UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКрива індивідуальної пропозиції праці та ринкова пропозиція праці (реферат)
Авторdimich
РозділЕкономічна теорія, теорія економічних наук
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3633
Скачало765
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Крива індивідуальної пропозиції праці

 

та ринкова пропозиція праці

 

Пропозиція праці – співвідношення між ставкою заробітної плати та

обсягом праці, який власник цього ресурсу (домогосподарство) бажає та

може запропонувати працедавцям на ринку за інших незмінних умов.

 

В основі індивідуальної пропозиції праці є раціональним вибір між

цінністю благ, які міг би придбати найманий робітник за рахунок доходу,

що утворився від продажу праці, та цінністю відпочинку для цього

індивіда.

 

Якщо вважати, що доход і відпочинок – нормальні блага, тоді при

збільшенні споживання кожного з них корисність для індивіда теж зростає.

 

 

Характерною також є гранична норма заміщення доходу відпочинком, яка

показує від скількох доларів добового доходу міг би відмовитись індивід

при збільшенні добового відпочинку на годину за умови незмінності

корисності.

 

Якщо припустити, що єдиним джерелом доходу індивіда є заробітна плата із

годинною ставкою Х, а У – добовий обсяг праці в годинах, то добовий

доход складатиме: І=Х*У.

 

Цей доход може коливатись від нуля (коли У=0, людина лише відпочиває) до

І=24*Х – ця величина, що передбачає цілодобову працю, є звичайно,

гіпотетичною. Всі можливі сполучення добового доходу і годин відпочинку

відповідають точкам, що утворюють лінію, яка є аналогом бюджетного

обмеження споживача. Нахил бюджетного обмеження дорівнює годинній ставці

заробітної плати Х, яка є альтернативною вартістю години відпочинку.

 

Таким чином, завдання раціонального вибору індивіда полягає у

знаходженні такого поділу часу між працею і відпочинком, який дає змогу

максимізувати корисність індивіда при певному добовому доході, тобто

І=Х*У.

 

При підвищенні ставки заробітної плати вибір між доходом і відпочинком

може змінитися у будь-якому напрямку в залежності від того, який з двох

ефектів переважатиме – ефект доходу чи ефект заміщення.

 

Ефект доходу виникає при підвищенні добробуту (реального доходу) при

зростанні ставки заробітної плати (це спонукає працювати менше), ефект

заміщення – за рахунок підвищення альтернативної вартості години

відпочинку (що стимулює скорочення відпочинку і збільшення робочого

часу).

 

Визначення обсягів праці, які людина готова запропонувати при кожному

окремому рівні заробітної плати, дає змогу побудувати криву

індивідуальної пропозиції праці (рис. 1).

 

Де, Х – відповідно, годинна ставка зарплати, У – добовий обсяг праці в

годинах.

 

Емпіричні дослідження свідчать, що, за невисоких ставок заробітної

плати, при зростанні ставки людина починає працювати, тобто переважає

ефект заміщення. За вищих ставок, коли обсяг праці сягає значних

величин, подальше підвищення ставки призводить до вибору на користь

більшого відпочинку і скорочення обсягу пропозиції праці, тобто

переважає ефект доходу.

 

Це ілюструє поведінку типового індивіда і не виключає іншої реакції на

підвищення ставок зарплати. Крива пропозиції, яка відображена на

рисунку, має також типову назву – крива пропозиції, що відхилена назад.

 

 

Слід зазначити, що ми не розглядаємо пропозиції праці при наднизьких

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ