UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні етапи розвитку української державності (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2974
Скачало403
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Основні етапи розвитку української державності”

 

План

 

1. Державний лад в Київської Русі

 

2. Територія і політичне життя незалежної України 1654-1659. Козацька

держава

 

3. Формування незалежної України на початку ХХ століття

 

4. Незалежність України наприкінці ХХ століття

 

1. Державний лад в Київської Русі

 

Давньоруська держава складалась як ранньофеодальна монархія . Це була

відносно єдина, побудована на принципі сюзеренітету-васалітету держава,

її очолював великий київський князь, якому були підпорядковані місцеві

правителі — його васали. Сформувалася і система посадництва. Діяльність

великого князя спрямовувалася нарадою з верхівки феодалів. Пізніше для

розв’язання найважливіших питань скликалися феодальні з’їзди.

 

З кінця Х ст. почали відбуватися серйозні зміни, як в організації, так і

в обсязі влади київського князя, що було зумовлено феодальним характером

його влади та функцій. Військово-організаційна діяльність князя у

зв’язку з ускладненням структури війська Київської держави значно

зростає. Більш складними стають функції князя щодо захисту зовнішніх

кордонів. Великі київські князі, починаючи з Володимира, багато уваги

приділяли будівництву укріплень, організації сторожової служби,

встановленню зовнішніх стосунків. Військово-дипломатична діяльність

великого князя мала на меті насамперед досягнення зовнішньої безпеки

держави. Київські князі займалися також організацією будівництва шляхів,

мостів, охороною торговельних шляхів.

 

У Київській Русі на місцях спочатку владарювали племінні князівські

династії. Місцеві князі, які до середини Х ст. часто іменувалися також

великими, однак, визнаючи силу київського князя, були у нього "в

послушании": виставляли на його поклик військо, передавали йому частину

данини, яку збирали з підвладної території. На місцях інколи

розташовувались і військові сили київського князя. За свою службу

місцеві князі користувалися заступництвом київського князя, залишали

собі частину данини, яку збирали. У випадку порушення вірності

київському князеві васал втрачав своє володіння. Проте здійснити це

можна було тільки шляхом війни проти непокірного.

 

Коли Давньоруська держава об’єднала всі східно-слов’янські землі, перед

нею постало завдання політичної консолідації. У цьому плані значну роль

відіграли політичні акції, які здійснив Святослав, а потім, наприкінці Х

ст., Володимир Святославич. Зміст їх полягав у тому, що землі і

князівства, де владарювали залежні від київських князів династії,

передавалися синам київського князя. Так, Святослав "сажає" свого сина

Олега "в Деревех". Володимир посадив своїх синів у Новгороді, Полоцьку,

Турові, Ростові, Муромі, Пскові, Смоленську, Іскоростені, Владимир!,

Тмутаракані. У деяких менш важливих містах правили посадники — намісники

і тисяцькі князя Володимира з найближчого його оточення. Реформа

Володимира ліквідувала владу місцевих племінних князів, інтереси яких

були далекі від інтересів Києва. Вона покінчила з автономією земель. Усі

вищі ступені феодальної ієрархії опинилися в руках одного князівського

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ