UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва1. Маржиналістська революція: характерні риси, етапи формування нової парадигми. 2. Економічні погляди М.Зібера (контрольна)
Авторdimich
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось5495
Скачало1445
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

З ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

 

1. Маржиналістська революція:

 

характерні риси, етапи формування нової парадигми

 

У середині XIX ст. класична школа політичної економії виявилася в стані

кризи, тому що її теорія базувалася на витратному трактуванні цінності і

не могла пояснити ряду гострих проблем економіки. Самим слабким місцем

класичної школи було те, що вона слабко була зорієнтована на

суб'єкта-споживача, заради якого здійснюється виробництво. Погляд

класичної школи був прикутий до виробника.

 

Вихід із кризи знайшли маржиналісти. Це напрямок економічної думки виник

в останній третині XIX ст. У центрі даної системи стоїть суб'єкт із його

потребами. У ній споживач - всьому голова.

 

Маржиналістська революція проходила в два етапи. Перший етап охоплює

70-80-і роки XIX ст., другий етап (1890-і рр.) одержав назву

неокласичної школи. Багато вчених починали маржиналістську революцію, а

потім сприяли створенню більш глибокої неокласичної теорії.

 

Маржиналістську революцію здійснила блискуча плеяда таких учених, як

Карл Менгер (1840-1921), Фрідріх фон Візер (1851-1926), Ейген фон

Бем-Баверк (1851-1914), Вільям Стенлі Джевонс (1835-1882), Френсіс

Еджуорт (1845-1926), Леон Вальрас (1834-1910), Джон Бейтс Кларк

(1847-1938), Альфред Маршалл (1842-1924) та ін.

 

У маржиналістів були свої попередники. Першим з основоположників

граничного аналізу був Іоган фон Тюнен (1783-1850), що розробив теорію

граничної продуктивності. Піонерами граничного аналізу були Антуан

Огюстен Курно (1801-1877), що написав книгу "Математичні основи теорії

багатства"; Жуль Дюпюї, що займався проблемою виміру корисності

суспільних послуг; Герман Госсен (1810-1858), що сформулював закони

граничної корисності. Однак праці зачинателів граничного аналізу

залишилися незатребуваними суспільством. Усе добуте ними довелося

відкривати знову, але їхнього досягнення ввійшли в сучасну економічну

теорію.

 

Об'єктивна зумовленість маржиналізму полягала в глибоких змінах, що

стались у цю добу в суспільно-економічному житті розвинутих країн Заходу

під впливом науково-технічного прогресу, а саме: перехід економіки в

монополістичну стадію розвитку, формування складніших форм

господарювання та взаємовідносин між виробником і споживачем,

інтенсивний процес розширення ринку поза національні межі. Якісні

зрушення, що мали місце в характері та структурі виробництва, методах

управління економічною діяльністю на мікро- та макрорівнях, у сфері

споживання, потребували переоцінювання багатьох теоретичних положень

«класичної школи», формування нової парадигми для пояснення процесів та

явищ суспільно-економічної практики.

 

Цю функцію в певній мірі виконав маржиналізм (marginal — граничний),

який досить швидко набув широкого визнання у світовій науці, хоча і не

був позбавлений певної однобічності. Основна його ідея — дослідження

граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної

системи на різних рівнях — фірми, галузі, національної економіки. Такий

підхід уможливив застосування нових методів аналізу, які дали змогу

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ