.

Забезпечення пожежної безпеки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2229 11251
Скачать документ

Реферат на тему:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ПОЖЕЖ

СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ ТА ІНШИХ КРАЇНАХ

Забезпечення пожежної безпеки — це один із важливих напрямків щодо
охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього
середовища. Незважаючи на значний поступ у науково-технічній сфері
людству ще не вдалося знайти абсолютно надійних засобів щодо
забезпечення пожежної безпеки. Більше того, статистика свідчить, що при
зростанні чисельності населення на 1 % кількість пожеж збільшується
приблизно на 5%, а збитки від них зростають на 10%. І сьогодні, коли
людство увійшло в третє тисячоліття своєї багатовікової історії, питання
пожежної безпеки залишаються актуальними. Кожні п’ять секунд на земній
кулі виникає пожежа, а в Україні кожні 10 хвилин. Протягом однієї доби в
Україні виникає 120-140 пожеж, в яких гинуть 6-7, отримують травми 3-4
людини, вогнем знищується 32-36 будівель, 4-5 одиниць техніки. Щодобові
збитки від пожеж становлять близько 500 тис. грн.

Часто збитки від пожеж поділяють на прямі та побічні.

Прямі збитки — це втрати, пов’язані зі знищенням або пошкодженням
вогнем, водою, димом і внаслідок високої температури основних фондів та
іншого майна підприємств (установ), а також громадян, якщо ці втрати
мають прямий причинний зв’язок з пожежею.

Побічні збитки — це втрати, пов’язані з ліквідацією пожежі, а також
зумовлені простоєм виробництва, перервою у роботі, зміною графіка руху
транспортних засобів та іншою вигодою, втраченою внаслідок пожежі. Як
правило, побічні збитки перевищують в 3-4 рази прямі.

На рис. 1-3 наведено показники, що характеризують стан з пожежами та
загибелями людей на них в Україні за останні роки.

В порівнянні з економічно розвинутими країнами світу в Україні відносні
показники кількості пожеж та людей, що загинули на них, є значно вищими
(рис. 4 та 5). Це, в першу чергу, пов’язано із складним
соціально-економічним становищем у нашій країні, недостатньою
чисельністю особового складу Державної пожежної охорони України (рис.
7). Порівняльні дані про витрати на утримання пожежної охорони та прямі
збитки від пожеж наведені на рис. 8 у частках валового внутрішнього
продукту (ВВП) відповідної країни (за даними Всесвітнього центру
пожежної статистики ООН, середній показник).

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ПОЖЕЖ

Для успішного проведення дієвих упереджувальних заходів у виробничій
сфері та у країні загалом, важливо знати основні причини пожеж. Згідно
зі статистичними даними основними причинами пожеж в Україні є:
необережне поводження з вогнем 58-60%; порушення правил монтажу та
експлуатації (ППМЕ) електроустаткування та побутових електроприладів
18-20%; ППМЕ приладів опалення 11-12%; пустощі дітей з вогнем 7-8%;
підпали 2% (рис. 9). У виробничій сфері основні причини пожеж та їх
показники змінюються не суттєво (рис. 10).

Як видно із наведених даних причиною, що найчастіше викликає пожежі в
Україні є необережне поводження з вогнем. У виробничій сфері з цієї
причини часто виникають пожежі при курінні в недозволених місцях та при
виконанні, так званих, вогневих робіт.

Вогневими роботами вважають виробничі операції, пов’язані з
використанням відкритого вогню, іскроутворенням та нагрівом деталей,
устаткування, конструкцій до температур, що здатні викликати займання
горючих речовин і матеріалів, парів легкозаймистих рідин. До вогневих
робіт належать: газо- та електрозварювання, бензино- та газорізання,
паяльні роботи, варки бітуму та смоли, механічне оброблення металу з
утворенням іскор тощо.

Місця для проведення вогневих робіт можуть бути постійними і
тимчасовими. Постійні місця визначаються наказом керівника підприємства,
а тимчасові — письмовим дозволом керівника підрозділу. У відповідності з
вимогами пожежної безпеки на місцях проведення вогневих робіт не повинно
бути горючих матеріалів у радіусі 5 м. Необхідно мати на увазі, що при
газовій зварці застосовують речовини (ацетилен, метан, кисень), які
посилюють небезпеку пожежі та вибуху.

Виконавці робіт (електрозварювальники, газозварювальники,
газорізальники, паяльники, бензорізальники та ін.) повинні бути
проінструктовані про заходи пожежної безпеки особами, які за це
відповідають.

Перед проведенням тимчасових вогневих робіт розробляються заходи
пожежної безпеки, сповіщається пожежна охорона, призначаються особи,
відповідальні за забезпечення пожежної безпеки і після цього видається
підписаний наряд-допуск на проведення робіт. Такий дозвіл дається на
одну зміну. Після закінчення вогневих робіт зварювальник зобов’язаний
оглянути місце роботи, полити водою горючі конструкції. Місце проведення
вогневих робіт необхідно кілька разів перевірити протягом 2 годин після
закінчення роботи.

Відповідальність за заходи пожежної безпеки при проведенні зварювальних
та інших вогневих робіт покладається на керівників робіт, дільниць,
цехів, підприємств.

Значний відсоток пожеж спричинений незадовільним станом електричного
устаткування та приладів, а також порушенням правил їх монтажу та
експлуатації. До чинників, що можуть викликати пожежу саме з цієї
причини належать: короткі замикання, несправності електроустаткування та
приладів, струмові перевантаження, що виникають у силових та
освітлюваних електромережах, великі значення перехідних опорів.

Короткі замикання виникають внаслідок неправильного монтажу або
експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції. Струм
короткого замикання залежить від потужності джерела струму, відстані від
джерела струму до місця замикання та виду замикання. Великі струми
замикання викликають іскріння та нагрівання струмопровідних частин до
високої температури, що може викликати займання ізоляції провідників та
горючих будівельних конструкцій, які знаходяться поряд.

Струмові перевантаження виникають при ввімкненні до мережі додаткових
споживачів струму або при зниженні напруги в мережі. Тривале
перевантаження призводить до нагрівання провідників, що може викликати
займання ізоляції.

Збільшення місцевих перехідних опорів виникає внаслідок окиснення або
недостатньо щільного з’єднання електричних контактів. Іскріння, що
виникає при цьому, може ініціювати пожежу. Для запобігання пожежі від
великих перехідних опорів мідні проводи та кабелі з’єднують скручуванням
жил, а потім спаюють їх оловом без застосування кислоти. Алюмінієві
кабелі з’єднують гільзами.

Вибір типу електроустаткування, схеми електропроводки, використовуваних
матеріалів, площі поперечного перерізу провідників, виду ізоляції
залежить від ступеня вибухопожежонебезпеки навколишнього середовища,
режиму роботи електроустановок та можливих перевантажень.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ОБЄ’ЄКТА

КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ТА ЗАСОБІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
ОБ’ЄКТА

Під пожежною безпекою об’єкта розуміють такий його стан, за якого з
регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і
розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також
забезпечується захист матеріальних цінностей.

Забезпечення пожежної безпеки об’єкта досить складне і багатоаспектне
завдання, тому до його вирішення необхідно підходити комплексно.
Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта
складається із відповідних систем, кожна з яких підрозділяється на
підсистеми, а ті, в свою чергу, на підсистеми нижчого рівня, які на рис.
1 не показані.

Рис. 1. Загальна схема комплексу заходів та засобів щодо забезпечення
пожежної безпеки об’єкта

Основними системами комплексу заходів та засобів щодо забезпечення
пожежної безпеки об’єкта є: система запобігання пожежі, система
протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів.
Оскільки дві перші системи достатньо об’ємні та потребують більш
детального вивчення, то розглянемо їх окремими пунктами розділу.

Всі заходи організаційно-технічного характеру на об’єкті можна
підрозділити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.

Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної
охорони на об’єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки
(включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування
наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацією ДПД
та ПТК, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень,
будівель, об’єкта в цілому та ін.

До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм,
визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень,
будівель та об’єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації
чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції,
освітлення і т. п.

Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування
відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб
у вибухонебезпечних приміщеннях чи об’єктах, регламентацію пожежної
безпеки при проведенні вогневих робіт тощо.

Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних
оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного
устаткування, а також інженерного господарства (електромереж,
електроустановок, опалення, вентиляції).

СИСТЕМА ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖІ

Система запобігання пожежі — це комплекс організаційних заходів і
технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов, необхідних для
виникнення пожежі.

Умови, необхідні для виникнення пожежі (горіння). Одним із основних
принципів у системі запобігання пожежі є положення про те, що горіння
(пожежа) можливе лише за певних умов. Основною умовою є наявність трьох
чинників: горючої речовини, окисника та джерела запалювання (так званий
трикутник Лавузьє). Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була
нагріта до необхідної температури і знаходилась у відповідному
кількісному співвідношенні з окисником, а джерело запалювання мало
необхідну енергію для початкового імпульсу (запалювання). Так сірником
неможливо запалити дерев’яну колоду чи стіл, у той же час аркуш паперу
легко загориться.

В табл. 1 наведені значення мінімальної енергії, необхідної для займання
деяких паро-, газо- та пилоповітряних сумішей.

До джерел запалювання, які ініціюють горіння належать: відкрите полум’я,
розжарені предмети, електричні заряди, теплові процеси хімічного,
електричного та механічного походження, іскри від ударів та тертя,
сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання. Джерела
запалювання можуть бути високо-, середньо- та малопотужними (табл. 2)

Горючими речовинами вважаються речовини, які при дії на них високої
температури, відкритого полум’я чи іншого джерела запалювання можуть
займатися і в подальшому горіти з утворенням тепла та зазвичай
випромінюванням світла. До складу переважної більшості горючих речовин
входять вуглець (Карбон) та водень (Гідроген), які є основними горючими
складниками цих речовин. Крім вуглецю та водню горючі речовини можуть
містити й інші елементи та сполуки. Є також ціла низка горючих речовин,
які являють собою прості елементи, наприклад сірка, фосфор, вуглець.
Горючі речовини не лише відрізняються за своїм хімічним складом, а й за
фізичним станом, тобто можуть перебувати в твердому, рідинному чи
газоподібному стані. Як правило, найбільш небезпечними у пожежному
відношенні є горючі речовини в газоподібному стані.

Таблиця 1

Мінімальна енергія, що необхідна для займання деяких паро-, газо-та
пилоповітряних сумішей (при тиску 1 атм. та температурі 20 °С)

Речовина Мінімальна енергія, мДж Речовина Мінімальна енергія, мДж
Речовина Мінімальна енергія, мДж

Водень

Ацетилен

Сірководень

Бензол

Пропан

Метан

Ацетон 0,011-0,02

0,02-0,05

0,068

0,2-0,55

0,26-0,3

0,28-0,47

0,6 Етиловий

спирт

Стеарат

алюмінію

Сірка

Цирконій

Магній

0,65

15

15

15

20 Вугілля

Алюміній

Казеїн

Поліетилен

Цинк

Полістирол

Феромарганець 40

50

60

80

100

120

250

Таблиця 2

Потужності деяких джерел запалювання

Джерело запалювання Потужність, Дж/с

Менше 20 20-500 Більше 500

Сонячні промені

Сигарета

Іскра

Головня

Сірник

Запальничка

Багаття

Лазер

Блискавка +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Горючі речовини мають різну теплотворну здатність, тому температура на
пожежах залежить не лише від кількості речовини, що горить, але й від її
складу. В таблиці 3 наведена температура полум’я, під час горіння деяких
речовин та матеріалів.

До окисників належать хлор, фтор, оксиди азоту, селітра тощо, однак з
практичної точки зору найбільш важливе значення має горіння, яке виникає
при окисненні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту
кисню в повітрі уповільнюється швидкість горіння, а при вмісті кисню
менше 14% (норма 21%) горіння більшості речовин стає неможливим. Хоча
деякі речовини містять кисню стільки, що його достатньо для реакції
горіння без доступу повітря (порох, вибухівка).

Таблиця 3

Температура полум’я під час горіння деяких речовин та матеріалів

Речовина, матеріал Температура полум’я, °С Речовина, матеріал
Температура полум’я, °С

Стеарин

Деревина

Торф

Спирти

Целулоїд

Нафтопродукти Парафін (свічка) 640-690

700-1000

770-790

900-1200

1100-1300

1100-1300

1430 Сірка

Метан

Водень

Сірководень

Ацетилен у повітрі

Ацетилен у кисні Магній 1820

1950

2130

2195

2150-2200

3100-3300

близько 3000

На рис. 1. наведено графічне зображення умов, необхідних для виникнення
горіння. Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, то горіння не
виникає.

Рис. 1. Необхідні умови для виникнення горіння

Після виникнення, горіння протікає тим інтенсивніше, чим більшою є площа
контакту горючої речовини з окисником (паперові обрізки горять
інтенсивніше ніж пачки паперу) і чим вищою є концентрація окисника,
температура та тиск. При пожежах температура досягає 1000-1300 °С, а в
окремих випадках, наприклад при горінні магнієвих сплавів — 3000 °С.

Окисник разом з горючою речовиною утворює, так зване, горюче середовище,
яке здатне горіти після видалення джерела запалювання. Тому система
запобігання пожежі включає такі два основні напрямки: запобігання
утворення горючого середовища і виникнення в цьому середовищі (чи
внесення в нього) джерела запалювання.

Запобігання утворення горючого середовища досягається: застосуванням
герметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною в
технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими;
обмеженням кількості пожежо та вибухонебезпечних речовин при
використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; ізоляцією
горючого та вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за
складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в
апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням
горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця;
застосуванням в установках з горючими речовинами пристроїв захисту від
пошкоджень та аварій; використанням інгібувальних (хімічно активні
компоненти, що сприяють припиненню пожежі) та флегматизаційних (інертні
компоненти, що роблять середовище негорючим) добавок та ін.

Запобігання виникнення в горючому середовищі джерела запалювання
досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі яких не
виникає джерел запалювання; використанням електроустаткування, що
відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та
зон, груп і категорії вибухонебезпечної суміші; виконанням вимог щодо
сумісного зберігання речовин та матеріалів; використанням устаткування,
що задовільняє вимоги електростатичної іскробезпеки; улаштуванням
блискавкозахисту; організацією автоматичного контролю параметрів, що
визначають джерела запалювання; використанням швидкодіючих засобів
захисного вимкнення; заземленням устаткування, видовжених
металоконструкцій; використанням при роботі з ЛЗР інструментів, що не
допускають іскроутворення; ліквідацією умов для самоспалахування речовин
і матеріалів; усуненням контакту з повітрям пірофорних речовин;
підтриманням температури нагрівання поверхні устаткування пристроїв,
речовин та матеріалів, які можуть контактувати з горючим середовищем
нижче гранично допустимої (80% температури самозаймання).

СИСТЕМА ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

Система протипожежного захисту — це сукупність організаційних заходів а
також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей
небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Протипожежний захист об’єкта здійснюється за такими чотирма напрямками:

1. Обмеження розмірів та поширення пожежі:

— розміщення будівель та споруд на території об’єкта із дотриманням
протипожежних розривів та інших вимог пожежної безпеки;

— дотримання обмежень стосовно кількості поверхів будівель та площі
поверху;

— правильне планування та розміщення виробничих цехів, приміщень,
дільниць у межах будівлі;

— розміщення пожежонебезпечних процесів та устаткування в ізольованих
приміщеннях, відсіках, камерах;

— вибір будівельних конструкцій необхідних ступенів вогнестійкості;

— встановлювання протипожежних перешкод у будівлях, системах вентиляції,
паливних та кабельних комунікаціях;

— обмеження витікання та розтікання легкозаймистих та горючих рідин при
пожежі;

— влаштування систем автоматичної пожежної сигналізації та
пожежогасіння.

2. Обмеження розвитку пожежі:

— обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в
приміщенні;

— використання оздоблювальних будівельних та конструкційних матеріалів з
нормативними показниками вибухопожежонебезпечності;

— аварійне стравлювання горючих рідин та газів;

— своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів;

— застосування для пожежонебезпечних речовин спеціального устаткування
із посиленим захистом від пошкоджень.

3. Забезпечення безпечної евакуації людей та майна:

— вибір такого об’ємно-планувального та конструктивного виконання
будівлі, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично
допустимих рівнів чинників пожежі;

— застосування будівельних конструкцій будівель та споруд відповідних
ступенів вогнестійкості, щоб вони зберігали несучі та огороджувальні
функції протягом всього часу евакуації;

— вибір відповідних засобів колективного та індивідуального захисту;

— застосування аварійного вимкнення устаткування та комунікацій;

— влаштування систем протидимового захисту, які запобігають задимленню
шляхів евакуації;

— влаштування необхідних шляхів евакуації (коридорів, сходових кліток,
зовнішніх пожежних драбин), раціональне їх розміщення та належне
утримання.

4. Створення умов для успішного гасіння пожежі:

— встановлення у будівлях та приміщеннях установок пожежної автоматики;

— забезпечення приміщень нормованою кількістю первинних засобів
пожежогасіння;

— влаштування та утримання в належному стані території підприємства,
під’їздів до будівельних споруд, пожежних водоймищ, гідрантів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020