UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні етапи розвитку української державності (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1350
Скачало327
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Основні етапи розвитку

 

української державності”

 

План

 

1. Зародження класового ладу і формування державності східних слов’ян.

Утворення давньоруської держави — Київської Русі

 

2. Українська держава у 1654—1659 pp.

 

3. Автономія України у другій половині XVII ст.

 

4. Боротьба за національно-державне відродження України. Утворення

Центральної Ради

 

5. Сучасний етап формування української державності

 

***

 

 

1. Зародження класового ладу і формування державності східних слов’ян.

Утворення давньоруської держави — Київської Русі

 

Соціальні відносини у ранніх слов’янських племен першої половини І тис.

н.е. були характерними і для кінцевого етапу первіснообщинного ладу,

періоду зародження класового суспільства. Археологами знайдені залишки

великих поселень антів, що складалися з ряду окремих господарських

будівель, ремісничих майстерень. На зміну родовій общині йшла нова,

територіальна сільська община, у складі якої де-не-де зберігались як

пережитки минулого древні великі патріархальні сім’ї. Мала сім’я, яка

складалася з чоловіка, жінки і дітей, була складовою частиною важливої

соціальної клітинки суспільства — сільської общини. Це було особливо

характерним для південної, лісостепової зони. У сільській територіальній

общині виділялись окремі заможні сім’ї, які володіли певною власністю,

про що, наприклад, свідчать примітивні ключі від дверних засувів,

знайдені археологами на черняхівських поселеннях. Про майновий розподіл

в антів свідчать також численні схоронення монет і дорогоцінних речей.

Верхівка прагнула до збагачення, присвоювала продукти праці членів

общини у вигляді данини.

 

Поява у слов’ян союзів племен свідчила про становлення у них між

докласовою і класовою формаціями перехідної форми управління

суспільством. Тут використовувалися деякі родові форми регулювання

соціальними процесами, але вже в інтересах пануючого класу, що

зароджувався. Таку форму управління суспільством називають військовою

демократією. На її стадії знаходилися і анти . Військова демократія

включала в себе якості, властиві як суспільному самоврядуванню, так і

елементам державного ладу. У результаті посилення соціальної

диференціації у союзах слов’янських племен усе більше зміцнювалася

державно-правова основа, що зумовлювало поглиблення класового поділу

суспільства і утворення держави. Це вимагало багато часу. Впливав і

несприятливий зовнішньо-політичний фактор. На розвиток слов’ян певною

мірою вплинуло і нашестя гуннів.

 

"Союзи союзів", що складалися з кількох союзів племен-князівств, були

новими утвореннями і відображали більш високий етап у процесі

східнослов’янської консолідації. Приблизно на рубежі VIII—ЇХ ст.

придніпровський "союз союзів" Русь переростає у ще сильніше об’єднання —

Руська земля, до складу якого входила значна кількість союзів

слов’янських племен: Русь, Поляни, Древляни, Полочани, Дреговичі,

Сіверяни. Це вже майже половина східних слов’ян. Такий союз, що

охоплював територію близько 120 тис. кв. км і простягався на 700 км на

північ аж до Західної Двіни, був справжньою державою. Правила у цьому

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ