.

Обвинувальний висновок. Поняття та основні риси (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
380 1770
Скачать документ

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Обвинувальний висновок. Поняття та основні риси

ПЛАН

ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ РИСИ

ЗНАЧЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ

СТРУКТУРА ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ

ВИМОГИ ДО ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ

ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК:

ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ РИСИ

Обвинувальний висновок у кримінальному процесі – це різновид
процесуального рішення, підсумковий процесуальний документ попереднього
слідства, в якому викладається сутність обвинувачення та його підстави,
дається юридична оцінка дій обвинуваченого, визначаються межі судового
розгляду та передумови винесення вироку. В обвинувальному висновку
дається офіційна оцінка дій обвинуваченого і здійснюється публічний
аналіз зібраних по справі доказів, публічно визначаються юридично
значимі елементи об”єктивної істини, встановленої по справі.
Обвинувальний висновок є важливим гарантом захисту прав і законних
інтересів обвинуваченого та інших учасників процесу.

Як різновид процесуального рішення в кримінальному процесі обвинувальний
висновок має всі його риси :

складається лише компетентною особою – слідчим;

містить відповіді на питання, що виникають по справі, пов”язані з
аналізом і оцінкою зібраних по справі доказів з точки зору їх
достатності їх для достовірного висновку про винність особи у скоєнні
злочину і прицняття рішення про завершення розслідування;

виражає волевиявлення слідчого про направлення кримінальної справи в
суд, яке випливає з встановлених ним по справі обставин і приписів
закону, спрямованих на досягнення завдань кримінального судочинства;

припиняє кримінально-процесуальні правовідносини на стадії попереднього
розслідування і породжує процесуальні правовідносини на стадії віддання
до суду;

констатує наявність кримінально-процесуальних відносин між особою, яка
скоїла злочин, і державою;

виконується у встановленій законом процесуальній формі.

Відповідно до законодавства, обвинувальний висновок після визнання
зібраних доказів по справі достатніми для складання документу і лише
після ознайомлення зацікавлених осіб з матеріалами кримінальної справи,
вирішення заявлених клопотань (ст. ст.218 – 222 КПК України). Якщо в
порядку задоволення клопотань виконувались слідчі дії (запобіжні заходи,
допит, очна ставка, пред”чи було отримано додаткові матеріали, з
результатами відповідних дій та зібраними матеріалами знову
ознайомлюються всі зацікавлені учасники процесу у встановленому законом
порядку.

ЗНАЧЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ

Значення обвинувального висновку розглядається в кількох аспеках:

у юридичному (окремо виділяють правове та процесуальне);

у суспільно-політичному (в його межах виділяють виховно-профілактичне
значення);

у довідково-технічному.

Правове значення обвинувального висновку обумовлюється тими правовими
наслідками, які тягне за собою його складення для орнану дізнання та
інших учасників процесу.

Так, слідчий, склавши обвинувальний висновок, повинен :

припинити процесуальну та оперативно-розшукову діяльність щодо осіб, які
відповідно до висновку підлягають відданню до суду;

направити справу прокуророві (ст.225 КПК України).

Прокурор відповідно має обов”язки :

перевірити правильність обвинувального висновку (ст. 228 КПК України);

після перевірки прокурор може затвердити висновок; повернути справу на
додаткове розслідуваня; закрити справу (ст. 229 КПК України).

Потерпілий може погодитись з обвинувальним висновком,

може оспорювати його повністю або частково; те ж саме можна сказати про
цивільного позивача та цивільного відповідача, а також обвинуваченого та
його захисника.

Процесуальне значення обвинувального висновку полягає в наступному:

обвинувальний висновок визначає межі судового розгляду, не дозволяючи
погіршити становище обвинуваченого;

обвинувальний висновок є необхідною умовою для захисту підсудного на
суді;

гарантує розгляд всіх обставин справи під час судового розгляду.

Суспільно-політичне значення обвинувального висновку полягає в тому, що:

обвинувальний висновок є офіційним документом, який підтверджує, хто і
за звинуваченням в якому злочині віддається до суду;

оголошення обвинувального висновку перед початком судового слідства
інформує всіх присутніх у залі судового засідання;

будучи заснованим на доказах і спираючись на закон, обвинувальний
висновок сприяє вихованню законослухняності в громадян;

обвинувальний висновок в більшій чи меншій мірі змальовує діяльність
правоохоронних органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю, чим
підтримується їх авторитет.

Під час попереднього розслідування накопичується значний матеріал.
Обвинувальний висновок дозволяє всім учасникам судового розгляду
зорієнтуватись у справі. У цьому полягає його довідково-технічне
значення:

в обвинувальному висновку всі матеріали справи систематизовано; докази
проаналізовано в певній послідовності та взаємозв”язку;

обвинувальний висновок дозволяє судові планомірно вести судове слідствою
а присутнім слідкувати за ходом судового розгляду і співставляти дані,
отримані в його ході, з даними, що лягли в основу обвинувального
висновку;

обвинувальний висновок дозволяє орієнтуватись в доказах по справі, без
зайвого марнування часу розшукувати їх, перевіряти відповідність
посилань, зроблених в описовій частині висновку; переконатися в
наявності у справі відповідних процесуальних актів і часу їх складення,
встановлюватимісцезнаходження свідків, потерпілих, обвинувачених,
експертів; перевірити, чи було вжито слідчим заходів для відшкодування
заподіяної злочином матеріальної шкоди; з”ясувати, як вирішено питання
про подальшу долю речових доказів тощо.

СТРУКТУРА ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ

Питання про структуру обвинувального висновку в теорії процесу є
дискусійним. Кримінально-процесуальний кодекс України виділяє в
документі лише дві частини: описову та резолютивну (ст 223 КПК України).
Водночас, практика зумовила наявність вступної частини. По аналогії з
детально описаною в процесуальному законі структурою судового вироку,
сюди відносять настпні відомості:

хто склав документ;

статті кримінального закону, за якими обвинуваченого притягується до
відповідальності;

загальний виклад обставин, які стали підставою для порушення справи;

час і місце складення висновку.

Крім того, висловлено думку про виділення в обвинувальному висновку так
званої заключної частини, відрізняючи її від резолютивної. Сюди в якості
приклада відноситься підпис укладача документа. Однак, слід наголосити,
що кримінальний закон не виділяє такої частини навіть у судовому вироку,
який є підсумковим документом центральної стадії кримінального процесу.
Характеризуючи структуру обвинувального висновку, на нашу думку,
необхідно згадати і про додатки до нього – документи більш технічного
характеру (довідки про рух справи, про судові витрати, про речові
докази, про цивільний позов, а також список осіб, що підлягають виклику
до суду.

Зміст обвинувального висновку викладається в описовій та резолютивній
частинах. В описовій частині викладаються обставини справи, які
встановлено на попередньому слідстві, ознаки вчиненого кожним з
обвинувачених діяння, докази, відомості про потерпілого, показання
обвинувачених по суті пред”явленого обвинувачення, доводи, наведені ним
у свій захист і результати їх перевірки, обставини, які обтяжують чи
пом”якшують відповідальність.

Описова частина є центральним, складною і найбільш трудомісткою
частиною обвинувального висновку. Починаєтсья вона з викладення всіх
вчинених діянь, щодо яких є підстави вважати що це злочини, їх юридичної
оцінки; після цього викладаються окремі епізоди в певному порядку
(хронолічному чи системному)

Резолютивна частина передбачає наведення даних про особу
обвинуваченого, коротко викладаєтсья суть пред”явленого обвинувачення із
зазначенням інкримінованої статті кримінального закону.

ВИМОГИ ДО ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ

Обвинувальний висновок має відповідати як загально-правовим засадам
(наприклад, законність) так і суто кримінально-процесуальним вимогам,
які, певною мірою виходять як із загальних рис, перелічених вище
(підписання компетентною особою – слідчим), так і продиктовані метою
кримінального процесу: всі злочинці мають бути притягнуті до
відповідальності і жоден невинуватий не має бути покараний. Серед них
можна виділити як принципи кримінального процесу, так і інші вимоги,
характерні для всіх видів правозастосовувальної діяльності. Ще один
конституційний принцип, властивий даному елементу стадії попереднього
розслідування, це, по-перше, законність. Вимога нормативного характеру ,
яка зобов”язує слідчого неухильно і точно виконувати вимоги Конституції
України та законодавства . При цьому слід передбачити, що при цьому діє
не принцип “дозволено, все, що не заборонено”, а “тільки те, що
передбачено законом”, інакше неодмінно запанує сваволя владних державних
органів і посадових осіб, які ведуть процес. Інший конституційний
принцип – принцип з”ясування істини, згідно з яким слідчий зобов”язаний
висвітлити і дати оцінку обставинам справи в обвинувальноиму висновку
повно, всебічно і об”єктивно. Принцип презумпції невинуватості знаходить
своє відображення в обвинувальному висновку в тому, що в резолютивна
частина не може грунтуватись на доказах, одержавних незаконним шляхом, а
також на припущеннях.

Далі розглянемо властиві обвинувальному висновку принципи кримінального
процесу. Обгрунтованість полягає у відповідності самого висновку
фактичним обставинам справи. Своєчасність випливає з ч.1. ст.114 КПК,
відповідно до якої слідчий відповідає за законність і своєчасність
прийнятих рішень про спрямування розслідування по справі. На думку
деяких процесуалістів, зміст цієї вимоги полягає не лише у складенні
висновку в найкоротші строки, але негайне його направлення разом із
справою до суду. Крім законодавчо закріплених принципів, правова сфера
професійної діяльності слідчого зумовлює також вимоги до мови та стилю
написання обвинувального висновку: це визначеність, грамотність,
логічність, належну культуру оформлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Тертишник В.Н. Уголовный процесс, Харьков, 1997

Питерцев С.К. Составление обвинительного заключения.-Ташкент, 1988

Гришин Ю.А. Окончание досудебного следствия с составлением
обвинительного заключения: проблемы и пути реформирования.-Луганск.

Мариупольський Л.А., Статкус В.Ф., Тульчина В.С. Обвинительное
заключение в советском уголовном процессе.-М.,1969.

Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: вибрані
твори. – К: Юрінком Інтер, 1999 – стор. 220.

Гришин Ю.А. Окончание досудебного следствия с составлением
обвинительного заключения: проблемы и пути реформирования.-Луганск.-
стор. 120

Мариупольский Ф. Обвинительное заключение в советском уголовном
процессе.-М.,1969.-стор.11

Питерцев С.К. Составление обвинительного
заключения.-Ташкент,1988.-стор.83

Гришин Ю.А. Окончание досудебного следствия с составлением
обвинительного заключения: проблемы и пути реформирования.-Луганск.-
стор.154

Тертышник В.М. Уголовный процесс. – Харьков, 1997 – стор. 42

Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні:
вибрані твори. – К: Юрінком Інтер, 1999 – стор. 220.

Гришин Ю.А. Окончание досудебного следства.. – стор. 148.

PAGE

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020