UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальні умови і основні напрямки розвитку економічних досліджень в Україні (кінець 19 – початок 20 ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7044
Скачало1318
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Загальні умови і основні напрямки розвитку економічних досліджень в

Україні

 

(кінець 19 – початок 20 ст.)

 

План

 

1. Передумови та основні напрямки розвитку економічних досліджень на

кінець 19 ст.

 

2. Економічні дослідження на початку 20 ст. в Україні

 

Висновок

 

Список використаної літератури

 

1. Передумови та основні напрямки розвитку економічних досліджень на

кінець 19 ст.

 

Економічна думка в Україні має багатовікову історію. В другій половині

XIX ст. відбувалися величезні зрушення в економіці та соціальній

структурі суспільства. Ліквідація кріпацтва прискорила розвиток

капіталізму як у промисловості, так і в сільському господарстві.

Тогочасна наукова думка й мала дати відповідь не тільки на пи тання щодо

перспектив загальноросійського розвитку, а й щодо України, економічна

ситуація котрої, як побачимо далі, у деяких відношеннях (особливо щодо

форм селянського землеволодіння) була іншою, ніж у більшості російських

губерній. Українські економісти зробили вагомий внесок у розвиток

світової економічної думки, особливо статистики та математичної школи.

 

Навколо питання про скасування кріпацтва загострюється ідейна боротьба

представників різних напрямів суспільно-економічної думки. Уже в 40-х р.

формуються ліберально-дворянський та револю ційно-демократичний напрями,

які відображали інтереси протилежних класів — поміщиків та селян.

 

Внаслідок загального пожвавлення громадського руху в Україні в Києві

утворилася таємна політична організація «Кирило-Мефодіївське товариство»

(1846—1847), яка проголосила необхідність знищення кріпосництва та

царизму і об'єднання слов'янських народів на демократичній основі. Ідея

скасування кріпацтва і встановлення рівності станів була головною у

програмі товариства. Проте щодо шляхів досягнення цього кириломефодіївці

не були одностайні. У товаристві утворилося два напрями:

революційно-демократич ний (Т. Шевченко, М. Савич та інші) та

ліберально-дворянський (П. Куліш, В. Білозерський, М. Костомаров та

інші).

 

Представники революційно-демократичного напряму були прихильниками

революційної ліквідації самодержавства і кріпацтва. Вони закликали всіх

членів товариства до активних дій, спрямованих на підготовку народного

повстання і на повторення 1825 року, але в ширшому масштабі і з участю

народу.

 

Значна частина членів товариства, яка стояла на ліберальних позиціях,

заперечувала революційну боротьбу і виступала за еволю ційний шлях

розвитку. Основним засобом скасування кріпацтва вони вважали освіту

народу в релігійно-християнському дусі і пере конання поміщиків у

необхідності проведення реформ.

 

В. Н. Каразін (1773—1842) — учений та громадський діяч, один із

засновників Харківського університету. У питанні ставлення до кріпацтва

він стояв на позиціях дворянського лібералізму, тобто не виступав за

повне і негайне звільнення селян, закликаючи лише до обмеження

зловживань В. Каразін прагнув зберегти поміщицьке землеволодіння.

Поміщицьку землю він розглядав як капітал, котрий має забезпечувати

певний зиск її власникові.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ