UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості економічної думки стародавнього Риму (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3124
Скачало1207
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості економічної думки

 

стародавнього Риму

 

Стародавній Рим виник у VIII ст. до н.е. як місто, а з кінця III ст. до

н.е. до кінця V ст. н.е. був середземноморською державою. У результаті

завойовницьких воєн Рим, поширивши своє панування на весь Апеннінський

півострів і підкоривши майже всі тодішні держави Західної та

Південно-Східної Європи, Північної Африки, Малої Азії та Переднього

Сходу, перетворився на велетенську імперію. Могутність Стародавнього

Риму зв'язано зі зміцненням і розквітом античного способу виробництва,

за якого основними відносинами були відносини рабів і рабовласників.

Ясна річ, що центральне місце серед соціально-економічних проблем

Стародавнього Риму займали проблеми рабства й аграрні проблеми, особливо

питання раціональної організації рабовласницьких господарств. Саме вони

насамперед знайшли відображення в законах, аграрних проектах,

спеціальних творах, які є важливими джерелами з історії економічної

думки.

 

Трактат «Землеробство», написаний Марком Порцієм Катоном Старшим (234 —

149 до н.е.), узагальнює досвід і містить практичні рекомендації щодо

ведення натурального рабовласницького господарства з певною ринковою

орієнтацією. Катон, як і його грецькі попередники, уважав землеробство

за найпочесніше й найшляхет-ніше заняття, дохід від якого «є

найчистішим, найповнішим і зовсім не породжує заздрощів». Зразкове

господарство — це переважно самозабезпечуване натуральне господарство,

власник якого купує лише те, чого не можна виробити у власному маєтку, а

продає тільки надлишки. При цьому господар має якнайменше купувати і

якнайбільше продавати. Для підвищення дохідності маєтків Катон дає

поради щодо облаштування господарства, організації в ньому виробництва і

праці рабів. Приміський маєток, наприклад, господар має облаштувати так,

щоб він давав якнайбільший прибуток. Для того, щоб власник не робив

зайвих витрат, Катон радить йому мати менше обладнання.' Не надаючи

великого значення засобам виробництва, Катон, проте, виняткову увагу

приділяє рабам і організації їхньої праці. Він радить суворо поводитися

з рабами, карати за найменші провини, сіяти ворожнечу між ними, годувати

та одягати їх залежно від того, як вони працюють і як поводяться, і в

такий спосіб створювати стимули до сумлінної роботи та доброї поведінки.

Кожен раб має дістати «урок», тобто певний обсяг конкретної роботи.

Система «уроків» уможливлює господареві контроль за станом справ у

маєтку. Безпосередньо наглядати за працею рабів мав раб-наглядач

(ві-лік). Працюючи серед інших, він «буде знати, що в рабів на думці, і

вони будуть ретельнішими в роботі»'. Про виконання наказів вілік мав

звітувати господареві, котрий сам мусив керувати всім маєтком. Крім

рабів, Катон передбачав залучення до роботи в господарстві вільних

громадян, зокрема половинщиків, але тільки як тимчасовий і допоміжний

захід.

 

Позбавлення селян землі і концентрація її в руках великих землевласників

зумовили необхідність проведення аграрних реформ. Опрацювання проектів

таких реформ та їх втілення в життя зв'язані з іменами народних трибунів

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ