UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБудова і значення ядра в клітині. Типи поділу рослинних клітин (реферат)
Авторdimich
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6535
Скачало935
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Будова і значення ядра в клітині.

 

Типи поділу рослинних клітин”

 

Всі клітини тварин (за невеликим винятком — еритроцити) і рослин мають

ядро. В більшості клітин є одне ядро, рідше трапляються дво і

багатоядерні клітини. Багатоядерними є клітини деяких видів

найпростіших, а також клітини печінки, мозку і м'язів людини. Вони часто

виникають внаслідок злиття кількох клітин в одну. Форма ядра здебільшого

залежить від форми та розмірів клітини. Зазвичай у кулястих клітинах

ядро має округлу форму, у видовжених м'язових клітинах ядро також

видовжене. У деяких клітинах ядра можуть мати неправильну форму,

наприклад, у лейкоцитів підковоподібні або лапчасті ядра. Форма ядра

може змінюватися з віком клітини й залежить від її функціонального

стану. Розміри ядра найчастіше коливаються від 2 до 20 мкм. Для кожного

типу клітин існує певне ядерноплазматичне співвідношення, порушення

якого призводить до поділу клітини або її загибелі.

 

Ядро інтерфазної клітини вкрите двома цитоплазматичними мембранами, які

відсутні лише в період мітотичного поділу. Зовнішня мембрана ядра часто

переходить у мембрани ендоплазматичної сітки і простір між двома

ядерними мембранами сполучається з її каналом.

 

В ядерних мембранах є пори діаметром 80—100 нм. Крізь них відбувається

обмін між ядром і цитоплазмою.

 

Вміст ядра називають ядерним соком (каріоплазмою). У ньому міститься 1—2

ядерця й особлива речовина — хроматин (гр. chroma — колір, забарвлення).

Ця речовина добре фарбується ядерними барвниками. У прокаріотів хроматин

складається лише з молекул ДНК, а в еукаріотів — із ДНК, сновних

низькомолекулярних білків (гістонів), невеликої кількості кислих білків

та ІРНК. В інтерфазному ядрі, тобто в період між поділами клітин,

хроматин (інтерфазна хромосома) перебуває у вигляді дрібної дифузної

зернистості (еухроматин) або тонких ниток і щільних зерен різного

розміру (гетерохроматин). Співвідношення еухроматину та гетерохроматину

залежить від активності процесів у клітині. Чим інтенсивніше

відбуваються різноманітні процеси синтезу в клітині, тим більше в них

еухроматину, і навпаки. У процесі мітозу в результаті конденсації і

скорочення тонких ниток та злиття окремих грудочок хроматину формуються

паличкоподібні хромосоми. В період інтерфази в ядрі клітини відбуваються

складні процеси біосинтезу ДНК, яка входить до складу хроматину, а також

синтез ІРНК (транскрипція — зчитування інформації про структуру білка;

див. "Біосинтез білка").

 

Ядерця мають розміри 0,5—1,0 мкм, містять велику кількість РНК і білка.

Вони є місцем синтезу рибосомальної і транспортної РНК, ядерних білків

та рибосом. Під час мітозу ядерця зникають, а потім формуються знову в

телофазі. Утворення їх пов'язане з функціонуванням певних ділянок

хромосом (ядерцевих організаторів), специфічних для кожного виду.

 

Ядро — це не просто важлива частина клітини, а центр керування її

життєвими процесами — обміном речовин, рухом, розмноженням. В ядрі

зосереджена основна маса ДНК, яка є носієм спадкової (генетичної)

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ