UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛеся Українка – життя і творчість (Реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10792
Скачало3674
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

Реферат на тему:

 

Леся Українка –

 

життя і творчість

 

Справжнє ім`я Лариса Петрівна Косач. Народилася 25 лютого 1871 року в

м. Новгороді-Волинському, в сім`ї повітого службовця – юриста Петра

Антоновича Косача, та відомої української письменниці Олени Пчілки.

 

У зв`язку з переведенням Петра Косача по-службі родина мешкала в

Луцьку та Ковелі, а з 1882 року постійним її місцем проживання с.

Колодяжне. Саме на Волині минуло дитинство Лесі. Мати доглядаючи, за

дітьми ( а їх було 6 ) намагалась дати їм національне виховання. У їхній

сім`ї шанували народні звичаї. Діти змалку ходили в національному одязі.

 

Леся Українка була всього на 1 1/2 року молодша за свого брата

Михайла – Мишу… Миша навчився дуже рано читати, а що Леся навчалася

разом з ним, то в 4 роки вона вже зовсім справно читала. А на початку

6-го року життя вчилася писати навмисне для того, щоб написати першого в

житті листа до своїх любих дядька та дядини Драгоманових…

 

Крім читання і забав, робили вони літом і “поважну” роботу, бо

завжди мали свій квітник і город, що самі обробляли та доглядали. Леся

зовсім маленькою, в 6 років, навчилася шити й вишивати, а як їй

подарували тоді нитнички й гольника, то вона шанувала й пильнувала їх

більше, ніж усіх забавах. І тоді вже задумувала вишити батькові сорочку…

 

Хоч до читання й до роботи Леся бралася поважно та пильно й

забави в неї були змістовні та розумні, але була вона малою дуже весела

й любила співати й танцювати…

 

Як було Лесі 10 1/2 років, то вона в Києві почала вчитися з

учителями разом з Мишею і всього того, чого й він учився, готуючись

вступити до класичної хлоп`ячої гімназії, вчила Леся й стародавні мови –

грецьку і латинську. Її мати писала тоді бабуні, що Леся вчить усе те,

що й Миша, але ще краще за нього потрапляє в науці. Крім науки, спільної

з Мишею, Леся в Києві систематично брала лекції гри на фортепіано, якої

її почала вчити ще раніше тітка Олександра Косач. Дуже любила Леся

музику і була до неївельми здатна, здатна навіть до композиторства, та,

не нащастя могла вчитися всього одну зиму, бо в неї почала боліти ліва

рука і не давала грати. Свою журбу, що доведеться відмовитись від

музичних занять, вона вилила в автобіографічній елегії “До мого

фортепіано”. Через недугу, освіту здобула самотушки.

 

6 січня 1881 року Леся в Луцьку пішла на річку подивитися, як

св`ятять воду, і внеї дуже померзли ноги. Скоро по тому… вона заслабла…

Вважали, що то в Лесі гострий ревматизм… Однак од тої пори треба

датувати початок Лесеної, як сама жартуючи називала ( мала настільки

сильну волю, що могла жартувати і з таких речей ), “тридцятилітньої

війни” з туберкульозу, бо то був не гостриї ревматизм, а початок

туберкульозу кістки в нозі, що на деякий час пригас, а потім розгорівся

знову.

 

Через недугу Леся вже ніколи більше не вчилася систематично з

учителями, ніколи не була в жодній школі, ондак вже була врешті

високоосвіченою людиною, знала багато мов, гарно грала, між іншим, часто

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ