Реферат на тему:
Формування ефективного бізнес-плану. Структура бізнес-плану
У самому загальному випадку план – це образ чого-небудь, модель
бажаного майбутнього або система мір, спрямована на досягнення
поставлених цілей і задач. Бізнес-план, як один з найбільш
розповсюджених у даний час видів планів, являє собою:
– робочий інструмент підприємця для організації своєї роботи;
– розгорнуту програму (раціонально організованих мір, дій) здійснення
бізнесу-проекту, що передбачає оцінку витрат і доходів;
– документ, що характеризує основні сторони діяльності і розвитку
підприємства;
– результат дослідження й обґрунтування конкретного напряму діяльності
фірми на визначеному ринку.
Підприємство може мати одночасно кілька бізнес-планів, у яких ступінь
деталізації обґрунтувань може бути різним. У малому підприємництві
бізнес-план і план підприємства можуть збігатися і по обсягу, і по
змісту.
Будь-який бізнес-план повинен давати переконливі відповіді для самого
підприємця і його можливих партнерів принаймні на п’ять основних питань:
Що робити?
Оцінка сучасного стану підприємства (ситуації);
Напрямок розвитку (бажаний стан);
Способи досягнення мети;
Оцінка витрат ресурсів і фінансових результатів.
Бізнес-планування, як необхідний елемент керування виконує в системі
підприємницької діяльності ряд найважливіших функцій, серед яких
найбільше значення мають наступні:
– ініціювання – активізація, стимулювання і мотивація намічуваних дій,
проектів і угод;
– прогнозування – передбачення й обґрунтування бажаного стану фірми в
процесі аналізу й обліку сукупності факторів;
– оптимізація – забезпечення вибору припустимого і найкращого варіанта
розвитку підприємства в конкретному соціально-економічному середовищі;
– координація й інтеграція – облік взаємозв’язку і взаємозалежності всіх
структурних підрозділів компанії з орієнтацією їх на єдиний загальний
результат;
– безпека управління – забезпечення інформацією про можливі ризики для
своєчасного вживання упереджувальних заходів по зменшенню або
запобіганню негативних наслідків;
– упорядкування – створення єдиного загального порядку для успішної
роботи і відповідальності;
– контроль – можливість оперативного відстеження виконання плану,
виявлення помилок і можливого його коректування;
– виховання і навчання – сприятливий вплив зразків раціонально
спланованих дій на поводження працівників і можливість навчання їх, у
тому числі і на помилках;
– документування – представлення дій у документальній формі, що може
бути доказом успішних або помилкових дій менеджерів фірми.
При розробці бізнес-планів необхідно дотримувати основні принципи
планування, що створюють передумови для успішної діяльності підприємства
в конкретному економічному середовищі (таблиця 1).
Таблиця 1 – Основні принципи внутріфірмового планування
№
п/п Принципи планування Зміст
1 2 3
1. Необхідність 1. Обов’язкове застосування планів у будь-якій сфері
діяльності є раціональним поводженням людей.
2. Перш ніж діяти, кожний повинний знати, що хоче і може.
2. Безперервність Процес планування на підприємстві повинний
здійснюватися постійно шляхом: а) послідовної розробки нових планів по
закінченні дії планів попередніх періодів; б) ковзного планування –
після закінчення частини планового періоду складається обновлений план,
у якому збільшується обрій планування, а на період, що залишився, план
може уточнюватися в зв’язку з появою непередбачених раніше змін
зовнішнього середовища або внутрішніх можливостей і орієнтації фірми.
3. Еластичність і гнучкість Пристосування первісних планів до умов, що
змінюються, здійснюється шляхом: а) уведення планових резервів за
основними показниками; б) застосування евентуального (на випадок)
планування для різних ситуацій і розподілу даних; в) використання
оперативних планів для обліку виникаючих змін середовища; г)
використання альтернативних планів.
4. Єдність і повнота (системність) Системність досягається трьома
основними способами:
1. Наявністю загальної (єдиної) економічної мети і взаємодією всіх
структурних підрозділів підприємства по горизонтальному і вертикальному
рівнях планування.
2. Усі сполучені часткові плани структурних одиниць фірми і сфер
діяльності (виробництва, збуту, персоналу, інвестування й ін.) у
взаємозв’язку повинні складати загальний зведений план її
соціально-економічного розвитку.
3. Включення в план усіх факторів які можуть мати значення для прийняття
рішень.
5. Точність і деталізація 1. Будь-який план повинний бути складений з
досить високим ступенем точності для досягнення поставленої мети.
2. В міру переходу від оперативних короткострокових до середньо- і
довгострокових стратегічних планів точність і деталізація планування
відповідно може зменшуватися аж до визначення тільки основних цілей і
загальних напрямків розвитку фірми.
6. Економічність 1. Витрати на планування повинні порівнюватися з
одержуваними від нього вигодами.
2. Внесок планування в ефективність визначається поліпшенням якості
прийнятих рішень.
7. Оптимальність 1. На всіх етапах планування повинний забезпечуватися
вибір найбільш ефективних варіантів рішень. 2. Виражається в
максимізації прибутку й інших результативних показників фірми і
мінімізації витрат, при прогнозованих обмеженнях.
8. Зв’язок рівнів керування Досягається трьома способами: а)
деталізацією планів «униз»; б) укрупненням планів «нагору»; в) частковим
делегуванням повноважень.
9. Участь 1. Активна участь персоналу в процесі планування підсилює його
мотивацію поводження.
2. Планування для себе психологічно й економічно ефективніше, ніж для
інших.
10. Холізм (сполучення координації й інтеграції) Чим більше структурних
одиниць і рівнів керування підприємством, тим доцільніше (ефективніше)
планувати в них одночасно і у взаємозалежності. Планування на кожнім
структурному рівні підприємства незалежно не може бути ефективним без
взаємоув’язування планів на всіх рівнях.
Основні принципи планування тісно зв’язані між собою і в кінцевому
рахунку орієнтують підприємців на всебічне обґрунтування планових
показників і досягнення найкращих соціально – економічних результатів
підприємства. Вони визначають зміст і орієнтацію планової роботи на всіх
стадіях обґрунтування проекту і його послідовної реалізації.
Крім перерахованих базових принципів у процесі планування звичайно
враховуються і загальноекономічні принципи науковості, пріоритетності,
динамічності, директивності, ефективності, комплектності й ін.
Існує значне число розробок по складанню бізнес-плану, але усі вони
схожі і відрізняються лише послідовністю розділів.
Основними розділами бізнес-плану є наступні:
1. Короткий опис
2. Бізнес і його стратегія
3. Ринок і маркетингова стратегія
4. Виробництво й експлуатація
5. Управління і процес прийняття рішень
6. Фінанси
7. Фактори ризику
8. Додатки
Список літератури
Горемыкин В.А., Богомолов А.Ю. Бизнес-план: методика разработки. 45
реальных образцов бизнес-планов. – М.: „Ось-89”, 2002. – 864с.
Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы. Учебно-методическое
пособие. – М.: Финансы и статистика, 1999.
Бухалков М.М. Внутрифирменное планирование. Учебник. – М.: Инфра-М,
2003.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter