]
Реферат на тему:
Тема: Місце і значення інноваційного менеджменту.
Менеджмент, і в тому числі один з найважливіших його складових –
інноваційний менеджмент, є, одним з найбільш слабких ланок розвитку
ринкової економіки України, конкурентноздатності вітчизняних товарів на
внутрішньому і світовому ринках.
В даний час країни з розвинутою ринковою економікою забезпечують
безперервний і динамічний її ріст переважно за рахунок використання
новітніх відкриттів у різних сферах людської діяльності, і в першу чергу
у виробництві товарів і послуг.
Акцент в економічному розвитку на максимізацію залучення у виробництво
сировинних і людських ресурсів в умовах недостатньої уваги до
інноваційної діяльності перетворював радянську економіку в усі більш
несприйнятливу до прогресу, що, у кінцевому рахунку, визначило розвал
держави.
У цьому зв’язку представляється, що одним з факторів подолання
соціально-економічної кризи в нашій країні є формування сучасної системи
ефективного менеджменту, і зокрема інноваційного менеджменту. Вирішити
цю проблему без достатнього числа кваліфікованих фахівців-менеджерів
неможливо. Сучасні керівники повинні мати не тільки відповідне
техніко-економічне утворення, але і мати навички менеджера-новатора,
здатного йти на обґрунтований ризик, оцінювати перспективність і
ефективність інновацій.
Інноваційний менеджмент являє собою область економічної науки і
професійної діяльності, спрямовану на досягнення організацією
інноваційних цілей шляхом раціонального використання матеріальних,
трудових і фінансових ресурсів.
Поняття менеджмент широко ввійшло в сучасний економічний лексикон і
стало по суті аналогом поняття керування. Поряд із загальним
менеджментом, характерним для будь-якого підприємства в цілому,
виділяються окремі його різновиди, що використовують специфічні форми
керування різними функціональними сферами підприємства або видами
господарської діяльності. Це так називаний функціональний менеджмент, що
у залежності від області застосування може бути:
виробничий;
фінансовий;
інвестиційний;
стратегічний;
інноваційний;
персональний;
менеджмент систем якості.
Інноваційний менеджмент являє собою одну з різновидів функціонального,
безпосереднім об’єктом якого є розробка і впровадження інновацій у всіх
сферах громадського життя.
Інноваційний процес – це складна і специфічна область діяльності і
вимагає тому використання особливих форм і методів керування. Зміст
поняття інноваційний менеджмент можна розглядати в 3 аспектах:
1) це вид діяльності і процес прийняття рішень;
2) це наука і мистецтво керування інноваціями;
3) це апарат керування інноваціями.
Як вид діяльності і процес прийняття рішень інноваційний менеджмент
являє собою сукупність окремих напрямків управлінської діяльності, часто
називаних функціями менеджменту, кожне з яких складається з ряду етапів,
виконуваних у визначеній послідовності. Склад цих функцій і задач
керування залежать від рівня інноваційної системи (економіка в цілому,
галузь, підприємство, окремий проект) і умов її функціонування.
Виконання будь-якої задачі або здійснення окремої функції інноваційного
менеджменту зв’язано з прийняттям відповідних управлінських рішень. Як
вид діяльності інноваційний менеджмент припускає також розподіл задач і
визначення послідовності їхнього виконання, а також закріплення за ними
конкретних виконавців.
Як наука і мистецтво керування інноваційний менеджмент представляє
сукупність як теоретичних положень загального менеджменту, так і чисто
специфічних закономірностей, властивій даній сфері діяльності.
І як апарат керування інноваційним процесом інноваційний менеджмент
припускає створення відповідної організації для координації діяльності
груп людей для досягнення визначених цілей. Інноваційне підприємство –
це різновид організації, для якого інновація є коштами досягнення цілей.
Поняття інноваційного менеджменту як апарата керування інноваціями
містить у собі:
1) систему керування інноваціями, що володіє визначеною ієрархічною
структурою і складається зі спеціалізованих органів керування;
2) групу менеджерів-керівників різних рівнів, наділених визначеними
повноваженнями в прийнятті і реалізації управлінських рішень і несущу
відповідальність за результати функціонування організації.
Сукупність цих трьох аспектів являє собою цілісну систему поняття
інноваційного менеджменту.
Головна мета менеджменту – забезпечити ефективне і погоджене
функціонування як зовнішніх, так і внутрішніх елементів інноваційного
підприємства. Для забезпечення гармонізації внутрішніх структурних
елементів інноваційного підприємства необхідне створення спеціальної
системи внутріфірмового керування інноваціями, що вирішує наступні
задачі:
1) вироблення стратегічної інноваційної концепції;
2) визначення тематичних напрямків діяльності і формування інноваційних
проектів і програм;
3) побудова відповідної організаційної структури і структури керування
інноваціями;
4) планування виробничих процесів і реалізація інноваційної продукції;
5) підбор і розміщення кадрів, ефективне використання потенціалу
інноваційного підприємства;
6) розподіл робіт і контроль за їхнім виконанням;
7) створення творчої атмосфери і високої мотивації праці.
Для гармонізації зовнішніх факторів в інноваційному менеджменті
передбачається рішення наступних задач:
1) формування довге- і середньострокових цілей інноваційної діяльності;
2) організація і проведення маркетингових досліджень;
3) облік екологічної ситуації і планування природоохоронних заходів;
4) оцінка і використання прогресивного досвіду і передових досягнень
конкурентів (бенчмаркетинг інновацій);
5) організація кооперації в інноваційних програмах;
6) облік об’єктивних тенденцій науково-технічного прогресу.
По своєму змісті і за часом задачі мають стратегічну й оперативну
складову. Стратегічна складова сприяє довгостроковому виживанню
інноваційного підприємства і забезпечується стратегічним менеджментом.
Оперативна складова виступає коштами реалізації обраної стратегії
розвитку і забезпечується системами оперативного менеджменту.
PAGE
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter