РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
Ст.185 Крадіжка. Таємне викрадення чужого майна карається штрафом до
п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними
роботами строком до двох років або позбавлення волі на строк до трьох
років. Крадіжка вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб,
– карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавлення волі
на той самий термін.
Крадіжка поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або
що завдала значної шкоди потерпілому, – карається позбавленням волі на
строк від трьох до шести років.
Крадіжка вчинена у великих розмірах, – карається позбавленням волі на
строк від п’яти до восьми років.
Крадіжка ,вчинена ь особливо великих розмірах або організованою групою,
– карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
Ст.186 Грабіж. Відкрите викрадення чужого майна, – карається штрафом до
ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами
на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Грабіж поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи
здоров’я потерпілого, або погрозою застосування такого насильства, або
вчинений повторно, або з попередньою змовою осіб, – карається
позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або
завдав значної шкоди потерпілому, – карається позбавленням волі на строк
від чотирьох до восьми років.
Грабіж вчинений у великих розмірах, – карається позбавленням волі на
строк від семи до десяти років.
Грабіж вчинений у особливо великих розмірах або організованою групою
осіб, карається позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти
років з конфіскацією майна
СТ.187 Розбій. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з
насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала
нападу, або з погрозою застосування такого насильства, – карається
позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Розбій, поєднаний з проникненням в житло, інше приміщення чи сховище, –
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
Ст.189 Вимагання – вимога передачі майна чи права на майно або вчинення
будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим
чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних
інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна, що перебуває
в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які
потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці
/вимагання/, – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або
позбавлення волі на той мами й строк.
Вимагання ,вчинене повторно, або з попередньою змовою групою осіб, або
службовою особою з використанням свого службового становища, або з
погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з
пошкодженням чи знищенням майна, – карається позбавленням волі від трьох
до семи років.
Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або
вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого
тілесного ушкодження, – карається позбавленням волі на строк від семи до
дванадцяти років з конфіскацією майна.
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛІ
Ст.296 Хуліганство. Тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів
явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю
чи винятковим цинізмом, – карається штрафом до п’ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до
шести місяців або обмеженням волі до трьох років.
Ті самі дії, вчинені групою осіб, – караються позбавленням волі до п’яти
років.
Хуліганство, вчинене раніше судимою особою за хуліганство, чи пов’язане
з опором працівникам влади або представникам громадськості, який виконує
обов’язки, пов’язані з охороною громадського порядку, чи іншим
громадянам, які припиняли хуліганські дії, – карається позбавленням волі
на строк до п’яти років.
Хуліганські дії, вчинені з застосуванням вогнепальної зброї або холодної
зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь
заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, – карається
позбавленням волі від трьох до семи років.
Суд призначає покарання в межах встановлених статтею закону, яка
передбачає відповідальність за вчинений злочин. При призначенні
покарання суд, керуючись правосвідомістю, враховує характер і ступінь
суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного І обставини
справи умови його життя та та виховання, вплив дорослих, обставини, що
пом’якшують або обтягують вину неповнолітнього.
В даний час згідно Кримінального Кодексу до неповнолітнього, визнаного
винним у вчинені злочину, судом можуть бути застосовані такі основні
види покарань:
І/штраф,
2/громадські роботи,
З/виправні роботи,
4/арешт,
5/позбавлення волі на певний термін.
Неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості може
бути звільнений від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого
розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановляння
вироку не потребує застосування покарання.
У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи
виховного характеру
1/застереження,
2/обмеження дозвілля 1 встановлення особливих вимог до поведінки
неповнолітнього,
3/передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють
чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а
також окремих громадян на їхнє прохання,
4/ покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і
має майно, кошту або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних
майнових збитків,
5/направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи
для дітей та підлітків до його виправлення, але на строк, що не
перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх
та порядок їх залишення визначаються законом.
Контроль за виконанням засудженими громадських, виправних робіт та
іспитового терміну здійснюється відділом департаменту з питань виконання
покарань, які відають покараннями, що не пов’язані з позбавленням волі,
а також кримінальна міліція в справах неповнолітніх.
Кримінальна міліція у справах неповнолітніх здійснює заходи з
профілактики правопорушень І боротьби зі злочинністю серед осіб, які не
досягли І8-річнрго віку, і є самостійним підрозділом у складі
кримінальної міліції органів внутрішніх справ.
ЗАВДАННЯ КМСН:
1.Проводити роботу щодо запобігання правопорушень неповнолітніми.
2.Виявляти,розкривати злочини, вживати з ціню метою оперативно –
розшукових та профілактичних заходів.
3.Розглядати в/межах своєї компетенції заяви та повідомлення про
правопорушення, вчинені неповнолітніми.
4.Розшукувати неповнолітніх, які залишили сім’ї, навчально-виховні
заклади, спеціальні установи для неповнолітніх.
5.Виявляти дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну
діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію, жебрацтво.
Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення
злочину 18-річного віку, не може бути призначене на строк більше десяти
років, а за особливо тяжкі злочини, поєднані з умисним позбавленням
життя людини.
Відбувають неповнолітні покарання у виховно-трудових колоніях, а по
досягненню LB- років переводяться в ВТК для дорослих.
Режими заключення можуть бути звичайний, посилений або суворий режим
/різний контроль, зменшення посилок, переписки, менша калорійність їжі,
суворіші покарання/.
Неповнолітні також можуть бути доставлені в приймальник – розподільник
для неповнолітніх у віці від 11 до 18 років за:
Вчинення правопорушення до досягнення віку з якого наступає кримінальна
відповідальність.
За самовільне залишення спеціального навчального закладу.
Для неповнолітніх, які вчинили більш серйозні злочини з числа тих, що ну
становлять великої суспільної небезпеки, та більш серйозні суспільно –
небезпечні діяння, за які неповнолітній не може нести кримінальної
відповідальності у зв’язку з недосягненням певного віку застосовуються
такі заходи, як направлення до спеціальної навчально-виховної установи
для дітей та підлітків закритого типу /спецшколи, спец училища/ – школи
та професійні училища соціальної реабілітації. Направляються за рішенням
суду.
До спецшкол направляються неповнолітні правопорушники віком від 11 до 14
років і перебувають там до виправлення. Особливості умов виховання
визначаються: спеціальним режимом дня та системою навчальної та виховної
роботи, постійним наглядом і контролем, виключенням можливості вільного
виходу за межі території.
До спецучилищ направляються правопорушники у віці від 14 до 18 років.
Території таких навчальних закладів огороджені, контролюються службою
режиму.
Неповнолітні притягаються до адміністративної відповідальності з 16
років:
дрібне хуліганство -ст.173 КУпАП
пияцтво -ст.178 КУпАП
За неналежне виховання неповнолітніх дітей батьки притягаються до
адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст.І64 КУпАП.
Адміністративні матеріали по неповнолітніх розглядаються в судовому
порядку.
Сьогодні однією з гострих проблем у державі є протидія
правоохоронних органів криміногенному впливу злочинного елементу
на неповнолітніх. Відмічається стійка тенденція
“омолодження” злочинності (кожен п’ятий злочин вчиняється
підлітками у віці до 14 років). Все частіше цю категорію неповнолітніх
дорослі використовують для вчинення тяжких злочинів тому, що такі
підлітки не будуть, за чинним законодавством, нести кримінальної
відповідальності. Майже кожен другий злочин вчиняється підлітками у
групі, все частіше з особливою жорстокістю і цинізмом.
Сучасна загально кризова ситуація в значній мірі деформує формування
сприятливого морального середовища для виховання дітей і молоді.
Неблагополучне побутове оточення, важке матеріальне становище сімей
впливає на погіршення криміногенної ситуації серед молоді. Швидко
зростає кількість підлітків, які не вчаться і не працюють. Все
це призводить до протиправних вчинків, які виходять за межі моральних і
правових норм.
Аналіз статистичних даних показує, що серед злочинів та правопорушень
серед неповнолітніх найбільш поширеними є крадіжки особистого,
державного або, громадського майна, транспортних засобів, пограбування,
тобто злочини, що здійснюються на економічному ґрунті. Такі
правопорушення складають/близько 80% від їхньої загальної кількості.
У відповідності ст.22 Кримінального кодексу України, до кримінальної
відповідальності підлягають особи, яки до вчинення злочину виповнилося
шістнадцять років.
Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років
підлягають кримінальній відповідальності за умисне вбивство
/ст..115-117/ посягання на життя державного чи громадського діяча,
працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з
охорони громадського порядку присяжного у зв’язку з їх діяльністю,
пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави
/ст..112,348, 379, 400, 443/, умисне тяжке тілесне ушкодження /ст121,
частина третя ст. 345, 346, 350, 377, 398/, диверсію /ст..113/,
бандитизм /ст.257/, терористичний акт /ст.258/, захоплення заручників,
/ст..147 і 349/, зґвалтування /ст..152/, насильницьке задоволення
статевої пристрасті неприродним способом /ст..153/, крадіжку /ст..185,
частина третя ст..262, 308/, вимагання /ст..189, 262, 308/, умисне
знищення або пошкодження майна /частина друга ст..194, 327, 352, 378/
пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів /ст..277/, угон або
захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи
річкового судна /ст..278/, незаконне заволодіння транспортним засобом
/ст..289/, хуліганство /ст..296/.
В новому Кримінальному Кодексі введено окремий розділ XV – „Особливості
кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх”. До особи яка
вчинила у віці до 18 років, що не становить великої суспільної
небезпеки, якщо буде визнано, що її виправлення можливе без застосування
кримінального покарання, а також до особи, яка до виповнення віку, з
якого можлива кримінальна відповідальність вчинила суспільно-небезпечне
діяння передбачені Кримінальним Кодексом, суд може застосовувати
примусові заходи виховного характеру.
Детальніше зупинимося на найбільш характерних випадках злочинів, що
скоюють неповнолітні та покаранням за них:
Злочини проти життя та здоров’я особи
Ст.115 Умисне вбивство тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій
людини: двох або більше осіб, малолітньої дитини або жінки, яка завідомо
для винного перебувала у стані вагітності, заручника, вчинене з
особливою жорстокістю, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох
осіб, з корисливих мотивів, з хуліганських мотивів, особі чи її
близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або
громадського обов’язку, з метою приховати інший злочин, поєднане з
зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті
неприродним способом, вчинене на замовлення, вчинене за попередньою
змовою групою осіб, – карається позбавленням волі на строк від десяти
до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Ст.117 Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час
пологів або відразу після пологів карається обмеженням волі на строк до
п’яти років.
Ст.121 КК України Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке
тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке,
що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну
хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою
працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи
непоправне знівечення об на строк від п’яти до восьми років за вчинене
способом, що має характер особливого мучення або вчинене групою осіб, а
також з метою залякування потерпілого, вчинене на замовлення або
спричинило смерть потерпілого, – карається позбавленням волі строком від
семи до десяти років.
ст.І22 Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто ушкодження,
яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків,
передбачених ст.121 ККУ, але таке, що спричинило тривалий розлад
здоров’я або значну втрату працездатності менш як на одну третину, –
карається виправними роботами на строк до 2-х років або обмеженням волі
до трьох років, ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або
його родичів чи примусу до певних дій, – карається позбавленням волі від
трьох до п’яти років.
Ст.125 Умисне легке тілесне ушкодження, – карається штрафом до 50
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами
на строк 200 годин або виправними роботами на строк до одного року, якщо
умисне легке тілесне ушкодження спричинило короткочасний розлад здоров’я
або незначну втрату працездатності, – карається громадськими роботами
від 150 до 200 годин або виправними роботами до 1-го року, або арештом
на строк до 6 місяців, або обмеженням волі до 2-х років.
Ст.126 Побої і мордування – це умисне завдання удару, побоїв або
вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не
спричинили тілесних ушкоджень, – карається штрафом до 50 неоподаткованих
мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 200
годин, або виправними роботами на строк до одного року. Ті самі дії, що
мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування
потерпілого чи його близьких, – карається обмеженням волі на строк до
п’яти років або позбавленням волі на той самий термін.
Ст.127 Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або
фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або
інших насильницьких цій з метою спонукати потерпілого або іншу особу
вчинити дії, що суперечать їх волі, – карається позбавленням волі на
строк від трьох до п’яти років. Ті самі дії, вчинені повторно або за
попередньою змовою групою осіб, – карається позбавленням волі на строк
від п’яти до десяти років.
Ст.І52 Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного
насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного
стану потерпілої особи, – карається позбавленням волі на строк від трьох
до п’яти років. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування
неповнолітньої або неповнолітнього, – карається позбавленням волі на
строк від семи до дванадцяти років, зґвалтування, що спричинило особливо
тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої або малолітнього, –
карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
Ст.156 Розбещення неповнолітніх: вчинення розпусних дій щодо особи, яка
досягла шістнадцятирічного віку, – карається арештом на строк до шести
місяців або обмеження волі на строк до п’яти років, ті самі дії, вчинені
щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю або особою, що їх замінює, –
карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
