UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво Стародавнього Вавілону (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4247
Скачало1005
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ПРАВО

 

СТАРОДАВНЬОГО ВАВІЛОНУ

 

 

Близько 1895 року до нашої ери Вавілон стає центром незалежної держави.

Царі вавілонської династії "патеси" підкорили собі спочатку Аккадську

область, населену семітськими племенами, а потім і шумерські міста.

 

Досягнутий шумерами високий рівень культури та багатовіковий досвід

суспільно-політичної організації сприяли появі ретельно розроблених

юридичних норм для усіх сфер життя. Першим законодавцем в історії

людства був Уруінімгіна (остання, третина III тис. до н. е.), правитель

Лагаша, який склав і запровадив найстаровинніший правовий кодекс. Своїм

зведенням законів, яких повинні були дотримуватись усі без винятку

громадини, пишався відомий цар третьої династії Ура Шульга. Цими

законами він «встановив у країні справедливість, викорінив безладдя й

беззаконня».

 

Древнім джерелом права в державах Дворіччя та Вавілону був звичай. Поряд

зі звичаєм дуже рано з'являється й інше джерело права — закон. Відомі

закони міст Ларсі, Ешнунні, Ісина.

 

В древньому Вавілоні не одержало розвиток велике приватне

рабовласництво. Основними виробниками матеріальних благ були вільні

селяни-общинники ремісники. Раби знаходилися як у державній (у палацах)

і колективноій (храмах), так і в приватній власності.

 

Шумерське право згодом стало зразком для складання законодавства

наступних цивілізацій як у самій Месопотамії, так і в сусідніх країнах.

Зокрема, відомим прикладом його вдосконалення є кодекс

старовавілонського царя Хаммурапі (перша половина XVIII ст. до н. е.),

мета якого полягала у тому, «щоб сильний не пригноблював слабкого, щоб

сироті й вдові віддана була справедливість»1. Цей кодекс законів

приділяв особливу увагу охороні власності, посилюючи міру покарання та

її диференціацію за різні види злочинів. Не дивно, що закони Хаммурапі

вважалися взірцем законодавства протягом усієї «клинописної культури»

Месопотамії, їх продовжували переписувати та вивчати до кінця існування

Вавілону.

 

Патріархальний характер рабовласництва обумовлював визнання за рабами

ряду особистих і майнових прав. Наприклад, у випадку, якщо раби

одружувалися з вільними жінками, то діти від цього шлюбу вважалися

вільними. Після смерті раба майно поділялося навпіл, половина переходила

дружині і дітям, половина - пану (ст. 175—176З.Х.).

 

Велику вагу в суспільстві мали жреці. Храми мали величезні багатства. В

законах встановлюється привілегія храмів, що згадуються поряд із

привілеями палацу. Жреці з найдавніших часів зберегли у своїх руках

юстицію і відігравали істотну роль у керуванні. Вищі жрецькі посади

заміщалися особами знатного походження, у тому числі родичами пануючи.

 

Серед рабовласників особливо виділялися тамкарі - торгові агенти, самі

грошовиті люди Вавілона. Вони ведуть велику зовнішню торгівлю, а також

роздрібну - усередині країни.

 

На чолі найдавніших шумерійських міст стояли патеси, намісники бога на

землі. Коли його панування починало простиратися на значну частину цілої

країни, йому привласнюється титул лугаля. Пізніше, підкоряючи собі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ