.

Заробітна плата (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2604 7886
Скачать документ

Реферат на тему:

ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної
плати. Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку,
є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина
значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З
іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників
підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на
темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також
статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції,
робіт (послуг) на окремому підприємстві.

Під час визначення заробітної плати як ціни робочої сили необхідно
враховувати єдину міру оплати праці, критерієм якої є реальна вартість
життя працівника та його сім’ї. Як ціна робочої сили заробітна
формується на ринку праці і є зовнішньою відносно підприємства.

Як елемент ціни виробництва заробітна плата має визначатися часткою у
створеній підприємством вартості. Під час формування частки заробітної
плати необхідно не допускати відшкодування надлишкових затрат праці
забезпечувати її підвищення тільки у зв’язку зі збільшенням кількості
випущеної продукції, ефективнішим використанням ресурсів, зростанням
продуктивності праці.

Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського
фактора і використання трудового потенціалу. При цьому використання
існуючого кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників має
повністю залежати від наукової обґрунтованості і вибору методів ув’язки
заробітної плати з кваліфікацією, змістом виконуваної роботи,
результатами праці й умовами, в яких вона здійснюється.

Як свідчить зарубіжний досвід, кардинальні зрушення у технічному
оснащенні виробництва, структурі праці та функціях працівників,
упровадження нових форм організації праці привели до того, що головною
метою економічної стратегії і системи матеріального стимулювання
сучасних компаній її фірм стало досягнення не кількісних показників
випуску продукції, а якісних параметрів виробництва, таких як поліпшення
використання устаткування, робочого часу, складу робочої сили, якості
продукції, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.

Це означає перехід від екстенсивних методів господарювання до
інтенсивних. Таким чином, підвищення ефективності виробництва,
збільшення прибутку досягаються нині не шляхом збільшення обсягів
виробництва із залученням додаткових ресурсів, а на основі ефективнішого
використання всіх наявних ресурсів і всебічного зниження витрат
виробництва. Матеріальне стимулювання в сучасних умовах застосовується
здебільшого в комплексі з органіізаційно-технічними заходами,
пов’язаними з підвищенням змістовності праці, поліпшенням її умов.

Відповідно до Закону України “Про оплату праці” заробітна плата – це
винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим
договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за
виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та
умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника,
результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій
економіці має виконувати такі функції:

· відтворювальну – як джерела відтворення робочої сили і засобу
залучення людей до праці;

· стимулюючу – встановлення залежності рівня заробітної плати від
кількості, якості і результатів праці;

· регулюючу – як засіб розподіл і перерозподілу кадрів по регіонах
країни, галузях економіки з урахуванням ринкової кон’юнктури;

· соціальну – забезпечення соціальної справедливості, однакової
винагороди за однакову працю.

Проте в сучасних умовах становлення ринку в Україні заробітна плата не
може виконувати цих функцій. Її рівень забезпечує не більш як 20%
відтворення робочої сили, яке не відшкодовує навіть прямих затрат праці
і не викликає заінтересованості в переорієнтації робочої сили на
пріоритетні сфери діяльності. Заробітна плата нині виконує інші функції,
а саме:

· збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною заниження
заробітної плати;

· забезпечення соціальних гарантій;

· збереження попереднього статусу, пов’язаного із попереднім робочим
місцем;

· стримування інфляції (шляхом заборгованості із заробітної плати);

· перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;

· поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості;

· посилення мобільності робочої сили.

Розрізняють номінальну, реальну заробітну плату реальні доходи
трудівників. Номінальна заробітна плата (грошова)– це сума коштів, яку
одержують працівники за виконання обсягу робіт відповідно до кількості
якості затраченої ними праці, результатів праці.

У зв’язку з тим, що предмети споживання надходять працівникам через
обмін заробітної плати на товари, заробітна плата має грошову форму.

У ринкових умовах в будь-які періоди і в різних районах країни ціни на
товари різні, тому на однакову заробітну плату можна придбати різну
кількість товарів. Точнішою характеристикою доходів працівників є
реальна заробітна плата. Вона відображає сукупність матеріальних
культурних благ, а також послуг які може придбати працівник на
номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить
від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети
споживання і послуги. Цю залежність можна виразити так:

Ірпз=Інпз/Іц,

де Ірпз, Інпз– індекси реальної номінальної заробітної плати;

Іц– індекс цін.

Якщо ціни на товари зростають швидше ніж номінальна заробітна плата, то
реальна заробітна плата знижується. Така ситуація має місце сьогодні в
Україні.

Реальні доходи включають реальну заробітну плату і надходження із
суспільних фондів споживання. При цьому основним джерелом доходів
населення є заробітна плата.

За своєю структурою заробітна плата неоднорідна, кожний її елемент
виконує властиву їй функцію матеріального стимулювання і має певну
економічну самостійність за необхідного взаємозв’язку взаємозумовленості
всіх її частин.

Заробітна плата робітників і службовців складається з основної
(постійної) і додаткової (змінної) частин, а також заохочувальних
виплат.

Згідно з Законом України “Про оплату праці” основна заробітна плата – це
винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці
(норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона
встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) відрядних розцінок
для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна
плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові
успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає
доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним
законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і
функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це винагорода за
підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами положеннями,
компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені
актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені
зазначеними актами норми.

Особливе місце в системі оплати праці посідає мінімальна заробітна
плата, що являє собою законодавчо встановлений розмір заробітної плати
за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата
за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). До
мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки,
заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є
державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України
для підприємств усіх форм власності та господарювання.

Мінімальна заробітна плата є основою для визначення державних тарифів у
сфері оплати праці, пенсій, стипендій, допомоги та інших соціальних
виплат.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020