UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДореформені та післяреформені судові установи прокуратури ХІХ сторіччя (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось950
Скачало224
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

 

Дореформені та післяреформені судові установи прокуратури ХІХ сторіччя

Зміст.

 

Система судів дореформенного періоду.

 

Інститути адвокатури до 1864 року.

 

Завдання судової реформи 1864р.

 

Окружний суд.

 

Судова палата.

 

Література.

 

Судова система в Україні на початку XIX ст. не була одноманітною. Суд

перебував у руках чиновників-дворян. Судову систему пронизував

бюрократизм, у судах існували тяганина і хабарництво. У

Слобідсько-Українській, Херсонській, Катеринославській (тепер

Дніпропетровська обл.) і Таврійській губерніях судову систему привели

відповідно до судової системи корінних губерній Центральної Росії.

Судами першої інстанції були станові суди: у повітах — земські суди для

дворян і селян; у містах — магістрати та ратуші для купців і міщан.

Другою інстанцією для них вважалися губернські суди (палата

кримінального і палата цивільного суду). Окрім того, в Одесі створили ще

комерційний суд, а у губерніях — совісні суди для розгляду справ про

злочини божевільних і неповнолітніх та надвірні суди, які розглядали

кримінальні та цивільні справи осіб, станову належність яких нелегко

було визначити (різночинці), а також чиновників і військовослужбовців,

котрі тимчасово перебували там у справах служби.

 

У правобережних (Київській, Волинській і Подільській) губерніях

структура судової системи була іншою. Судову систему тут очолював

головний суд, який став апеляційною інстанцією для судів повітових,

підкоморських, магістратів і ратуш. Повітовий суд вважався становим

судом для дворян і селян, магістрати і ратуші — становими судами у

містах. Підкоморський суд — це становий суд першої інстанції у межових

справах. Совісні суди у цих губерніях не існували.

 

Головний суд складався з двох департаментів — цивільних і кримінальних

справ. Компетенція суду була однотипна з компетенцією палат

кримінального і цивільного суду інших губерній. Окрім цього, у зв'язку з

відсутністю у цих губерніях совісних судів, головним судам були підсудні

також справи про малолітніх і божевільних злочинців. Після розгляду в

головному суді ці справи поступали в обов'язковому порядку в 5-й

департамент Сенату. До підсудності головного суду належали також справи,

які становили компетенцію надвірних судів до їх ліквідації у Волинській

і Подільській губерніях 1802 p. На вироки та рішення головного суду

апеляція і скарги подавалися до Сенату.

 

Виконання судових вироків відповідно до Литовського статуту проводили у

повітах повітові, а в містах — міські суди. У 1812 p. був уведений

єдиний у всій Російській імперії порядок виконання судових вироків: воно

передавалося у містах — міській поліції, повітах — нижнім земським

судам.

 

Судова система у Лівобережній Україні за місцевими особливостями була

подібна до системи Правобережної України. Головною судовою інстанцією

вважався генеральний суд, що мав таке ж значення, як палати

кримінального та цивільного суду в Слобідсько-Українській, Херсонській,

Катеринославській, Таврійській губерніях і головний суд у губерніях

Правобережної України. Особливістю генерального суду було те, що

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ