UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку (Реферат)
Автор
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6065
Скачало876
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Правильні та неправильні міркування.

 

Поняття про логічну помилку

 

У логіці міркування поділяються на:

 

правильні;

 

неправильні.

 

Правильне міркування — це міркування, в якому дотримуються всіх правил і

законів логіки. Неправильне міркування — це міркування, у якому

допускаються логічних помилок внаслідок порушення правил або законів

логіки.

 

Логічні помилки бувають двох видів:

 

паралогізми;

 

софізми.

 

Паралогізми — це логічні помилки, яких допускаються у процесах

міркування ненавмисно (через незнання).

 

Софізми — це логічні помилки, яких допускаються у процесах міркування

навмисно з метою введення в оману опонента, обгрунтування неправдивого

твердження, якоїсь нісенітниці тощо.

 

Софізми відомі ще з давніх часів. Такими міркуваннями широко

користувалися у своїй практиці софісти. Саме від них і походить назва

«софізм». До нашого часу дійшли численні приклади міркувань, які

застосовували софісти у різноманітних суперечках. Наведемо деякі з них.

 

? Найвідоміший античний софізм — це міркування, яке отримало назву

«Рогатий».

 

Уявіть собі ситуацію: одна людина хоче переконати іншу в тому, що та має

роги. Для цього наводиться таке обгрунтування: «Те, чого ти не втрачав,

ти маєш. Роги ти не втрачав. Отже, у тебе є роги».

 

Це міркування на перший погляд здається правильним. Але в ньому допущено

логічну помилку, яку людина, що не знається на логіці, навряд чи зможе

одразу віднайти.

 

? Наведемо ще один приклад. У Протагора (засновника школи софістів) був

учень Еватл. Учитель і учень уклали угоду, відповідно до якої Еватл

заплатить за навчання лише після того, як виграє свій перший судовий

процес. Але, закінчивши навчання, Еватл не поспішав виступати в суді.

Терпець у вчителя увірвався, і він подав на свого учня в суд. «Еватл у

будь-якому випадку повинен буде мені заплатити, — міркував Протагор. —

Він або виграє цей процес, або програє його. Якщо виграє — заплатить за

домовленістю; якщо програє — заплатить за вироком суду». «Нічого

подібного, — заперечував Еватл. — Дійсно, я або виграю процес, або

програю його.

 

Якщо виграю — рішення суду звільнить мене від платні, якщо ж програю —

не буду платити за нашою домовленістю*.

 

У цьому прикладі також допускається логічна помилка. А яка саме —

з'ясуємо далі.

 

Основним завданням логіки є аналіз правильних міркувань. Фахівці з

логіки прагнуть виявити й дослідити схеми таких міркувань, визначити їх

різні типи тощо. Неправильні міркування в логіці аналізуються лише з

точки зору тих помилок, які в них допущено.

 

Слід зазначити, що правильність міркування ще не означає істинності його

засновків і висновку. Взагалі логіка не займається визначенням

істинності чи хибності засновків і висновків міркувань. Але в логіці

існує таке правило: якщо міркування побудоване правильно (відповідно до

правил та законів логіки) і при цьому воно спирається на істинні

засновки, то висновок такого міркування завжди буде безумовно істинним.

В інших випадках істинність висновку не може бути гарантована.

 

Так, якщо міркування побудоване неправильно, то, навіть незважаючи на

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ