.

Економіко-географічна характеристика постсоціальністичної країни – Монголії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3229
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Економіко-географічна характеристика постсоціальністичної країни –
Монголії”

План

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ, ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ І ПОЛІТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ.

ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ.

ГОСПОДАРСТВО:

А) ПРОМИСЛОВІСТЬ;

Б) СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО.

НАЙБІЛЬШІ МІСТА І ЇХ КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА.

ЛІТЕРАТУРА

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ, ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ

І ПОЛІТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Площа території Монголії складає 1 556 000 кв. км, по площі вона в три
рази перевершує Францію. З півночі до Монголії примикає Сибір, на заході
країна граничить з Казахстаном, а на півдні – з Китаєм. Монголія не має
виходу до моря.

Монголія знаходиться в середньому на висоті 1500 м над рівнем моря.
Кліматичні умови тут досить суворі: у середньому біля +35 С влітку і -40
С узимку.

З 1990 р. у країні почався процес лібералізації, називаний
“монголстройка”. Економічне становище в країні досить складне. Частка
ВВП на душу населення упала з 650 дол. у 1996 р. до 416 дол. у 2001 р.
Третина виробленою Монголією продукції представлена продукцією
тваринництва і сільського господарства (головним чином, кочового
тваринництва).

Монголія відноситься до країн з економікою перехідного типу. Труднощі в
економіці ускладнені природними катаклізмами, що відбуваються в останні
роки (посухи, сильні морози, у результаті яких гинуть мільйони голів
худоби). Монголія знаходиться у великій залежності від російського і
казахського імпорту в країну. Країна також активно розвиває свої
відносини з Китаєм, США і Південною Кореєю.

У країні існує багатопартійний режим, проводяться ринкові реформи.
Конституція Монголії від 13 січня 1992 р. проголошує республіканський
демократичний і парламентський режим. У країні обирається глава держави,
прем’єр-міністр і однопалатний парламент – Великий Хурал.

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

В західній половині Монголії переважають гори (Монгольський Алтай,
висота до 4362 м; г.Мунх-Хайрхан-Ула – вища точка країни; Гобійський
Алтай, Хангай), розділені міжгірськими котловинами (Котловина Великих
Озер, Долина Озер). В центральній частині країни – нагір’я Хентей. На
півдні, південному сході і сході – обширні рівнини Гобі (висота
1000-1200 м) з окремими вулканічними масивами, участками пісків і
солончаками. Клімат помірний, різко континентальний, з суворою
малосніжною зимою і сухим спекотливим літом. Середні температури січня
від – 35 до 10 градусів С, липня від 15 до 25 оС. Опадів на більшій
частині країни 100-200 мм, в горах до 500 мм в рік. В північній частині
Монголії – багаторічна мерзлота. Головні ріки: Селенга, Керулен,
Дзабхан, Кобдо; багато великих озер (Уб-су-Нур, Хубсугул, Хіргіс-Нур та
ін.). Близько 2/3 території Монголії не мають стоку в океан. На рівнинах
– рослинність сухих степів, напівпустинь і пустинь, в горах – степи,
участки лісостепів і хвойних лісів (під лісами 9% території країни).

ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ

Населення Монголії складає 2,4 млн. чол. Щільність населення в країні
вкрай низька (менш 1,5 чоловік на 1 кв. км.).

Цей показник має тенденцію до зниження, в основному, за рахунок міграції
населення в Улан-Батор. Улан-Батор розташован на площі в 800 тис.
гектарів. У ньому проживає близько 1/3 населення країни. Монголія –
країна, велику частину території якої складають степи і пустелі. Тут же
знаходиться знаменита на увесь світ пустеля Гобі.

Склад населення країни досить строкатий: переважна більшість населень
складають халки (77%). Крім того, у країні проживають дербеты, буряты, а
також близько 15% народностей не монгольського походження (казахи й
ін.).

Офіційною мовою країни є монгольський, котрий мало схожий на мови
великих держав-сусідів Монголії – Росії і Китаю. Монгольська мова
належить до тюрксько-монгольських мов. В даний час у Монголії
використовується писемність на основі кирилиці. Раніш існувала інша
писемність, складена в XVІІ столітті ученим ченцем Занабазаром.
Писемність ця називалася Сойомбо.

Уряд Монголії спробувало було відновити стару писемність, що, в цілому,
не дало істотних результатів. Утім, написи на сойомбо дуже популярні
серед монголів, з огляду на їхній художній естетизм.

Головна релігія країни – тібетський буддизм, що має безліч відтінків
шаманизма.

Довгий час Монголія був теократичною країною. З 1990 р. у країні
відкрилася безліч монастирів – великий ламаїстський храм у Гандане, в
Улан-Баторі, і, що особливо примітно, були відновлені у своїх колишніх
правах лами.

На сході країни зустрічаються національні меншості, що сповідають іслам
(в основному, казахи). У містах же всі частіше з’являються невеликі
церкви, що належать як основним християнської религиям, так і різним
християнським сектам (соглавсно даним міністерства Юстиції і Внутрішніх
справ, у країні нараховується 201 секта, з них 126 – буддійські і 65 –
християнські).

Католицизм і православ’я займає дуже скромне положення серед сект і
религий Монголії.

Найбільшою популярністю користається ламаїзм. За останні роки в країні
була відновлена безліч монастирів, що часто виступають у ролі
благодійних організацій.

ГОСПОДАРСТВО

Економіка Монголії здебільшого представлена аграрною економікою
тваринництва. Монголія також має поклади корисних копалин: міді,
вугілля, молібдену, олова, вольфраму і золота. У 1990-91 р., у зв’язку з
розпадом Радянського Союзу промисловість країни перетерпіла сильне
потрясіння. Це спонукало монгольський уряд почати серйозні економічні
реформи в країні. У країні почалося формування ринкової економік,
відбувся ряд змін в урядовій політиці цінового контролю, була
лібералізована приватна і міжнародна торгівля, були предприяняты спроби
по реформуванню банківської системи і національної енергетики. Були
розроблені програми по приватизації промислових підприємств, залученню
іноземних інвестицій у національні підприємства. У 1997-99 рр.
спостерігається різке збільшення темпів економічного росту. Монголія
знаходиться у великій залежності від російського експорту нафти. У 1997
р. країна вступила у ВТО. Щорічно в країну надходить близько 300 млн.
дол. міжнародної економічної допомоги.

У 2000-2001 р. темпи росту ВВП Монголії трохи знизилися, в основному в
зв’язку з падінням світових цін на товари, що представляють найважливіші
статті монгольського експорту. Проте , у 2002-2003 р. темпи росту ВВП
знову стали рости. Зовнішня заборгованість Монголії стосовно
Російської Федерації складає близько 11 млрд. дол. (борг, що залишився з
часів Радянського Союзу).

На 2003 р. обсяг ВВП країни досяг 4877 млрд. дол., темпи росту склали
5%. Частка ВВП на душу населення – близько 1800 дол. у рік. 20,6% від
ВУВП приходиться на частку сільського господарства, 21,4% –
промисловості, 58% – сфери послуг (дані на 2002 рік). На дійсний момент
близько 33% населення країни проживають нижче прожиткового мінімуму.
Коефіцієнт Джини дорівнює 44. Темпи росту інфляції – ок. 1,5% (2002 р.).
Працездатне населення країни складає 1,4 млн. чоловік. 46% населення
зайнято в сільському господарстві/тваринництві, 8% – у промисловості,
10,3% – у торгівлі, 4,7% – у суспільному секторі, 33% населення є
безробітними.

Доходи державного бюджету складають близько 387 млн. дол., витрати – 428
млн. дол. (2001 р.). Основні галузі монгольської ппромышленности –
будівельна, видобувна, харчова промисловість. У 2002 р. темпи росту
промисловості склали 4,1%. Основні продукти сільського господарства
країни – пшениця, ячмінь, картопля, кормові культури, вівці, кози,
велика рогата худоба, верблюди, коні. Обсяг експорту на 2002 р. склав
524 млн. дол. Основними статтями монгольського експорту є мідь, домашня
худоба, продукція тваринництва, кашемір, вовна, шкіри,плавиковий шпат
(флюорит)та інші кольорові метали. Основними країнами-імпортерами є:
Китай (41,4%), Росія (9,2%), Південна Корея (4,2%). На 2002 р. імпорт
країни склав 691 млн. дол. Основними статтями монгольського імпорту є:
машинне устаткування, паливо, продукція харчової промисловості,
промислові товари широкого вжитку, продукція хімічної промисловості,
будматеріали, цукор, чай.

Основынми країнами-експортерами є: Росія (34,4%), Китай (20,1%),
Південна Корея (12,4%), Японія (6,2%), Німеччина (4,3%), Гонконг (4,1%).
Загальний обсяг зовнішньої запосади країни складає близько 885 млн. дол.

Національна валюта Монголії – тугрик (MNT). Обмінний курс тугрика на
2003 р. склав: 1 USD=1171 MNT.

Довжина залізниць у країні складає 1815 км (широка колія). довжина
автотрас – близько 49000 км, з них тільки приблизно 1700 – бруковані.

Довжина водяних шляхів сполучення складає всего 400 км. Монголія має
власний флот (65 торгових судів). Крім того, у країні є суду, власниками
яких є іноземні держави: Беліз (1 судно), Камбоджа (1), Китай (4), Куба
(1), Гонконг (2), Індонезія (1), Японія (1), Північна Корея (1), Ліван
(1), Малайзия (1), Мальта (1), Маршаллов Острова (5), Молдова (1), Росія
(14), Сінгапур (13), Сирія (4), Тайланд (1), Туреччина (1), Україна (1),
США (3), В’Єтнам (4).

У країні є 36 аеропортів, з них 11 – з асфальтованою злітною смугою.

НАЙБІЛЬШІ МІСТА І ЇХ КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА.

Улан-Батор, столиця Монголії, в долині р.Тола, на висоті 1300-1350 м.,
самостійна територіальна одиниця. 400 тис. мешканців. Транспортний
вузол; міжнародний аеропорт. Близько половини валової промислової
продукції виробляється саме в цьому місті: легка промисловість,
поліграфічні комбінати, виробництво будматеріалів, харчова
промисловість. Є 3 ТЕЦ. Академія наук Монголії, університет, музеї,
театри. Сучасне місто з регулярним плануванням. Архітектурні памятки:
буддистські храми, монастирі переважно 18-19 ст. Усипальниця керівників
монгольської революції Сухе-Батора і Чойбалсана.

Дархан, місто на півночі Монголії, в міжріччі Хара-Гол і Шарин-Гол. 55
тис. мешканців. 2-е місто по числу мешканців і промисловому значенню
місто країни. Транспортний вузол на Трансмонгольській залізниці.
Розвиваються цементна, цегляна промисловості, шкіряна промисловість,
підприємства харчової галузі. ТЕЦ. На південь від міста знаходиться
промислово-енергетичний комплекс, який включає Шарингольський вугільний
розріз.

Використана література:

Географічний енциклопедичний словник. – М., 1993.

Словник-довідник з економічної та соціальної географії. – К., 1998.

Географія зарубіжних країн. – К., 2002.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020