.

1. Облік вилученого та неоплаченого капіталу. 2. Загальні положення про облік праці (контрольна)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
908 9471
Скачать документ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “Фінансовий облік”

І. Облік вилученого та неоплаченого капіталу

Вилучений капітал

Акціонерне товариство може розміщувати акції серед акціонерів, а потім
викуповувати їх. Такі акції іноді називають “казначейськими”, або
резервними. Викуп акцій у резерв товариства не означає скорочення числа
випущених акцій, а впливає тільки на кількість акцій в обігу.

Викуплені власні акції – це прості або привілейовані акції, що були
продані, а потім викуплені емітентом (акціонерним товариством, що їх
випустило) та не були повторно випущені ним в обіг або анульовані.

Згідно із чинним законодавством акціонерне товариство може викуповувати
в акціонера акції, що належать йому, для їх наступного перепродажу,
розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Ці акції повинні
бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року. Протягом
цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення
кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування
придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції
тільки за рахунок сум, що перевищують статутний капітал. Вирішення
питань про викуп товариством акцій власного випуску здійснюється
загальними зборами акціонерного товариства, якщо ці повноваження не були
передані зборами іншим органам товариства (Спостережній раді або
правлінню).

Викуп товариством власних акцій може переслідувати декілька цілей, серед
яких найбільш характерними є:

• стабілізація або підвищення ринкового курсу акцій;

• наступний перепродаж викуплених акцій співробітникам компанії (або
преміювання їх цими акціями);

• використання викуплених акцій як засобу оплати для придбання інших
цінних паперів;

• підвищення у майбутньому прибутку на одну акцію;

• скорочення дивідендних виплат за рахунок зниження числа акцій в
акціонерів;

• запобігання поглинання товариства за допомогою скупки його акцій.

Викуплені акції не є активом. З точки зору бухгалтерського обліку викуп
акцій у резерв означає одночасно і зменшення капіталу власників
компанії, і скорочення її активів, у той час як випуск акцій означає
збільшення і того, й іншого.

Викуплені власні акції облічуються за фактичною вартістю їх придбання.
Ця операція зменшує як активи, так і власний капітал товариства.

Облік викуплених акцій власного випуску здійснюється товариством за
дебетом субрахунка 451 “Вилучені акції” рахунка 45 “Вилучений капітал”.
Рахунок 45 ніколи не має кредитового сальдо. Дебетове сальдо цього
рахунка показує вартість придбання акцій, якими продовжує володіти
товариство на дату складання бухгалтерського балансу, і відображається в
Балансі від’ємними числами. Аналітичний облік вилученого капіталу в
цьому випадку ведеться за видами акцій

Викуп повністю оплачених акцій в акціонерів самим акціонерним
товариством відображається записом:

Дебет 451 “Вилучені акції”

Кредит 672 “Розрахунки за іншими виплатами” (викуп акцій – за
аналітичними рахунками в розрізі відповідних акціонерів)

Розрахунок з акціонерами, які продали належні їм акції товариству,
здійснюється в порядку, визначеному укладеними з ними угодами.

Здійснення розрахунку за викуплені товариством акції власного випуску
відображається записом:

Дебет 672 “Розрахунки за іншими виплатами” (викуп акцій – за
аналітичними рахунками в розрізі відповідних акціонерів)

Кредит 30 “Каса”

Кредит 31 “Рахунки в банках”

Приклад 7.6. Після закінчення дворічного терміну володіння акціями ВАТ
“Умань” один із засновників (громадянин А) вирішив продати належні йому
акції товариству. Згідно із статутом товариства вирішення питань про
придбання акцій власного випуску віднесена до компетенції правління
товариства. З акціонером А була укладена угода про викуп належних йому
акцій у кількості 30 000 шт. загальною номінальною вартістю 30 000 грн.
за ціною викупу 1,5 номінальної вартості зі сплатою грошовими коштами
безготівковим розрахунком протягом 30 днів з моменту передачі акцій, про
що була укладена відповідна угода

1. Передача акцій засновником А у власність акціонерного товариства
відображається записом, грн.:

Дебет 451 “Вилучені акції” 45 000

Кредит 672 “Розрахунки за іншими виплатами” (викуп акцій – за
аналітичним рахунком засновника А) 45 000

Розрахунок із засновником А здійснено на 30-й день з дати передачі їм
акцій акціонерному товариству.

2. Здійснення розрахунку за викуплені товариством акції власного випуску
відображається записом, грн.:

Дебет 672 “Розрахунки за іншими виплатами” (викуп акцій – за аналітичним
рахунком засновника А) 45 000

Кредит 31 “Рахунки в банках”   45 000

7.8.2. Операції з викупленими акціями

Акціонерне товариство може викуповувати в акціонера акції, що належать
йому, для:

• наступного перепродажу;

• розповсюдження серед своїх працівників;

• анулювання.

Викуплені акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не
більше одного року.

З перелічених операцій з викупленими акціями лише анулювання цих акцій
змінює (зменшує) кількість випущених акцій і, відповідно, статутний
капітал акціонерного товариства, тому це питання буде розглянуте при
опис порядку зменшення статутного капіталу акціонерного товариства.

Усі інші операції з викупленими акціями не призводять до зміни кількості
випущених акцій та розміру статутного капіталу і спричиняють лише зміни
у структурі власного капіталу за іншими його складовими частинами.

Основною операцією товариства з викупленими акціями власного випуску є
їх наступний перепродаж.

При цьому основною відмінністю перепродажу від первинного розміщення
акцій є те, що викуплені акції можуть бути випущені знову по ціні як
вищій, так і нижчій від номінальної вартості, у той час коли при
первинному випуску акції розміщення нижче номінальної вартості в Україні
остаточно не врегульоване, а в деяких країнах безпосередньо заборонене.

Отримання коштів в оплату повторно розміщуваних акцій відображається
записом:

Дебет 30 “Каса”

Дебет 31 “Рахунки в банках”

Кредит 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичні рахунки в
розрізі покупців акцій)

Вартість перепроданих акцій відображається за кредитом субрахунка 451
“Вилучені акції”.

Списані повторно розміщені викуплені акції за ціною зворотного викупу
відображаються записом:

Дебет 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичні рахунки в
розрізі покупців акцій)

Кредит 451 “Вилучені акції”

Операції товариства з продажу, зворотного викупу і перепродажу його
акцій безпосередньо не впливають на рівень чистого прибутку за обліковий
період Будь-яка різниця між сумою сплачених та отриманих коштів при
здійсненні операції зі зворотного викупу та перепродажу акцій повинна
відображатися коригувальною проводкою по рахунку додатково оплаченого
(внесеного) капіталу.

Списане перевищення ціни повторного розміщення викуплених акцій над
ціною зворотного викупу відображається записом:

Дебет 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичні рахунки в
розрізі покупців акцій)

Кредит 425 “Інший додатковий капітал ”

Якщо викуплені акції випущені повторно за ціною нижчою від вартості
зворотного викупу, то різниця відраховується із сальдо рахунка 42
“Додатковий капітал”. Якщо ж сальдо такого рахунка не існує або його
недостатньо для покриття надлишку вартості зворотного випуску над ціною
повторного випуску, то цей надлишок записується на рахунок використання
прибутку у звітному періоді, тобто в будь-якому випадку збиток не
фіксується.

Сума перевищення ціни зворотного викупу над ціною повторного розміщення
відображається записом:

Дебет 421 “Емісійний дохід”

Дебет 425 “Інший додатковий капітал”

Дебет 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”

Кредит 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичні рахунки в
розрізі покупців акцій)

З точки зору бухгалтерського обліку операції з розповсюдження
товариством серед своїх працівників викуплених акцій власного випуску
повністю підпадають під усі вимоги щодо обліку перепродажу таких акцій.
Єдиною відмінністю операції з розповсюдження від операції з перепродажу
є те, що погашення заборгованості робітника за отримані акції
відбувається за рахунок зустрічного погашення заборгованості товариства
перед цим робітником по нарахованій заробітній платі та преміях,
відображених по кредиту субрахунка другого порядку 661 “Розрахунки за
заробітною платою” (аналітичні рахунки в розрізі працівників –
отримувачів акцій).

При цьому слід ураховувати, що діючим податковим законодавством
передбачене звільнення від обкладення прибутковим податком з громадян
доходів, спрямованих ними у джерела виплати на придбання акцій
товариства, у якому вони працюють.

Приклад 7.7. ВАТ “Умапь” здійснює повторне розміщення раніше викуплених
у засновника акцій у кількості 20 000 шт. номінальною вартістю 1 грн. за
акцію загальною балансовою вартістю 30 000 грн. за грошові кошти
безготівковим розрахунком.

При цьому придбано:

* Покупцем 1 – 5 000 акцій за ціною, яка дорівнює ціпі викупу;

* Покупцем 2 -10 000 акцій за ціною, яка дорівнює 0,8 номінальної
вартості акцій;

* Покупцем 3-5 000 акцій за ціною, яка дорівнює 1,6 номінальної вартості
акцій.

Отримані кошти в оплату повторно розміщуваних акцій від Покупця 1 (5 000
х  1,5 = 7 500 (грн.)).

1. Отримання коштів в оплату повторно розміщуваних акцій від Покупця 1
відображається записом, грн.:

Дебет 31 “Рахунки в банках”   7 500

Кредит 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичний рахунок
Покупця 1)   7 500

2. Списання повторно розміщених викуплених акцій за ціною зворотного
викупу відображається записом, грн.:

Дебет 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичний рахунок Покупця
1)   7 500

Кредит 451 “Вилучені акції”   7 500

Отримані кошти в оплату повторно розміщуваних акцій від Покупця 2 (10
000 х 0,8 = 8 000 (грн.)).

3. Отримання коштів в оплату повторно розміщуваних акцій від Покупця 2
відображається записом, грн.:

Дебет 31 “Рахунки в банках”   8 000

Кредит 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичний рахунок
Покупця 2)   8 000

4. Списання повторно розміщених викуплених акцій за ціною зворотного
викупу відображається записом, грн.:

Дебет 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичний рахунок Покупця
2)   15 000

Кредит 451 “Вилучені акції”   15 000

5. Списання перевищення ціни зворотного викупу над ціною повторного
розміщення відображається записом, грн.:

Дебет 421 “Емісійний дохід” 7 000

Кредит 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичний рахунок
Покупця 2)   7 000

Отримані кошти в оплату повторно розміщуваних акцій від Покупця 3 (5 000
х 1,6 = 8 000 (грн.)).

6. Отримання коштів в оплату повторно розміщуваних акцій від Покупця 3
відображається записом, грн.:

Дебет 31 “Рахунки в банках”   8 000

Кредит 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичний рахунок
Покупця 3)   8 000

7. Списання повторно розміщених викуплених акцій за ціною зворотного
викупу відображається записом, грн.:

Дебет 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичний рахунок Покупця
3)   7 500

Кредит 451 “Вилучені акції” 7 500

8. Списання перевищення ціни повторного розміщення викуплених акцій над
ціною зворотного викупу відображається записом, грн.:

Дебет 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (аналітичний рахунок Покупця
3)   500

Кредит 425 “Інший додатковий капітал”   500

Неоплачений капітал

Ураховуючи те, що після проведення установчих зборів та реєстрації
випуску акцій та статуту товариства в установленому чинним
законодавством порядку попередні внески передплатників переходять з
розряду заборгованості до категорії власного капіталу створеного
акціонерного товариства, а самі передплатники набувають статусу
акціонера і втрачають можливість вимагати свої внески у товариства. Ця
зміна взаємних прав та обов’язків відображається в обліку шляхом
списання кредиторської заборгованості товариства перед передплатниками
на зменшення їх заборгованості як акціонерів по сплаті внесеного
капіталу товариства, яка облічується на рахунку 46 “Неоплачений
капітал”.

Списання сум, отриманих за підпискою на зменшення неоплаченого капіталу,
відображається записом:

Дебет 68 “Розрахунки за іншими операціями” Кредит 46 “Неоплачений
капітал”

Рахунок 46 “Неоплачений капітал” призначений для узагальнення інформації
про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. По дебету рахунка
відображається заборгованість засновників (учасників) за внесками до
статутного капіталу підприємства, а також номінальна вартість розміщених
неоплачених акцій; по кредиту – погашення заборгованості за внесками до
статутного капіталу і номінальна вартість сплачених акцій. Сальдо
рахунка відображає заборгованість засновників (учасників) за внесками до
статутного капіталу підприємства на кінець звітного періоду і
вираховується при визначенні підсумкової суми власного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених
неоплачених акцій і кожним засновником (учасником) підприємства.

Приклад 7.2. Суми, фактично внесені засновниками (у сумі 280 000 грн.)
та Передплатниками акцій ВАТ “Умань” (у сумі 217 500 грн.) списані на
зменшення їх заборгованості з формування власного капіталу ВАТ “Умань”:

Списання сум, отриманих за підпискою на зменшення неоплаченого капіталу,
відображається записом, грн.:

Дебет 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”

(аналітичні рахунки в розрізі засновників

(акціонерів))   497 500

Кредит 46 “Неоплачений капітал”

(аналітичні рахунки в розрізі засновників

(акціонерів))   497 500

Згідно із чинним законодавством акціонер у строки, установлені
установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного
товариства зобов’язаний оплатити повну вартість акцій. У разі несплати у
встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачено статутом
товариства, сплачує за час прострочення 10 відсотків річних від суми
простроченого платежу. При несплаті протягом 3 місяців після
встановленого строку платежу акціонерне товариство має право реалізувати
ці акції в порядку, установленому статутом товариства.

Фактичне надходження внесків засновників та учасників акціонерного
товариства зменшує їх заборгованість за акції, на які вони підписались,
і в обліку відображається по кредиту рахунка 46. Дебетуються при цьому
рахунки активів відповідно до форми здійснених внесків.

Акції можуть бути видані одержувачу (покупцю) тільки після повної оплати
їх вартості.

Погашення заборгованості засновників та акціонерів з підписки
відображається записом:

Дебет 10 “Основні засоби”

Дебет 12 “Нематеріальні активи”

Дебет 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”

Дебет 30 “Каса в національній валюті”

Дебет 35 “Поточні фінансові інвестиції”

Дебет 201 “Сировина й матеріали”

Дебет 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Дебет 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

тощо

Кредит 46 “Неоплачений капітал”

Приклад 7.3. Передплатники акцій ВАТ “Умань” своєчасно погасили
заборгованість за підписані акції (у сумі 507 500 грн.) грошовими
коштами безготівковим розрахунком, грн.:

Дебет 311 “Поточні рахунки в національній валюті”   507 500

Кредит 46 “Неоплачений капітал”

(аналітичні рахунки в розрізі

засновників(акціонерів))   507 500

Сальдо рахунка 46 після закінчення розрахунків дорівнюватиме нулю.

ІІ. Загальні положення про облік праці

Облік робочого часу. Облік виробітку

Робочий час – це встановлений законом або угодою сторін час, протягом
якого робітники і службовці згідно з правилами внутрішнього розпорядку
повинні виконувати свої трудові обов’язки.

Робочий день — це встановлена законом норма робочого часу протягам доби,
яка лежить в основі його правового регулювання.

Нормування робочого часу протягом календарного тижня є робочим тижнем.

При п’ятиденному робочому тижні встановлена тривалість робочого тижня –
40 годин, яка поширюється на всіх працівників, фахівців та керівників,
крім тих, для яких законодавче встановлена скорочена тривалість робочого
часу.

Статтею 51 КЗпП України передбачено скорочену тривалість робочого часу:

1) для працівників віком від 16 до 18 років -6-годинний робочий день при
шестиденному робочому тижні, тобто 36-годинний робочий тиждень, а для
осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які
працюють у період канікул) – 4-годинний робочий день, тобто 24-годинний
робочий тиждень;

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, —
не більше 36 годин на тиждень.

Статтею 194 КЗпП України визначено, що заробітна плата працівникам,
молодшим 18 років, за скороченої тривалості щоденної роботи сплачується
в розмірах, передбачених для працівників відповідних категорій при
повній тривалості щоденної роботи.

Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової
дисципліни на підприємствах здійснюється шляхом табельного обліку.

При прийомі на роботу працівникові надається табельний номер, а в
трудовій книжці (що знаходиться у відділі кадрів) робиться позначка про
його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.

На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особову картку, в
якій зазначають необхідні анкетні дані про працівника і всі зміни, що
відбуваються в його роботі. Бухгалтерія відкриває особову картку кожному
працівникові.

Табельний облік ведеться такими способами: жетонним – з використанням
жетонів (на яких проставдено табельні номери). На підприємстві їх
кількість дорівнює кількості облікового складу працюючих; картковим – з
використанням контрольних годинників, що автоматично позначають час явки
кожного працівника в його картці; за пропускною системою, за якої
працівники при явці на роботу здають свої перепустки, а по закінченні
роботи отримують їх, та ін.

Облік використання робочого часу ведеться у табелі. Завданнями
табельного обліку є:

а) контроль за явкою на роботу і залишенням роботи;

б) виявлення причин запізнень або неявки на роботу;

в) одержання даних про фактично відпрацьований працівниками час. склад
робочого часу;

г) складання звітності про наявність працюючих та її рух, про стан
трудової дисципліни.

До табеля заносяться прізвища всіх працюючих. Ведеться табель окремо по
кожному цеху і відділу табельниками або бригадирами, майстрами тощо. У
табелі позначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником,
неявки на роботу (за допомогою умовних позначок – шифрів).

На деяких підприємствах табельний облік спрощено і у табелі відзначають
лише відхилення дід нормальної тривалості робочого дня (запізнення,
прогули), неявки на роботу із зазначених причин (відпустка, відрядження
тощо), понаднормові роботи та ін. У цьому випадку по закінченні місяця
підраховують загальний календарний фонд робочого часу, час невиходів та
інших втрат. Із загального календарного фонду відраховують усі витрати й
отримують фактично відпрацьований час. Наприкінці місяця дані табелів
підсумовуються по кожному працівнику, а також по цехах і відділах і
передаються до бухгалтерії. Ці дані необхідні для контролю за
використанням робочого часу і для нарахування заробітної плати
працівникам підприємства за звітний місяць.

Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідно
точно обліковувати виробіток продукції або обсяг робіт, виконаних кожним
працівником.

Залежно від технології та організації виробництва застосовують різні
системи обліку продукції або виконання робіт. Під обліком виробітку
розуміють сполучення способів одержання інформації, порядку її запису і
застосування форм первинних документів.

Облік виробітку робітниками-відрядниками у промисловості здійснюють за
типовими формами залежно від технологічного процесу виробництва, системи
організації та оплати праці в рапортах про виробіток, у маршрутних
листках, відомостях обліку виробітку, нарядах та інших документах.

Роботи можуть виконуватися одним робітником або бригадою. На багатьох
підприємствах широко застосовують бригадний підряд, який є основою
обліку виробітку. Використовуються такі системи обліку виробітку –
поопераційний, за кінцевою операцією та інвентарний.

Послідовне виконання обсягу робіт фіксується в індивідуальних або
бригадних нарядах, які здаються до бухгалтерії, машинолічильного бюро
або обчислювального центру для нарахування заробітної плати.

Наряди містять такі реквізити: номер наряду, дату видачі, прізвище, ім’я
та по батькові, табельний номер робітника, шифр цеху, дільниці, вид
оплати, операції, деталі, виробничі витрати, кількість виробітку в
натуральному виразі, норму часу, розцінку за розрядом роботи.

Система обліку виробітку за кінцевою операцією і виробленою продукцією
передбачає облік готових виробів, прийнятих відділом технічного контролю
для здачі на склад або передачі на іншу виробничу дільницю. Вона
найбільш поширена при бригадній формі організації праці, передбачає
закріплення за групою робітників єдиного завдання, колективну
відповідальність і оплату за результатами праці. При цьому праця бригади
за зміну є закінченим циклом виробництва із здачею готової продукції
згідно з приймально-здавальними накладними на склад. –

Первинними документами про виробіток є рапорти або відомості виробітку
бригади. В них зазначають прізвище, табельний номер робітника, розряд і
кількість відпрацьованих годин. При розподілі бригадного заробітку
враховують і коефіцієнт трудової участі (КТУ) кожного члена бригади.

Крім оплати відпрацьованого часу, виконаного обсягу робіт і виготовленої
продукції, заробітну плату нараховують відповідно до чинного
законодавства, а також виходячи з інших умов або причин, що мають
відношення до діяльності даного підприємства. Так, операції, передбачені
технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а
різні доплати – за листками на доплату. Оплату часу простоїв не з вини
робітників оформлюють листком обліку простоїв. На оплату виправлення
браку продукції виписують окремий наряд з позначкою “Виправлення браку”.

Оплата працівникам часу, протягом якого вони не працювали (виконання
державних або громадських обов’язків, оплата пільгових годин матерям для
догляду за дітьми до одного року, доплата підліткам до середнього
заробітку за скорочений робочий день, оплата чергових відпусток,
тимчасової непрацездатності тощо), здійснюється за даними
довідок-розрахунків та інших додаткових документів (наказів директора
підприємства, лікарняних листків тощо).

Облік зарплати працівників

В умовах переходу України до ринкової економіки й водночас в умовах
економічної кризи, спаду виробництва, (зниження продуктивності праці,
звільнення з виробництв значної кількості працівників відбуваються
значні зміни в організації праці та її оплати.

На кожному підприємстві, галузі, в Україні має бути реальна й достовірна
інформація про трудомісткість вироблюваної продукції, про нарахування
заробітної плати. Таку інформацію повинен забезпечити бухгалтерський
облік.

Чинними офіційними документами для нарахування заробітної плати є:

1. Кодекс законів про працю України, прийнятий Законом /РСР від 10.12.71
р. (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971, № 50) з подальшими змінами і
доповненнями; 1999 р. № 12-43, ст. 378.

2. Постанова Кабінету Міністрів України про “Порядок обчислення
середньої заробітної плати” № 100 від 08.02.95 р.

3. Закон України “Про оплату праці” № 108/95-ВР від 4.03.95 р.

4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо залучення
додаткових надходжень до бюджету і підвищення ефективності витрачання
бюджетних коштів для забезпечення фінансування соціальних виплат
населенню” № 1033 від Л.08.96 р.

5. Закон України “Про відпустки” № 504/96-ВР від 15.11.96 р.

6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення шін і доповнень до
порядку обчислення середньої заробітної плати” № 185 від 24.02.97 р.

7. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердженій порядку,
тривалості та умов надання щорічних відпусток працівникам, які
навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами
навчання, де навчальний процес має свої особливості” № 634 від 28.06.97
р.

8. Закон України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю
України” № 1356-XIV від 24.12.99 p., опублікований з газеті “Урядовий
кур’єр” № 5 від 13.01. 2000 р.

9. Постанова Кабінету Міністрів України про “Правила обчислення
загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги з
тимчасової непрацездатності” № 1658 від 19.10.98 р.

10. Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін і доповнень
до порядку обчислення середньої заробітної плати” № 1398 від 30.07.99 р.

Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на основі типових форм,
затверджених наказом Міністерства статистики України “Про затвердження
типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і
службовцями по заробітній платі” № 144 від 22.05.96 р. на виконання
заходів щодо реалізації державної програми переходу України на
міжнародну систему обліку і статистики (див. ч. І, розділ 4, п. 4.1).

Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають обліку, є
чисельність працівників, їхні професії, кваліфікація, витрати робочого
часу у людино-годинах, людино-днях, кількість виготовленої продукції
(виконання робіт, надання послуг), розмір Фонду оплати праці за
категоріями працюючих, видами нарахувань, нарахування премій,
відпускних, розмір відрахувань за їх видами та ін. Ці дані необхідні для
обчислення таких економічних показників, як рівень забезпеченості
робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та ін.

Заробітна плата. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оплату праці”
заробітна плата — це винагорода, обчислена як правило у грошовому
виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за
виконану ним роботу відповідно до трудового договору.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної
роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та
господарської діяльності підприємства. Регулюють заробітну плату форми і
системи праці.

Основними формами оплати і відповідно обліковими показниками є відрядна
і погодинна. Якщо технічне нормування дає змогу провадити оплату праці
робітників відповідно до її кількості, тарифної системи з урахуванням у
рівнях кваліфікації робітників, навантаженості й складності праці, то
форми оплати праці з їх системами враховують заробіток, фактично
відпрацьований час, обсяг виготовленої продукції або виконаних робіт і
послуг.

При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників прямо залежить від
обсягу виконаної роботи і розміру розцінки. Цю форму використовують при
оплаті тим робітникам,

праця яких підлягає нормуванню. Відрядна оплата праці складається з
таких систем: прямої, прогресивної, акордної і преміальної. Вона може
бути індивідуальна і бригадна.

При погодинній формі оплати заробіток працівника залежить від
відпрацьованого ним часу. Коло працівників визначається наявністю таких
систем, як проста погодинна і погодинно-преміальна.

Форми і системи оплати праці на підприємстві регулює керівник
підприємства. Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом
встановлення мінімальної заробітної плати і неоподатковуваного прибутком
мінімуму.

До складу витрат на оплату праці включаються виплати заробітної плати,
нараховані, виходячи з відрядних розцінок, тарифів, ставок і посадових
окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості
та якості, стимулюючих і компенсуючих виплат, систем преміювання
робітників, керівників, спеціалістів, службовців за виробничі
результати, інші умови відповідно до застосовуваних на підприємствах
форм і систем оплати праці. В сільськогосподарських підприємствах до
складу витрат на оплату праці також включаються виплати за підсумками
роботи за рік, що визначаються в установленому порядку.

На підприємствах застосовують оплату праці за трудовими угодами, що
укладаються між підприємством і працівником для виконання конкретної
роботи на договірних засадах.

У нових умовах господарювання широко використовується оплата праці за
контрактом. На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 170 від
19 серпня 1994 р. затверджено Положення про порядок складання контрактів
про прийом на роботу працівників, згідно з яким встановлюються порядок
складання контракту, склад контракту, вирішуються питання організації
робіт за контрактом.

У разі найму працівника за контрактом власник або уповноважений ним
орган може встановити умови оплати праці за погодженням з працівником.

Використана література:

Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної
діяльності. Підручник для студентів вищих навчальних закладів спец.7.
050106. – Житомир: ПП “Рута”, 2001.- 544с.

Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні:
Навчально-практичний посібник/ За ред. С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ,
ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. 768 с.

Про бухгалтерський облік бартерних операцій. Лист МФУ від 30.11.92
року//Галицькі контракти.-1996.-№19.-С.34.

Про бухгалтерський облік вексельного обігу. Наказ МФУ від 26.07.94
року//Галицькі контракти.-1996.-№19.-С-33-34.

Про введення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на
користь резидентів – юридичних осіб.Постанова Правління НБУ від 14.09.98
року//Баланс.-1999.-№4.-С.25.

PAGE

PAGE 15

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020