.

Кримінальна харкткристика окремих способів ухилень від сплати податків (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
405 2415
Скачать документ

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Кримінальна харкткристика окремих способів ухилень від сплати податків
Вступ

Аналіз криміногенної ситуації, що склалася в сфері нарахування і сплати
податків, свідчить про необхідність наукової розробки комплексу
профілактичних заходів в окремих сферах підприємницької діяльності.
Найбільшої уваги в сучасних умовах вимагає попередження податкових
правопорушень у сферах:

кредитно-фінансових відносин ;

зовнішньоекономічної діяльності;

реалізації нафтопродуктів;

імпорту і реалізації медичних препаратів;

операцій з нерухомим майном;

виробництва і реалізації сільгосппродукції;

операцій з чорними і кольоровими металами;

ігрового бізнесу;

торгівлі;

виробництва і реалізації підакцизних товарів і інші.

У цьому науковому дослідженні буде розглянута діяльність податкової
міліції щодо профілактики податкових правопорушень у кредитно-фінансовій
і банківській, зовнішньоекономічній сферах, при реалізації
нафтопродуктів, сільгосппродукції, енергоносіїв та ін.

Поряд із загальними способами ухилень від сплати податків (ненадання
податкової декларації, заниження, приховання об’єктів оподаткування) є
необхідність проаналізувати окремі способи злочинної діяльності для
з’ясування змісту дій, прийомів по здійсненню ухилень від сплати
податків.

Деякі компанії в теперішній час розробили декілька нових і удосконалили
старі

схеми ухилення від сплати податків.У деяких випадках страхові компанії
виступають як засіб приховання злочинної діяльності, а іноді вони
створюють умови правомірного зменшення оподатковуваного обороту
(оптимізація сплати податків). У більшості випадків пропоновані
фінансові схеми відповідають чинному законодавству в сфері
налогооблажения. Однак при дослідженні всіх ланок фінансової схеми може
бути встановлено дійсний зміст і спрямованість діяльності окремих
суб’єктів підприємницької діяльності. Основною умовою для правоохоронних
органів встановлення факту наміру, тобто того, що настання страхової
події було не випадковим, а заздалегідь спланованим.

1. Ухиляння від сплати податків шляхом завищення витрат на виконання
робіт

З метою приховання дійсного обсягу робіт суб’єкти підприємницької
діяльності складають фіктивні угоди й інші документи про нібито участь у
існуючій діяльності субпідрядних організацій. У зв’язку з цим
відбувається зменшення оподатковуваного обороту. У результаті
з’являються кошти через фіктивні фірми чи використовуються можливості
“конвертаційних” центрів.

У цьому випадку схема ухиляння від сплати податків така (дод.А):

1. ЧФ “А” укладає угоду з підприємствами “Л” і “А” на виконання
комплексу ремонтних робіт.

2. З метою фактичного виконання робіт досягається неофіційна угода з
підприємством “Х” без складання документів обліку.

3. Після виконання визначених угодою робіт підприємства-замовника
перелічують на розрахунковий рахунок ЧФ “А” обумовлену суму грошових
засобів. Складається необхідний пакет документів про прийом виконаних
робіт. Підприємство ЧФ “А” у цьому випадку документально виступає як
генеральний підрядчик.

4. Значна частина грошових засобів перераховується на адресу фірм, які
з’явилися із метою заниження оподатковуваного обороту і відображення про
участь у виконанні робіт субпідрядної організації.

5-7.Фірми, де появилися кошти , пред”являють ЧФ “А”
необхідні (фіктивні) документи про
участь у виконанні ремонтних робіт.

8. Частина грошових засобів, які з’явилися передаються реально
існуючому підприємству “Х” , що фактично виконувало ремонтні роботи.
Об”єми виконаних робіт не знаходять відображення в бухгалтерському
обліку даного підприємства. Відповідно не надходять податкові платежі в
бюджет.

9. ЧФ “А” із частини (незначної) коштів, що залишилися сплачує податки
в бюджет, створюючи при цьому видимість легальності здійснених
фінансово-господарських операцій.

Наприклад, у ході здійснення профілактичних заходів були установлені
факти виконання приватним підприємством робіт на окремих спиртзаводах.
Отримані кошти в сумі 40 тис. грн. Через “конвертаційні” центри і
фіктивні фірми були об’явлені. Для звіту подаються фіктивні документи
про нібито виконані роботи й участь інших організацій як
субпідрядників. Співробітники податкової міліції виявили виконавців
робіт, яким в якості заробітної плати було виплачено 4 тис. грн.
Директором приватного підприємства отримані кошти в сумі 40 тис.грн.
віднесені на валові витрати , тим самим занижений оподатковуваний
оборот.

В окремих випадках суб’єкти підприємницької діяльності як плату за
виконані роботи оформляють бартерні операції. Надалі виконані угоди не
знаходять відображення в бухгалиерском обліку, відповідним чином , не
враховується і при розрахунку і сплаті податків.

Податкова міліція здійснює аналіз виконаної діяльності : обсяг
виконаних робіт; фактичні витрати; сформований на споживчому ринку
рівень цін на виконання визначеної діяльності; по автоматизованих
обліках і наявній оперативній інформації встановлюються фірми, що
використовуються для обналічування коштів .

2. Ухиляння від сплати податків шляхом виконання товарообмінних
операцій без відображення їх у бухгалтерському обліку

Суб’єкти підприємницької діяльності з метою ухилення від сплати
податків здійснюють товарообмінні операції. Однак зазначена діяльність
не має цілком спрямованості у виді бартерних операцій . Вони носять
змішаний характер. В одних випадках господарська діяльність проявляється
в товарообмінних операціях, а в підсумку всі направлені на одержанні
наявних коштів . Облік виконаних операцій не проводиться. При цьому має
місце оформлення документів , необхідних для перевезення, збереження,
відпустки продукції. Характеристика зазначеної вище діяльності може
бути представлена матеріалами однієї кримінальної справи. Схема (дод.Б)
:

1. Приватний підприємець здійснював фінансово-господарську діяльність,
не сплачував податки і не представляв необхідну фінансову звітність.
Фактично ПП проводив господарські операції (товарообмінні) і здійснював
розрахунки в наявній грошовій формі.

2. У процесі оперативно-розшукових заходів були встановлені факти
постачання нафтопродуктів на адресу приватного підприємця, діяльність
якого перевірялася. Збереження нафтопродуктів, за договором збереження,
здійснювалося на 3-х нафтобазах.

3. Приватний підприємець поставляв на адресу сільгосппідприємству
нафтопродукти, оформляючи документально товарообмінні операції.

4. Сільгосппідприємства відвантажували на адресу частки підприємця цукор
і іншу сільгосппродукцію.

5. Поставлена продукція була реалізована за готівку . Грошові засоби
бухгалтерським обліком оприбутковані не були. Перевірені
фінансово-господарські операції не знаходять відображення в
бухгалтерському обліку. Податкова звітність у податкову інспекцію не
подавалась.

6-7.Аналіз документів і оперативної інформації дозволив встановити факти
постачання нафтопродуктів на адресу частки підприємця і їхнього
збереження на 3-х нафтобазах. Наступна їхня реалізація дозволила
попередити факти ухилянь від сплати податків і частково відшкодувати
причинений державі матеріальний збиток.

Встановити і попередити факти ухилянь від сплати податків сприяв
аналіз наступних документів:

1) відвантаження нафтопродуктів на адресу приватного підприємця;

2) розміщення на збереження нафтопродуктів на 3-х нафтобазах;

3) транспортування нафтопродуктів від постачальника на нафтобази й
адресу сільгосппідприємств;

4) бартерні операції між приватним підприємцем і сільгосппідприємствами;

5) факти відвантаження цукру й інших сільгоспродуктів на адресу
підприємця.

3. Ухиляння від сплати податків шляхом реалізації продуктів на адресу
фіктивних фірм без передоплати і переведення сум на дебіторську
заборгованість

Посадові особи суб’єкта підприємництва з метою ухиляння від сплати
податків навмисне оформляють необхідні документи про реалізацію товарів
(продукції) на адресу фіктивних фірм без передоплати з їх боку. Кошти
на розрахунковий рахунок не надходять. Відповідно занижується
оподатковуваний оборот. У розглянутих випадках такі операції проводяться
з метою ухилення від сплати податків. Кошти надходять у наявній формі
після реалізації продукції з використанням можливостей “конвертаційних”
центрів.

Іншим проявом даного способу є реалізація продукції на адресу
зареєстрованих підприємств. Однак кошти від покупця не надходять, а
документально переводяться на дебіторську заборгованість. Так,
наприклад, з метою проведення профілактичних заходів і встановлення
шляхів зменшення недоємки по податкових платежах у бюджет підприємства
“О” і ВАТ “У” , що перевищувала 107 млн. грн. Співробітниками податкової
міліції і податкової інспекції було встановлено ряд фіктивних
підприємств – одержувачів нафти , а також платоспроможних дебіторів ,
на адресу яких відпускалася нафта. Проведення профілактичних заходів
дозволило установити порушення в сфері оподатковування двох суб’єктів
господарювання.

Фінансова схема може бути представлені в такий спосіб (дод.В):

1. Підприємство здійснює реалізацію продукції без попередньої оплати,
заздалегідь знаючи про фіктивність суб’єкта господарювання, з яким
вступає у взаємини і з метою виключення надходження коштів на
розрахунковий рахунок.

2-3.В окремих випадках документально оформляється реалізація продукції
через кілька фіктивних підприємницьких структур.

4-5.Виробляється обналічування коштів .

6. Фактична реалізація продукції здійснюється на адресу реально існуючої
фірми.

4. Ухиляння від сплати податків шляхом оформлення фіктивних документів
про передачу товару на збереження

Посадові особи суб’єкта підприємницької діяльності з метою приховання
(заниження) об’єктів оподаткування складають документи про передачу
матеріальних цінностей на збереження іншому суб’єкту, що господарює. У
дійсності ж відбувається реалізація продукції (товару) за готівку і
кошти не оприбутковуються, а використовуються як оплату виконаних
господарських операцій чи в особистих цілях. Через деякий період може
бути зроблене часткове відображення реалізації товару в регістрах
бухгалтерського обліку і, відповідно, при розрахунку і сплаті податків.
Діяльність злочинців у розглянутому випадку (дод.Д) може бути
представлена наступною схемою:

1. Директор підприємства передає (документально) вирощену
сільгосппродукцію (зерно) на збереження підприємству “У” згідно договору
. Фактично зерно , від імені “У” , відправляється на переробку( “А” –
керівник (батько); “У” – керівник (син); головний бухгалтер підприємств
“А” і “У” – матір.)

2. Передане на збереження зерно підприємством “У” відправляється
(документально) на переробку підприємству “З” .

3. Підприємство “З”, після переробки, відвантажило борошно на адресу “У”
як оплату за переробку , підприємство “З” одержало від підприємства “У”
частину зерна.

4. Отримане після переробки борошно було реалізовано на ринку за
готівку .

5. Підприємство “У” представляє безпроцентну позичку підприємству “А” на
суму , отриману від реалізації борошна.

6. Підприємство “А” придбаває у власність 2 комбайна.

Вивченню й аналізу , зокрема , підлягають наступні документи й операції
з ними :

договір про передачу товару на зберігання;

дані про наявність на балансі підприємства складських приміщень, їхня
місткість і технічні характеристики;

дані про фактичну наявність товару в місцях збереження;

дані про оренду транспортних засобів , їх оплату, транспортування товару
для передачі на збереження, вантажно-розвантажувальні роботи.

5. Ухиляння від сплати податків шляхом фальсифікації даних про
кількість реалізованих товарів і отриманих коштів

Посадові особи суб’єкта підприємницької діяльності, здійснюючи
реалізацію товарів через малі торгові форми (торгові лотки, кіоски, при
виїзній торгівлі), занижують кількість реалізованого товару за звітний
період . У товарно-касовій книзі відбивається фактична наявність товару,
що знаходиться на реалізації у визначений день. При реалізації того чи
іншого найменування товару виробляється його поповнення в продажі без
відображення обсягу реалізації. Як правило, для цих цілей товар
купується на ринках (оптом) за готівку без оформлення документів.

У ході перевірки підлягають вивченню й аналізу наступні документи й
операції:

договори, угоди, контракти про виробництво реалізації товарів
(продукції);

документи про прийом товару для наступної реалізації (акт приймання,
квитанції про прийом на реалізацію товару , накладні на відпустку
товару, ТТН та інші);

документи про відпустк товару зі складу для наступної реалізації;

чорнові записи реалізаторов;

дані про виплату заробітної плати реалізаторам товару;

ТТН на транспортування товару до місця його реалізації;

дані товарно-касової книги;

дані РКА;

рух коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що здійснює
реалізацію;

платіжні доручення про перерахування коштів організаціям, що здали товар
на реалізацію;

рух коштів на розрахунковому рахунку підприємства , якому були
перераховані кошти за реалізований товар;

документи, що свідчать про прийом на роботу реалізаторів.

Різновиди прийомів по прихованню ухилянь від сплати податків :

знищення документів про прийом після фактичної реалізації товару;

оформлення документів на операції по поверненню товарів, які нібито
відбувалися;

складання документів про здачу для реалізації товару вигаданими особами
і реалізація при цьому товару , що належить даному підприємству.

ЗМІСТ

стор.

Вступ

Ухилення від сплати податків шляхом завищення витрат на виконання

робіт

Ухилення від сплати податків шляхомвиконання товарообмінних

операцій

без відображення їх у бухгалтерському обліку

3. Ухилення від сплати податків шляхом реалізації продуктів на адресу

фіктивних фірм без передоплати і переведеня сум на дебіторську
заборгованість

Ухилення від сплати податків шляхом оформлення фіктивних

документів про передачу товару на зберігання

5.Ухилення від слати податків шляхом фальсифікаціїданих про кількість

реалізованих товарів і отриманих коштів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Список використаних джерел

1. Закон України «Про державну податкову службу України» // Відомість

Верховної Ради (із змінами та доповненнями)- 1991, – №6- с.37

2. Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А.// Все про податки.// – К.:
”Експерт-

Про”, 2000 р.

3. Гега П.Т. //Правовий режим оподаткування в Україні// – К.:Юрінком,
1997 р.

4. Лысенко В.В., Мельник П.В.// Возбуждение уголовного дела об уклонении
от

уплаты налогов // учеб. пособие, Киев: Правові джерела –1999 р

5. Касьяненко М.М., Гринюк М.В.,Цимбал П.В.//Організація роботи та

управління органами ДПС Укрїни –Ірпінь: Академія ДПС України,2001
р.-229с.

6. Коровкин В.В., Кузнецова Г.В.//Налоговая проверка предприятия- М.:

«Приор»,1995 р.-176с.

Висновки

Незважаючи на встановленний законодавством обов”язок суб”єктів
підприємницької діяльності щодо достовірного, вірогідного визначення сум
податків , зборів і платежів, що належать сплаті до бюджету, та їх
своєчасного внесення, спостерігається ухилення від сплати податків.

Ухилення від сплати податків, які підлягають стягненню з суб”єктів
підприємницької діяльності і фізичних осіб, що спрямовані на повну і
часткову несплату, є найбільш розповсюдженими злочинами у сфері
оподаткування.

Оскільки податок – безоплатне вилучення в доход держави визначеної
частини майна платника податків, природно, що платник вправі обрати
такий законний засіб сплати податків, який дозволяє зменшити “збиток”,
заподіяний йому стягненням цих податків. Дане положення особливо важливо
у зв’язку з чинною у податковому праві “презумпцією оподатковуваності”
платника податків. Презумпція виражається в оподаткуванні державою всіх
доходів, за винятком тих, що прямо перераховані в законі.

Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів боротьби з
податковими правопорушеннями, що діють у складі органів відповідного
рівня державної податкової служби і здійснюють контроль за додержанням
податкового законодавства, виконують оперативно-розшукову,
кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Необхідність податкового планування повинна відбиватись у сучасному
податковому законодавстві, що передбачає різноманітні податкові режими
залежно від статусу платника податків, напрямків і результатів його
фінансово-господарської діяльності, місця реєстрації й організаційної
структури організації платника податків, економічної, в тому числі і
податкової, політики держави.

У процесі податкового менеджменту нам приходиться спиратися на
положення діючого законодавства. Однак не одна галузь законодавства не
має таку мінливість, як податки. Не має сенсу будувати аналіз і приймати
рішення тільки на положеннях і нормах, що можуть змінитися до закінчення
планованої угоди чи звітного періоду.

Платник податків вправі організовувати свої справи таким чином, щоб
одержати максимальну податкову економію; при цьому суди зобов’язані
визнавати законність таких дій платника податків і відповідних
податкових наслідків.

Суб’єкти підприємницької діяльності мають право захищати свої майнові
права будь-якими, не забороненими законом способами. Оскільки податок –
це вилучення в доход держави визначеної частини майна платника податків,
отже, платник податків вправі обрати варіант сплати податків, що
дозволяє зберігати власність, мінімізувати податкові втрати.

Порушеннями податкового законодавства, що утворюють ухиляння від сплати
податків, є лише деякі види податкових правопорушень, здійснення яких
пов’язане з навмисною діяльністю платників податків.

Дії, пов’язані з неправильним обчисленням суми податку, що підлягає
сплаті у відповідний бюджет, помилкове використання податкових пільг та
інші порушення при відсутності ознак навмисного порушення податкового
законодавства не можуть визнаватися діями, спрямованими на ухиляння від
сплати податків. Отже, і відповідальність платників податків за такі дії
повинна бути меншою, ніж за навмисні порушення податкового
законодавства. Відсутність чітко розроблених принципів розмежування
понять ухиляння від сплати податків і податкового планування може
привести (і приводить на практиці) до підміни одного поняття іншим і, як
наслідок, до необґрунтованого застосування фінансових санкцій.

6. Позиція податкових органів щодо податкового плланування і боротьба
держави з ухилень від сплати податків

Податкове планування ґрунтується не тільки на вивченні текстів діючих
податкових законів та інструкцій, але і на загальній принциповій
позиції, яку займають податкові органи. Ця проста істина найчастіше
виявляється важливішою, ніж багато законодавчих актів країни. Існування
податкових планів, заснованих на спеціальних статистичних дослідженнях і
складених по географічній і галузевій ознаці, не дозволяє платникові
податків приймати рішення про різке зниження податкових виплат (навіть
цілком легальним шляхом). Різке відхилення обсягів платежів того чи
іншого підприємства від підприємства, у середньому з ним схожого, чи від
планових показників викликає в податкових органів непотрібні питання і
заслужене невдоволення, що може грозити платникові податків уважним
дослідженням його звітності, у пошуках джерел для штрафів і стягнень.
Таке планування присутнє навіть у нашій країні, хоча наша податкова
система дотепер характеризується нестійкістю.

Податкове планування, з погляду податкового аудита, передбачає
насамперед :

– правильний облік і оформлення витрат, що включаються у собівартість
продукції (послуг);

– встановлення величини нормативних витрат, що визначає витратоємкість
продукції;

планування складу витрат, що включаються в собівартість;

облік можливих податкових пільг;

– встановлення раціональної облікової політики на фірмі.

Мінімізація податків – це не тільки ідея, і не тільки розрахунки. Це
також визначена техніка виконання. Навіть якщо розрахунки показують
ефективність мінімізації, а ідея здається бездоганною з позицій
законності – технічні проблеми можуть звести нанівець будь-які благі
наміри.

Тут не будемо зупинятися на всіх технічних проблемах податкового
планування, а перелічимо тільки ті види угод, що привертають особливу
увагу грамотного податкового інспектора:

нетипові угоди, що особливо відбулися наприкінці звітного періоду
(наприклад, оплата послуг разового характеру на велику суму);

угоди, сутність яких суперечить їхній формі (наприклад, оформлення
купівлі-продажу договором простого товариства);

угоди, здійснені нетиповим для даного підприємства способом (наприклад,
оплата готівкою, тоді як звичайно використовувався безготівковий
розрахунок);

невиправдано висока частка угод з деякими контрагентами явно на шкоду
іншим;

збиткові угоди;

угоди з фірмами, зареєстрованими в офшорних зонах;

оплата інформаційних чи маркетингових послуг на значну для даного
підприємства суму при відсутності явно вираженого результату;

угоди, у яких ціна помітно перевищує ринкову.

Припинення спроб “творчої несплати податків” зведено в будь-якій країні
в ранг державної політики і є напрямком діяльності багатьох державних
органів, не тільки податкової поліції.

Усього можна виділити чотири способи законодавчої боротьби держави з
ухилянням від сплати податків: доктрина “сутність над формою”, доктрина
“ділова мета”, заповнення пробілів у податковому законодавстві,
презумпція обкладання.

Доктрина “сутність над формою” говорить про те, що юридичні наслідки
угоди визначаються її суттю, а не формою. Вирішальним при розгляді
питання про сплату/несплату податків буде характер фактично сформованих
відносин між сторонами договору, а не назва договору. Угода підлягає
перекваліфікації відповідно до сутності.

Доктрина “ділова мета” полягає у тому, що угода, яка створює податкові
переваги, підлягає перекваліфікації, якщо не досягає ділової мети. Така
підміна угод характерна при використанні складних контрактних схем,
коли, наприклад, з метою податкового планування договір
закупівлі-продажу маскують договором комісії, а договір підряду
договором надання послуг, або створюють довгі схеми з непрацюючими, по
суті, в угоді учасниками.

Заповнення пробілів у законодавстві. Законодавець регулярно приймає
відповідні виправлення до законів, що закривають різні лазівки, які
дають можливість платникам податків зменшувати розміри своїх податкових
відрахувань чи уникати сплати податків. Такі виправлення в основному
приймаються за результатами практичної роботи податкових органів, у
зв’язку з виявленням випадків запобігання сплати податків за допомогою
цих лазівок чи у зв’язку з раптовою поширеністю тієї чи іншої
оптимізаційної схеми.

Презумпція обкладання – припускає, що під дію податків повинні попадати
всі об’єкти оподатковування, за винятком тих, котрі в такій якості прямо
перераховані в законі.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020