UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальна організації рослинної клітини (реферат)
Авторdimich
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5502
Скачало794
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Загальна організації рослинної клітини

 

Наука, що вивчає будову, хімічний склад, процеси життєдіяльності і

розмноження клітин, називається цитологією (гр. kytos — порожнина, logos

— наука).

 

Клітина — це структурна одиниця живих організмів, що є певним чином

диференційованою ділянкою цитоплазми, оточеною клітинною мембраною.

Функціонально клітина є основною одиницею життєдіяльності організмів.

 

Хоча клітини (рослин, тварин і грибів) мають різну будову і виконують

різні функції, вони мають багато спільних морфологічних особливостей

(сформоване ядро, подібний набір органел) і подібних функціональних

властивостей (біосинтез білків, використання і перетворення енергії,

процеси розмноження).

 

Внутрішній вміст клітини (протоплазма) ділиться на цитоплазму і ядро.

Цитоплазма є основною за об'ємом частиною клітини. За фізичними

властивостями це напіврідка маса колоїдної структури, в якій містяться

органели клітини мембранної (ендоплазматична сітка, мітохондрії,

пластиди, комплекс Гольджі, лізосоми) і немембранної (рибосоми,

центріолі клітинного центру) будови. Агрегатний стан цитоплазми може

бути різним: рідким — золь і в'язким — гель. За хімічним складом

цитоплазма досить складна.

 

Під оптичним мікроскопом у цитоплазмі не вдається розгледіти жодних

структур, і вона здається однорідною. За допомогою електронного

мікроскопа було встановлено, що в цитоплазмі всіх клітин тваринного і

рослинного походження є складна система мембран, які часто розміщуються

паралельно одна одній. Ця система мембран дістала назву ендоплазматичної

сітки. Мембрани завтовшки 6—8 нм мають ліпіднобілкову природу і за

структурою подібні до зовнішньої мембрани клітини. Вони обмежують дуже

розгалужену взаємозв'язану систему канальців, щілин і міхурців, яка

сполучає різні ділянки клітини. Діаметр порожнини канальців — 25—30 нм.

Мембрани ендоплазматичної сітки безпосередньо зв'язані з мембранами

комплексу Гольджі. З мембран ендоплазматичної сітки утворюється оболонка

ядра після поділу клітини. Зовнішня оболонка ядра є продовженням

мембрани ендоплазматичної сітки і навколоядерний простір сполучений з

простором ендоплазматичної сітки.

 

Пластиди — органели, специфічні для рослинних клітин, а в клітинах

тваринних організмів, бактерій, синьозелених водоростей і грибів їх

немає. У клітинах вищих рослин міститься від 10 до 200 пластид розміром

3—10 мкм, більшість із них має форму двоопуклої лінзи (трапляються у

формі паличок, пластинок, лусок і зерен).

 

Залежно від характеру пігменту розрізняють: хлоропласти (гр. chioros —

зелений) — зеленого кольору, хромопласти — жовтого, оранжевого і

червоного кольорів і лейкопласти — безбарвні пластиди. У процесі

розвитку рослин пластиди одного типу можуть перетворюватися на пластиди

іншого типу. Це явище поширене в природі й особливо помітне під час

достигання плодів, коли змінюється їхнє забарвлення. У більшості

водоростей пластиди представлені хроматофорами (у клітині він зазвичай

один, значних розмірів і має форму сітки, чаші, спіральної стрічки або

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ