РЕФЕРАТ
на тему:
“Безпека експлуатації електронно-обчислювальних машин (ЕОМ)”
Вступ
У будь-якій професії є свої певні вимоги стосовно безпеки експлуатації
тих чи інших пристроїв, які використовуються в роботі. Стосовно
експлуатації ЕОМ також є певні правила і вимоги, які затверджені
комітетами по нагляду за охороною праці та іншими органами, які
відповідають за безпеку життєдіяльності.
Правила експлуатації ЕОМ встановлюють вимоги безпеки та
санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ
і працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ,
та роботи з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та
наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації
ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з
цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ЄЕС, 89/391/ЄЕС,
89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти ISO, MPRII).
Вимоги до приміщень де ведеться експлуатації ЕОМ
Приміщення з ЕОМ, крім приміщень, в яких розміщуються ЕОМ типу ЕС, СМ та
інші великі ЕОМ загального призначення, повинні бути оснащені системою
автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку
однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню
автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації,
затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.97
N 779 ( z0567-97 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
28.11.97 за N 567/2371, та СНиП 2.04.09-84 “Пожарная автоматика зданий и
сооружений” з димовими пожежними сповіщувачами та переносними
вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м
площі приміщення з урахуванням граничнодопустимих концентрацій
вогнегасної рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні
( z0219-95 ). В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові
пожежні сповіщувачі.
Приміщення, в яких розміщуються ЕОМ типу ЄС, СМ та інші великі ЕОМ
загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної
сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку
однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню
автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП
2.04.09-84, СН 512-78, Правил пожежної безпеки в Україні та вимог
нормативно-технічної та експлуатаційної документації заводу-виробника.
Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.
Санітарно-гігієнічні вимоги
Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, повинні відповідати I або II класу
згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та
небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості
трудового процесу N 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86.
Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до
СНиП II-4-79 “Естественное и искуственное освещение”.
Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи,
зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати
коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Розрахунки КПО
проводяться відповідно до СНиП II-4-79.
При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без
природного освітлення за узгодженням з органами державного нагляду за
охороною праці та органами і установами санітарно-епідеміологічної
служби.
Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або
переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць
(переважно зліва) паралельно лінії зору працівників.
Вимоги до рівнів шуму та вібрації
У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні
рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003
ССБТ “Шум. Общие требования безопасности”, СН 3223-85 “Санітарні норми
допустимих рівнів шуму на робочих місцях”, затверджених Міністерством
охорони здоров’я СРСР, ГР N 2411-81 “Гігієнічні рекомендації по
встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та
тяжкості праці”, затверджених Міністерством охорони здоров’я України.
Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та
ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на
робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких
обгрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні
відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 “ССБТ. Электромагнитные поля
радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к
проведенню контроля”, СН N 3206-85 “Гранично допустимі рівні магнітних
полів частотою 50 Гц” та ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних
відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН N 4088-86 з урахуванням площі тіла,
яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати
допустимих відповідно до СН N 4557-88 “Санітарні норми ультрафіолетового
випромінювання у виробничих приміщеннях”, затверджених Міністерством
охорони здоров’я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях
не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 “ССБТ.
Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и
требования к проведенню контроля”, СН N 1757-77 “Санитарно-гигиенические
нормы допустимой напряженности электростатического поля” та ДСанПіН
3.3.2-007-98.
Вимоги електробезпеки
Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового
електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для
ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ ( z0093-98 ), СН 357-77
“Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования
промышленных предприятий”, затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1.006,
ГОСТ 12.1.030 “ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление,
зануление”, ГОСТ 12.1.019 “ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и
номенклатура видов защиты”, ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури
СРСР “Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы
проектирования”, Правил пожежної безпеки в Україні ( z0219-95 ), цих
Правил, а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і
електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і
експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.
ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування,
ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління,
контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та
кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за
ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших
аварійних режимів.
Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю
унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок
короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування
проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на
негорючу ізоляцію.
Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та
устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується
як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового,
нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний
провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.
У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше
п’яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється
аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне
живлення приміщення, крім освітлення.
Вимоги до обладнання
Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ та
устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні
відповідати вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з
охорони праці та цих Правил. Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні
периферійні пристрої ЕОМ закордонного виробництва додатково повинні
відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати
відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній
документації.
За способом захисту людини від ураження електричним струмом
відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для
обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні відповідати I класу
захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0 “ССБТ. Изделия электротехнические.
Общие требования безопасности” та ГОСТ 25861-83 “Машины вычислительные и
системи обработки данных. Требования электрической и механической
безопасности и методы испытаний” або повинні бути заземлені відповідно
до ДНАОП 0.00-1.21-98 ( z0093-98 ).
Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення для
підключення захисного заземлення.
Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного
випромінювання:
– напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за
електричною складовою не повинна перевищувати:
у діапазоні частот 5 кГц – 2 кГц – 25 В/м,
у діапазоні частот 2 кГц – 400 кГц – 2,5 В/м;
– щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:
у діапазоні частот 5 кГц – 2 кГц – 250 нТл,
у діапазоні частот 2 кГц – 400 кГц – 25 нТл;
– поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;
– потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від
екрану та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкР/год.
Вимоги до клавіатури:
– виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного
переміщення;
– наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут нахилу
клавіатури в межах від 5 град. до 15 град. і виготовлений з матеріалу з
великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;
– висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;
– виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш;
– наявність заглиблень посередині клавіш;
– однаковий хід всіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0,25 Н та
максимальним – не більше 1,5 Н;
– виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів
(англійського, українського або російського).
Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць
Організація робочого місця користувача відеотерміналу та ЕОМ повинна
забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх
розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 “ССБТ. Рабочее место при
выполнении работ сидя. Общие эргономические требования”; характеру та
особливостям трудової діяльності.
Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або
персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв.м, а обсяг – не менше
20 куб.м.
Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні
розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ
необхідно дотримуватись таких вимог:
– робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на
відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;
– відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за
1,2 м;
– відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого
не повинна бути меншою 2,5 м;
– прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.
Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати
відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування
ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 “ССБТ. Рабочее место
при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования”, з
урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.
Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі
сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими
ергономічними характеристиками: ступні ніг – на підлозі або на підставці
для ніг; стегна – в горизонтальній
площині; передпліччя – вертикально; лікті – під кутом 70 – 90 град. до
вертикальної площини; зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20 град.
відносно горизонтальної площини, нахил голови –
15 – 20 град. відносно вертикальної площини.
Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680 –
800 мм, а ширина – забезпечувати можливість виконання операцій в зоні
досяжності моторного поля.
Рекомендовані розміри столу: висота – 725 мм, ширина – 600 – 1400 мм,
глибина – 800 – 1000 мм.
Робочий стіл для відеотерміналу повинен мати простір для ніг висотою не
менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше
450 мм, на рівні витягнутої ноги – не менше 650 мм.
Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотерміналу та
персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та
стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути
введені додаткові елементи, що не є обов’язковими: підголовник та
підставка для ніг.
Робоче сидіння користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно
бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу
сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння,
висотою підлокітників.
Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або
ступінчатим, мати надійну фіксацію. Хід ступінчатого регулювання
елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15 – 20 мм, для
кутових – 2 – 5 град. Зусилля під час регулювання не повинні
перевищувати 20 Н.
Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній,
регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані
100 – 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має
бути в межах 5 – 15 град.
Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) для
документів, що легко переміщується.
Пюпітр (тримач) для документів повинен бути рухомим та встановлюватись
вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей
користувача ЕОМ, що і відеотермінал.
Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на
робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала,
зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в
зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 – 1300 мм, по глибині 400
– 500 мм.
Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння
вібрації та шуму.
При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим
рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та
персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками
висотою 1,5 – 2 м.
Організація робочого місця, яке передбачає використання ЕОМ для
управління технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням,
роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого
автоматизованого виробництва тощо), повинна передбачати:
– достатній простір для людини-оператора;
– вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля:
відстань по висоті – 900 – 1330 мм, по глибині – 400 – 500 мм;
– розташування екрана відеотермінала в робочій зоні, яке забезпечувало б
зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом
плюс-мінус 30 град. від лінії зору оператора, а також зручність
використання відеотермінала під час коригування керуючих програм
одночасно з виконанням основних виробничих операцій;
Вимоги безпеки під час безпосередньої роботи за ЕОМ
Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ,
периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та
налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних
нормативних документів.
Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану
відеотерміналу від пилу та інших забруднень.
Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути
відключені від електричної мережі.
У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити
відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.
При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно
дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації
лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР в
1991 р.
При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших
полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають
відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих
органів щодо їх захисних властивостей.
Є неприпустимими такі дії:
– виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на
робочому місці користувача ЕОМ;
– зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв
інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються
для поточної роботи;
– відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у
конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;
– робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з’являються
нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
– праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою
кришкою.
Вимоги безпеки під час обслуговування,
ремонту та налагодження ЕОМ
Монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, заміна деталей,
пристроїв, блоків повинні здійснюватись тільки при повному відключенні
живлення.
Забороняється з’єднувати та роз’єднувати кабелі при підключеній напрузі.
У тих випадках, коли монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ
або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання
цих робіт допускається за умови додержання таких вимог:
– устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;
– роботи виконуються не менше ніж двома працівниками;
– працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими
ручками, стоячи на діелектричному килимку, або бути в діелектричних
калошах.
Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням
оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти.
Користування несправними захисними засобами та інструментом є
неприпустимим.
Під час виконання ремонтних робіт слід користуватись
електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.
Використана література:
Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. – К., 2002.
Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних
машин. – К., 1999.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
