UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановлення і розвиток права у східних слов’ян (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4068
Скачало344
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Становлення і розвиток

 

права у східних слов’ян”

 

Східнослов'янські племена заселяли ту велику територію, на якій

склалася давньоруська народність. Картину розміщення східних слов'ян на

Східно-Європейській рівнині зобразив давньоруський літописець кінця XI —

початку XII ст. легендарний Нестор. Більшість свідчень давньоруського

літопису підтверджується іншими пам'ятками писемності, а також

археологічними джерелами. На Правобережжі середньої течії Дніпра жили

поляни з центром Києвом; на північ і захід від полян, між ріками Россю і

Прип'ятю, — древляни з центром Іскорестенем; на північ від полян і

древлян на лівобережжі Прип'яті — дреговичі, на захід від полян, за

верхньою течією Південного Бугу — бужани і волиняни, а ще далі на

південний захід, у басейні Дністра — уличі і тиверці; у Закарпатті —

білі хорвати; на лівому березі Дніпра, у басейні рік Сули, Сейму, Десни,

доходячи на сході до Північного Донця, — сіверяни; на північ від

сіверян, між верхньою течією Дніпра і Сожа — радимичі; на північ від

радимичів, у верхів'ї Волги, Дніпра і Двіни — кривичі з центром у

Смоленську; в басейні Західної Двіни по річці Полоті — полочани; у

районі озера Ільмень — словени; на самому сході регіону розміщення

східних слов'ян — в'ятичі, які займали басейн верхньої і середньої течії

Оки і Москви-ріки*.

 

Археологічні розкопки досить повно свідчать про рівень економічного

розвитку східних слов'ян в VII—VIII ст. Основу їхнього господарства

становило орне землеробство. Примітивні форми землеробства (підсіки,

перелоги) поступово витіснялися. На землеробській основі розвивалося і

скотарство, яке давало тяглову силу продукти харчування. Ці зміни у

господарському житті свідчили іро величезний прогрес. Продуктивність

праці значно зростала. Стала можливою індивідуалізація виробництва,

колективна праця переставала бути необхідною. Підготовлялися умови для

переходу ло феодальних відносин.

 

На новій, більш високій, ніж у минулий період, виробничій основі йшов

процес відокремлення ремісництва від землеробства. Розвиток ремісництва

створював передумови для виникнення і іростання міст як центрів

ремісництва і торгівлі.

 

VII—VIII ст. є часом розвитку інтенсивних зовнішніх економічних зв'язків

східних слов'ян.

 

Економічний прогрес у східних слов'ян був рушійною силою їхнього

суспільного розвитку. За умови існування індивідуальних господарств

додатковий продукт ставав власністю виробника і міг бути джерелом його

збагачення. Так виникла спочатку майнова, а потім і соціальна

нерівність.

 

Суттєвою рисою суспільного ладу східних слов'ян VII—VIII ст. була

наявність сільської (територіальної) общини — "миру", "верві" — як союзу

індивідуальних господарств (малих сімей), у власності яких знаходилися

житло, а також знаряддя і продукти праці. Розміри житла на 4—6 чоловік,

розміщення та розміри господарських будівель, запас продуктів — усе це

свідчить про індивідуальний характер господарства слов'ян. Про це ж

говорить і факт збирання данини у східних слов'ян з "диму", тобто дому,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ