UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні завдання класифікації і систематики рослин (сучасна система рослинного світу). Загальна організація рослинної клітини (реферат)
Авторdimich
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6683
Скачало711
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

з ботаніки

 

на тему:

 

“Основні завдання класифікації

 

і систематики рослин

 

(сучасна система рослинного світу).

 

Загальна організація рослинної клітини”

 

Основні завдання класифікації і систематики рослин (сучасна система

рослинного світу)

 

На Землі існує величезна різноманітність видів тварин і рослин. Кожний

вид добре пристосований до умов існування. Наприкінці XVII — на початку

XVIII ст. уявлення про різноманітність рослин і тварин надзвичайно

розширилися. Натуралісти описували все нові і нові форми рослин і

тварин. Назріла потреба систематизувати знання, розробити класифікацію

рослинного і тваринного світу.

 

Перші системи були примітивними: види описувались за абеткою; з погляду

корисності чи шкідливості для людини; групувалися за довільними

ознаками. Наприклад, у середньовічних "травниках" рослини поділяли на

такі, що давали їстівні плоди, волокно або деревину; цибулинні рослини,

запашні тощо. Зрозуміло, що такі штучні, вузько практичні класифікації

не могли дати загального уявлення про всю різноманітність органічного

світу.

 

Відомий шведський натураліст К. Лінней (1707—1778), спираючись на досвід

своїх попередників і численні факти, завершив штучну систематику

організмів і побудував систему, яку сформулював у працях "Класи рослин"

і "Види рослин" і яка здобула загальне визнання.

 

За основну одиницю класифікації К. Лінней узяв вид. Видом він назвав

групу особин, які подібні між собою, як діти одних і тих самих батьків.

Вони можуть схрещуватись одна з одною і давати плодюче потомство.

Подібні між собою види К. Лінней об'єднав у роди, подібні роди — в ряди,

ряди — у класи.

 

К. Лінней у праці "Система природи" запропонував усі види рослин і

тварин називати латинською мовою двома словами. Перше слово (пишеться з

великої літери) — іменник; це назва роду, до якого належить вид. Друге

слово (пишеться з маленької літери) — прикметник, яким позначається

даний вид (наприклад, горобець домовий — Passer domesticus, горобець

польовий — Passer montanus).

 

Такий спосіб найменування видів називають подвійною (бінарною)

номенклатурою. Використання латинських назв полегшує спілкування між

ученими різних країн і запобігає непорозумінням, які можуть виникнути,

якщо в наукових працях учених кожної країни тварини і рослини

називатимуться лише мовою свого народу.

 

Систематика рослин у К. Ліннея багато в чому була штучною, оскільки він

спирався на ступінь подібності організмів і не враховував єдність

історичного розвитку аналізованої групи. Рослинний світ К. Лінней

поділив на 24 класи за будовою органів розмноження. Квіткові рослини за

К. Ліннеєм відрізнялися за кількістю і будовою тичинок (перший клас —

однотичинкові рослини, другий — двотичинкові, третій — тритичинкові і т.

д.). Далекі між собою рослини (наприклад, морква і смородина) опинилися

в одному класі лише тому, що їхні квітки мали однакове число тичинок.

Водночас багато споріднених рослин (наприклад, жовтець і кушир)

потрапили в різні класи.

 

Незважаючи на штучність, система 1C. Ліннея відіграла позитивну роль у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ