UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічні аспекти козацької ери в розвитку українського суспільства (контрольна)
Авторdimich
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось4439
Скачало604
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни “Економічна історія”

 

на тему:

 

“Економічні аспекти козацької ери

 

в розвитку українського суспільства”

 

1. Розвиток економіки в період формування козаччини

 

Господарство України на відміну від країн Західної Європи на початку XVI

ст. розвивалося в умовах недержавності. Українські землі належали

Великому князівству Литовському, Польському і Угорському королівствам,

Молдавському князівству.

 

Внаслідок об'єднання Великого князівства Литовського і Польського

королівства (Люблінська унія 1569 p.) утворилася держава — Річ

Посполита. Чернігово-Сіверські землі, що в 1503 p. належали Московській

державі, в 1618 p. були приєднані до Речі Посполитої. Адміністративний

поділ, площа і населення українських земель в складі Речі Посполитої в

першій половині XVII ст. характеризувалися такими даними:

 

349

 

У середині XVI ст. на Нижньому Подніпров'ї українські козаки заснували

Запорозьку Січ, що стала зародком відновленої Української держави.

 

Протягом XVI — першої половини XVII ст. в господарстві Галичини та

Правобережжя України відбулися значні зміни. Інтенсивно зростало велике

феодальне землеволодіння, утвердилося та зміцніло фільварково-панщинне

господарство.

 

Земельна власність зосереджувалася переважно в руках королів, магнатів,

шляхти, церкви. З середини XVI ст. почало формуватися козацьке

землеволодіння.

 

Державні маєтки "королівщини" об'єднувалися в староства — великі

господарські комплекси, що складалися з фільварків і згрупованих навколо

них "ключів" — окремих груп поселень, об'єднаних адміністративне. У

Руському і Волзькому воєводствах державні помістя становили 1/5

поселень. Загалом у Речі Посполитій у першій половині XVII ст. на

королівські маєтки припадало близько 10 % усіх поселень. Проте високий

рівень концентрації земельного фонду в державних маєтках не свідчив про

економічну могутність короля. Ця власність часто була формальною,

оскільки фактичними власниками землі були магнати та шляхта, орендарі

цих земель. Як форма землекористування існувала власне оренда, коли

маєток і селяни з їхніми примусами віддавалися на певний, як правило,

трирічний строк за визначену плату, і як застава, коли маєток давався в

заклад кредитору за позичену суму. Строк застави тривав до повернення

боргу, доход йшов на сплату процентів. Застави оформлялися актами, вони

були зумовлені як зрослою потребою держави в грошах, так і втягуванням

феодальних маєтків у товарно-грошові відносини, що приводило до

нагромадження значних коштів у великих землевласників. Наприклад, Я.

Острозький на початку XVII ст. тримав Канівське і Богуславське староства

за 9500 золотих кожне, Переяславське— за 2000. Застави збагачували

магнатів, посилювали їхнє політичне значення. Разом з тим скорочувався

фонд державних земель.

 

Більша частина земель в Україні була зосереджена у магнатів. У 70—80-х

роках XVI ст. у Руському і Волзькому воєводствах двом десяткам магнатів

(Замойським, Потоцьким, Жолкевським та ін.), які володіли 10 і більше

поселеннями, належало майже 1/3 приватних шляхетських сіл і міст.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ