохідних машин і механізмів 11

Список використаної літератури 12

ВСТУП

В умовах ринкової економіки важливим питанням, пов`язаним із
ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком країни є
правильна побудова і організація податкових відносин господарюючих
суб`єктів і громадян з державою.

Податки повинні стати суттєвим важелем державного регулювання, за
допомогою якого можна досить ефективно впливати на процеси економічного
зростання та соціального розвитку.

В структурі податкових систем більшості розвинутих країн світу провідні
місця посідають особистий прибутковий податок, податок (внески) на
соціальне страхування, а також податки на споживання, що існують
залежно від країни в різних формах (на додану вартість, з обороту).

Українська держава розпочала створення власної податкової системи, яка
не є простим копіюванням досвіду інших країн.

Проблеми оподаткування фізичних осіб в Україні, а також в інших
країнах, являються актуальними і потребують всебічного дослідження.

В Україні широко використовуються як прямі, так і не прямі податки
якими оподатковуються як фізичні, так і юридичні особи.

Серед різного роду прямих податків (прибуткового, майнового,
земельного, на спадщину і дарування, на грошовий капітал) за своїм
фіскальним і регулюючим значенням переважає прибуткове оподаткування,
тобто оподаткування прибутку (доходу) громадян.

До доходу можна віднести суму будь-яких засобів, вартість матеріальних
і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об`єктів
матеріальної й нематеріальної власності, які отримані платником податку
на протязі оподатковуваного періоду.

З отриманих доходів фізичні особи, які являються громадянами України,
особами без громадянства або громадянами іноземної держави, повинні
сплачувати певну суму податків.

Фізичні особи – громадяни України, особи без громадянства або громадяни
іноземної держави.

Даною проблемою займалися такі вчені – економісти як Василик О.Д.,
Буряковський В.В., Кучерявенко Н.П., Максимов А.С., Харчева Н., Федосов
В.М.

Розділ 1. Нормативна та правова база оподаткування доходів громадян

Оподаткування доходів громадян має свою тисячолітню історію. Вони
з`явилися ще в ті часи, коли у світі формувалися перші держави і носили
назву «Податки з населення». До цих податків з населення відносили, перш
за все, «внески громадян», які були потрібні для утримання публічної
влади.

Правителі держав створювали нові платежі, які ставали обов`язковими і
регулярними й сплачувались в натуральній формі.

З часом, коли виникли товарно-грошові відносини, податки виступали у
вигляді грошей. Один з найвідоміших грошових податків – це подушний
податок на всіх громадян у Римській імперії в ІІ ст.н.е. – прибуток.

Однією з перших форм прибуткового оподаткування, які згадуються в
біблейських джерелах, виступають перші податки в Віфліємі, на
батьківщині Іісуса Христа.

В Римській імперії всі громадяни повинні були вирушати разом зі своєю
сім`єю до міста їх народження і сплачувати податок.

Згадуючи історію, ще в середині ХV століття у Флоренції промисловість і
торгівля давали велику частину надходжень, а прибутковий податок значно
збільшував доходи країни, але політичні складності, суб`єктивні причини
і шахрайство призвели до ліквідації вказаного виду податків.

Самий ранній варіант прибуткового податку в США з`явився в 1643 році,
коли в новій Плімутській колонії справляли прибутковий податок з
використанням прогресивних ставок. Ця форма стала прогресивною для Нової
Англії і залишилась незмінною на протязі наступних століть.

До 1798 року в близькій до сучасної форми прибутковий податок був
введений Уільямом Піттом з широкою системою прогресивних ставок, пільг
та утримань.

Таким чином, податки і збори з населення вважаються найпершими та
найстарішими податками, які відіграли важливу роль у розвитку кожної
держави.

Сучасна система прямих податків із населення в нашій країні складається
з податків: прибуткового податку; податок (плата) за землю; податок на
промисел; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів.

В Україні вони закріплені на двох вищевказаних рівнях (див. Закон
України «Про систему оподаткування» № 125 від 25.06.91 р., введений в
дію Постановою Верховної Ради 1252-12 від 25.06.91 р. із змінами,
внесеними згідно з Законом № 221/97 Верховної Ради від 19.04.97 р. ВВР,
1997 № 22, ст. 159. Термін дії закону продовжено до 01.01.99 р., згідно
з Законом № 724/97 – ВР від 16.12.97 р.).

Цей податковий важіль виступає рівністю абсолютної, а не відносної
величини вказаного податку. Особливістю оподаткування доходів фізичних
осіб є визначення сукупного доходу за мінусом доходів, які не підлягають
оподаткуванню, інших витрат.

В тих умовах, коли змінюються ціни, доходи повинні бути скорочені з
врахуванням приросту вартості фінансових і матеріальних ресурсів, оцінки
запасів, формування резервів. Виходячи з цього, ріст доходів частіше
набуває інформаційного характеру.

Звернемо увагу на нормальний акт, який дає характеристику фізичних осіб
– платників податку – це Закон України «Про державний реєстр фізичних
осіб платників податків і інших обов`язкових платежів», він прийнятий 22
грудня 1994 року, а введений в дію Постановою ВР № 321/94 – ВР від
22.12.94 р. Згідно з цим законом Державний реєстр фізичних осіб –
платників податків та інших обов`язкових платежів – це автоматичний банк
даних, ймовірний для забезпечення єдиного державного обліку фізичних
осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори, інші обов`язкові
платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і
на умовах, що визначаються законодавчими актами України.

З січня 1996 р. податкові органи України розпочали реєстрацію осіб, які
постійно проживають в Україні і отримують доходи чи мають інші об`єкти
оподаткування.

За прикладом з січня 1996 р. по вересень 1997 р. Державна реєстрація
зареєструвала близько 20 млн. чол. фізичних осіб, які отримують доходи
чи мають інші об`єкти оподаткування.

Громадяни України заповнюють облікову картку на будь-якому підприємстві
України незалежно від форми власності і отримують довідку про
реєстрацію.

Бланк облікової картки, яку необхідно заповнити для реєстрації в
Державному реєстрі, видається безкоштовно податковими адміністраціями,
також можна отримати довідку про надання ідентифікаційного номера.

Державний реєстр створено Головною державною податковою інспекцією
України, включає в себе інформаційні фонди, в базах територіальних
податкових інспекцій, які охоплюють індивідуальні ідентифікаційні
номери, загальні відомості про фізичних осіб – платників та інформацію
про сплату ними податків та обов`язкових платежів.

Перейдемо до більш докладної характеристики прибуткового податку. Він
виступає важливим видом податків з фізичних осіб і регулюється Декретом
КМУ «Про прибутковий податок з громадян».

Суб`єкт прибуткового податку охоплює специфічну групу правовідносин між
громадянином та державою.

При визначення сукупного оподаткованого доходу враховуються доходи, які
отримані як в натуральній, так і в грошовій формі.

Об`єкт оподаткування охоплює всі види доходів, які отримані з різних
джерел і в різних формах.

Наприклад, у Франції прибутковий податок сплачується із всієї суми
доходів однієї сім`ї, яка розглядається як загальна оподаткована
одиниця. В США подружжя може заповнювати одну декларацію, в основі якої
лежить оподаткування тем загального доходу сім`ї, а не поділ доходів
навпіл між подружжям.

В сукупний оподатковуваний доход включаються отримані за місцем основної
роботи доходи від виконання трудових обов`язків.

Схема нарахування прибуткового податку включає в себе наступні етапи:

Помісячні розрахунки податку;

Визначення сукупного доходу;

Зменшення сукупного річного доходу на розмір неоподатковуваного
мінімуму;

Зменшення його з врахуванням додаткових пільг;

Вирахування податку в відповідності з діючими ставками.

Прибутковий податок нараховується податковою інспекцією на основі
декларації про очікувані доходи в календарному році.

Для вірного складання декларації необхідно вести облік доходів і
витрат. Згідно до інструкції Головної державної податкової інспекції
України «Про прибутковий податок з громадян» передбачена форма книжки
обліку доходів і витрат. В книгу вносяться всі замовлення, які надходять
на протязі кожного робочого дня по кожній послузі (роботі).

Розглянемо оподаткування доходів від підприємницької діяльності. Вони
складаються із:

оподаткування фізичних осіб податком на додану вартість та акцизним
збором;

податку на промисел;

податку (плати) за землю;

податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів.

1. Оподаткування фізичних осіб податком на додану вартість та акцизним
збором проводиться відповідно до Закону України «Про податок на додану
вартість» № 168-97 Верховної Ради із змінами, внесеними згідно із
Законами від 15.10.97 р. ВВР, 1997, № 51 ст.307, № 644-97 – ВР
від 19.11.97 р., № 698/97 – ВР від 05.12.97 р., № 770/97 -ВР від
23.12.97 р., № 794/97 – ВР від 30.12.97 р., № 799/97 -ВР від 30.12.97
р.

Платником податку на додану вартість виступає особа, яка згідно з
вищевказаним Законом, зобов`язана здійснювати утримання та внесення до
бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить
(пересилає) товари на митну територію України, платником податку є:

Особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів перевищує 600
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Особа, яка ввозить товари на митну територію України, за винятком
фізичних осіб, не зареєстровані як платники податку;

Особа, яка на митній території України надає послуги по перевезенню;

Особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку
діяльність.

Об`єкти оподаткування, що визначені статтею 3 цього Закону, за винятком
операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких
застосовуються нульова ставка, згідно з цим Законом, оподатковується за
ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4
цього Закону та додається до ціни товарів, робіт, послуг.

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування,
складаються окремі податкові накладні, які є одночасно і розрахунковим
документом.

У строки, передбачені для сплати податку, платник подає податковому
органу за місцем свого знаходження податкову декларацію, незалежно від
того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов’язання, чи ні.

Одним із стабільних джерел наповнення державного бюджету є акцизний
збір. Цей непрямий податок встановлюється на високорентабельні та
планові товари, що мають високу ліквідність і більшість з яких
реалізується за готівку.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 18-32
«Про акцизний збір» із змінами і доповненнями, внесеними Декретом
Кабінету Міністрів України від 30.04.93 р. № 43-93, Законами України від
16.11.95 р. № 432/95 -ВР, від 11.07.96 р. №312/96 -ВР.

Платниками цього податку – споживачі підакцизних товарів, а розрахунки
з бюджетом здійснюють суб`єкти підприємницької діяльності, що виробляють
або імпортують підакцизні товари, а також громадяни України, які
ввозять підакцизні товари на територію України.

Об`єктом оподаткування є:

обороти з реалізації підакцизних товарів для потреб власного
користування і промислової переробки;

вартість підакцизних товарів, виготовлених вітчизняними виробниками на
давальницьких умовах;

митна вартість підакцизних товарів, оподатковуваний оборот по
підакцизних товарах, що ввозяться фізичними особами для власного
споживання, визначають на підставі митної декларації з пред`явленням
товарних чеків.

2. Згідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і
збори» від 20.06.93 р. із змінами і доповненнями, проводиться
справляння податку на промисел. Платники – фізичні особи, які не
зареєстровані як суб`єкти підприємницької діяльності, можуть здійснювати
продаж продуктів , товарів, речей не систематично. Особа подає
декларацію про перелік товарів для продажу, вказує їх вартість. Податок
сплачується у вигляді одноразового патенту на торгівлю.

3. Правовою базою для справляння податку (плати) за землю вважається
Закон України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ,
введений в дію Постановою Верховної Ради України № 2536-12 від 03.07.92
р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 535/97 -ВР від 19.09.97 р.
– ВРР, № 47, ст. 294 та іншими змінами.

Об`єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності
або користуванні, у тому числу – на умовах оренди.

Суб`єктом плати за землю (платниками) є власник землі і
землекористувач, у тому числі орендар.

Плата встановлюється в залежності від якості та місцезнаходження
ділянки. Верховна Рада України встановила ряд ставок земельного податку.

4. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів справляється в відповідності з Законом України «Про податок з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»
№ 1963 – ХІІ від 11.12.91 р., введений в дію постановою ВР № 1964-12
від 11.12.91 р. в редакції Закону № 75/97 -ВР від 18.02.97 р.

Об`єктом оподаткування виступають транспортні засоби, самохідні машини і
механізми.

Платниками податку є особи, які мають транспортні засоби. Ставки
встановлюються в залежності від виду транспортного засобу, потужності
двигуна.

Складаються розрахункові документи про сплату податку з власників
транспортних засобів за новою встановленою формою.

Державними автомобільними інспекціями здійснюється контроль за сплатою
вказаного виду податку.

Розділ 2. Сутність податку на доходи громадян

Як відомо, прямі податки поділяються на реальні і особисті. По мірі
розвитку виробничих сил відбувався і поступовий розвиток податків.

Реальні податки становляться більш невигідними як з фіскальної так і
політико-економічної точки зору.

На Україні функціонування системи прибуткового оподаткування громадян
залежить від того, які підходи покладені в основу її побудови.

Визначення основних елементів системи прибуткового оподаткування
громадян, конкретно і суб’єкта, об’єкта і ставок податку, проводиться на
основі диференційованого або єдиного підходу.

Відносно суб’єкта і об’єкта оподаткування суть диференційованого
підходу складається в тому, що всі платники і отримані ними доходи
розподіляються на категорії або групи, для кожної з них встановлюються
різні умови оподаткування. Критеріем диференціації, як правило, виступає
вид діяльності, яку здійснюють громадяни, і характер отриманого доходу.

На сьогоднішній день в Україні оподаткування доходів громадян проходить
на основі диференційованого підходу.

При єдиному підході оподаткування громадян розмір податку незалежить
від характеру і способу отримання доходу. При цьому встановлюються
єдині ставки для всіх категорій платників і видів доходів, які
підлягають оподаткуванню.

Прибутковий податок стягується по податковій декларації, або “у
джерела”, тобто в момент отримання заробітної плати. Як правило,
прибутковий податок по декларації сплачують власники капіталу, а “у
джерела” – наймані працівники.

Деклараційний спосіб оподаткування виник з розвитком особистих податків
і в сучасних умовах має широке розповсюдження.

Робітники і службовці, технічна інтелігенція, наукові робітники і інші
платники податків з фіксованим доходом, сплачують податок “у джерела”,
тобто безпосередньо під час отримання заробітної плати.

Платниками прибуткового податку (суб’єктами оподаткування) в Україні
виступають громадяни України, іноземні громадяни і особи без
громадянства, які мають і не мають постійного місця проживання в
Україні.

До громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, відносяться
громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які
проживають в Україні в цілому не менше 183 днів в календарному році.

Об’єктом оподаткування у громадян, які постійно проживають в Україні,
виступає сукупний доход за календарний рік (який складається з місячних
сукупних неоподаткованих доходів), які отримані із різних джерел як на
території України, так і за її межами.

Об’єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця
проживання в Україні, виступає доход, отриманий із джерела в Україні
(Див. Рис.)

При визначенні сукупного оподаткованого доходу враховуються доходи, які
отримані як в натуральній формі, так і в грошовій національній або
іноземній валюті/формі (Див.рис.)

В Україні прибуткове оподаткування доходів громадян проводиться по
складній прогресії, відповідно до якої доход поділяється на частини, для
кожної з яких встановлюється податкова ставка. При цьому більш високою
ставкою оподатковується на весь доход, а лише кожна наступна частина
доходу.

Прибутковий податок з сукупного оподатковуваного доходу громадян за
місцем основної роботи нараховується за ставками, які наведені в табл.

Нарахування, утримання і перерахування в бюджет прибуткового податку
проводиться підприємства, організаціями всіх форм власності і також
фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які проводять
виплати доходів.

По закінченню календарного року визначається сума сукупного річного
оподаткованого доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається
по середньомісячному доходу з врахуванням сплаченого (утриманого) на
протязі року податку з помісячних доходів. Нарахування податку і
перерахунок проводиться до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15
лютого ці відомості до податкової адміністрації по місцю проживання.

Розділ 3. Оподаткування доходів фізичних осіб від заняття
підприємницькою діяльністю

Оподаткування доходів від підприємницької діяльності здійснюються на
основі прийнятого Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий
податок з громадян» № 366/96 -ВР від 12.09.96 р. ВВР № 129/98 -ВР від
13.02.98 р. з подальшими змінами і доповненнями.

Згідно з Декретом, оподаткуванню підлягають доходи громадян, отримані
ними на протязі календарного року від здійснення підприємницької
діяльності.

Оподатковуваним доходом виступає сукупний чистий доход: це різниця між
валовим доходом і документально оформленими витратами, які прямо
пов`язані з отриманням доходу.

Обчислення та сплата податку з доходів від заняття підприємницької
діяльності проводиться наступним чином:

платниками податку при виплаті ними протягом року доходів громадянам, не
пізніше, як через 30 днів після виплати повідомляється податковим
органам за місцем проживання;

податок обчислюється на підставі декларації, про очікуваний у поточному
році доход, або фактичні доходи у звітному році.

Оподаткування здійснюється на підставі:

отриманих від платників відомостей про виплачені платникам доходи і
утримані податки;

декларації громадян про доходи.

Платники сплачують щоквартально до бюджету 25% річної суми податку, ті
що вперше сплачують теж 25% обчисленої суми. Згідно до Декрету, сплата
податку встановлюється в наступні строки: до 15 березня, до 15 травня,
до 15 серпня і до 15 листопада.

Суми, які додатково нараховані за остаточними розрахунками, підлягають
сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення з
податкового органу.

Ті громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю, у 15-денний
строк після закінчення кварталу подають декларацію до податкового
органу. Слід відмітити, що громадяни, які отримали інші доходи, подають
декларації у 5-денний термін після закінчення місяця з дня виникнення
джерела доходу.

Розділ 4. Податок з власників транспортних засобів та самохідних машин і
механізмів

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів є підприємства, громадяни України, іноземні громадяни
та особи без громадянства, які мають власні транспортні засоби та інші
самохідні машини і механізми. Згідно до Закону України «Про податок з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»
від 18.02.97 р. № 75/97-ВР зі змінами та доповненнями.

Із загальної суми податку 90% використовується на шляхове господарство,
10% відраховується на рахунки органів Дорожньої автомобільної інспекції.

Від сплати податку звільняються: підприємства автомобільного транспорту
загального користування; постраждалі від аварії на Чорнобильській АЕС;
громадяни, віднесені до 1 і 2 категорій потерпілих від наслідків
Чорнобильської АЕС; громадяни, віднесені з зон радіоактивного
забруднення в інші населені пункти – протягом 3-х років після
переселення; установи і організації, що перебувають на державному
бюджеті; інші.

Сільські, селищні та міські Ради народних депутатів мають право з
поважних причин повністю звільняти окремих платників від сплати податку
з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
або знижувати розміри податку.

Податок сплачують: громадяни, які мають власні транспортні засоби
сплачують один раз перед технічним оглядом за кожний рік.

Власники транспортних засобів повинні надавати органам Дорожньої
автомобільної інспекції або іншим органам, що здійснюють їх реєстрацію,
перереєстрацію чи технічний огляд, квитанції (платіжні доручення) про
сплату податку, а платники, які звільнені від сплати податку, довідку до
місцевої Ради народних депутатів.

Даний вид податку обчислюють за звітними даними про кількість
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1
січня поточного року.

Порядок та сплата, терміни визначені податковими органами, платники
подають до Державної податкової інспекції, але не пізніше 15 березня
року, наступного за звітним, бухгалтерський звіт та розрахунки суми
податку за встановленою формою.

У разі приховування об`єктів оподаткування з підприємців у доход бюджету
податковими органами сплачується вся сума приховуваного податку і штраф
у двократному розмірі тієї самої суми.

Платники податку, винні у несвоєчасності сплати належних платежів,
сплачують пеню в розмірі 0,2% з суми недоїмки за кожний день
прострочення. Згідно до наказу від 2 лютого 1998 р. за № 54 «Про
затвердження форми розрахунку по податку з власників транспортних
засобів» встановлена нова форма розрахунку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України – К. 1996 – 50 с.

Закон України «Про внесення змін в Закон України «Про систему
оподаткування»// Баланс – 1997 – № 15.

Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків
та інших обов`язкових платежів» від 22.12.94 р. № 320/94 -ВР //
Податкове законодавство України – К. 1998 – 183 с.

Закон України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ
// Податкове законодавство України – К. 1998 – 183 с.

Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963-ХІІ // Податкове
законодавство України – К. 1998 – 183 с.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» від 17.03.93
р. № 24 – 93 // Вісник податкової служби України – 1997 № 13.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»
від 26.12.92 р. № 13-92 // Вісник податкової служби України – 1997 №
13.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про стягнення не внесених в строк
податків і неподаткових платежів» від 21.01.93 р. № 8 – 93 // Баланс –
1997 № 20.

Василик О.Д. Державні фінанси України. Навчальний посібник. – К. Вища
школа. 1997 – 383 с.

Василик О.Д., Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України //
Фінанси України – 1997 № 10, с.37 – 42.

PAGE

PAGE 18

Способи сплати прибуткового податку

у джерела

по декларації

Рис. Способи сплати прибуткового податку

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020