UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГалицько-Волинська держава. Внутрішня і зовнішня політика. (Контрольна)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось7052
Скачало1572
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

 

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

Контрольна робота

 

на тему:

 

Галицько-Волинська держава. Внутрішня і зовнішня політика.

 

Виконавець: студентка І курсу

 

Факультет: документознавства

 

та інформаційної діяльності

 

групи ДР-39

 

Кухарук О. І.

 

Викладач:

 

Путро О. І.

 

Київ 2000

 

Зміст.

 

TOC \o "1-3" 1. Об‘єднання Волинського і Галицького князівства

PAGEREF _Toc478817547 \h 3

 

2. Боротьба за зміцнення Галицько-Волинської держави PAGEREF

_Toc478817548 \h 7

 

3. Занепад Галицько-Волинської держави PAGEREF _Toc478817549 \h 11

 

Література PAGEREF _Toc478817550 \h 12

 

 

Об‘єднання Волинського і Галицького князівства

 

У багатовіковій історії державотворчих змагань українського народу

важливе місце посідали Волинь і Галичина.

 

На землях Волині вже в VII ст. сформувалось своєрідне квазідержавне

об'єднання — Дутгібський союз. Наприкінці Х ст. Підкарпаття й Волинь

остаточно входять до Київської держави. Адміністративним осередком цих

земель тоді був Володимир — місто, що його заснував і назвав своїм ім'ям

князь Володимир Святославич. Він передав управління цим краєм

Всеволодові — синові від полоцької князівни Рогніди Рогволодівни. Місто

Володимир стало осередком єпископства і важливим центром розвитку

культури.

 

Після смерті Ярослава Мудрого влада на Волині часто переходила з рук

одного князя в руки іншого. Окрему князівську династію у Володимирі

започаткував внук Володимира Мономаха Їзяслав Мстисдавич, який князював

у Володимирі протягом 1135—1142 і 1146—1154 pp. Водночас 1146—1154 pp.

(з перервами) Їзяслав був великим князем київським. Він, а пізніше його

син Мстислав Ізяславич спиралися на свої волинські володіння, ведучи

боротьбу за утвердження на київському престолі.

 

Інколи утворення князівств у відносно єдиній Давньоруській державі, що

посилилося в ХІІ ст., називають розпадом держави. Це неточно передає

суть історичних подій тієї доби: визначальним був не розпад, а навпаки

—більш стійке, зумовлене економічним і політичним розвитком об'єднання

територіальне близьких споріднених племен, входження яких до очоленої

Києвом держави раніше ще не мало тривкої основи. Виділення князівств

створювало умови для вдосконалення державного апарату, дальшого

формування великого землеволодіння, розвитку сільського господарства,

піднесення каст — осередків ремесла й торгівлі» влади й культури.

 

Про розвиток рільництва в галицько-волинських землях свідчать виявлені

археологами лемеші й чересла від плугів, наральники, а також мотики,

окуття лопат, серпи, коси, жорна. У Галичині не пізніше середини XIII

ст.—дещо раніше, ніж у інших регіонах Східної Європи,—з'явилися водяні

млини. Виникає багато нових міст, що стають адміністративними та

економічними центрами земель і волостей. Значно вищого рівня досягло

ремісниче виробництво, у результаті вузької спеціалізації у багатьох

галузях з'явилася значна кількість ремісничих професій.

 

Міські майстри виготовляли найрізноманітніші вироби — кольчуги, замки

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ