UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФорми держави в зарубіжних країнах (контрольна)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось7082
Скачало621
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

на тему:

 

Форми держави в зарубіжних країнах

 

План

 

Вступ

 

1. Форма державного правління

 

2. Форма державного устрою

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Однією з найголовніших характеристик державного ладу будь-якої країни є

форма держави, в якій виявляються особливості організації влади,

відбивається співвідношення окремих ланок державного механізму. Форма

держави — це сукупність найбільш загальних ознак держави, які зумовлені

інституціональними і територіальними способами організації влади.

 

Нерідко форма держави сприймається як сукупність саме таких способів.

Елементами форми держави, що прямо стосуються змісту конституційного

права, є форма державного правління (інституціональш характеристики

організації влади) і форма державного устрою (територіальні

характеристики).

 

 

1. Форма державного правління

 

Форма державного правління — це спосіб організації державної влади,

зумовлений принципами взаємовідносин вищих органів держави. Характер

форми державного правління співвіднесений з конституційно-правовим

статусом кожного з відповідних органів. Зовні форма правління зумовлена

насамперед тією юридичною і фактичною роллю, яку відіграє в державному

механізмі глава держави, а також порядком формування цього інституту.

Однак по суті визначальними тут є взаємовідносини органів законодавчої і

виконавчої влади.

 

Характер взаємовідносин вищих органів держави є визначальним і з точки

зору теорії поділу влад. Ідея поділу влад у найбільш чіткому і

послідовному викладі була запропонована вже згадуваним Ш. Монтеск'є. Він

розрізняв три влади — законодавчу, виконавчу і судову. Кожна з них мала

здійснюватися відповідними органами (органом). Усі три влади визначалися

як рівнозначущі і взаємно зрівноважені. Ш. Монтеск'є розглядав поділ

влад не як простий поділ функцій між різними державними органами, а як

розмежування політичних сил, що здійснюється в ім'я політичних свобод.

На його думку, зосередження всіх названих влад у руках однієї особи чи

групи осіб було б неприпустимим. Як альтернативу деспотизму і гарантію

додержання прав і свобод особи розглядали поділ влад і всі наступні

прихильники цієї ідеї.

 

Концепція Ш. Монтеск'є справила великий вплив на розвиток конституційної

теорії і практики і, зокрема, знайшла пряме відображення в

конституційних актах періоду французької революції XVIII ст. Одне з

положень Декларації прав людини і громадянина 1789 p. визначало, що

«суспільство, в якому не забезпечене користування правами і не

здійснений поділ влад, не має конституції». Характерно, що Декларація у

тій чи іншій формі була інкорпорована до змісту багатьох прийнятих за

два століття конституцій Франції, включаючи і чинну.

 

Принцип поділу влад є підґрунтям Конституції США 1787 p., хоча прямо в

її тексті він і не згадується. Цей принцип знайшов пряме відображення в

структурі американської конституції. Так, перші три з семи статей її

головного тексту присвячені організації і повноваженням органів

законодавчої, виконавчої і судової влад. Юридична форма закріплення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ