UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПочаївська друкарня та її стародруки (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2705
Скачало514
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Рівень національної самосвідомості

 

на Волині та Галичині на початку ХХ ст.

 

Волинь і Галичина наприкінці ХІХ – перших десятиліттях ХХ ст. мали

багато особливостей, що ускладнюють порівняння та узагальнення

історичних явищ на цих теренах. Західноукраїнське суспільство різнилося

рівнем національної свідомості, культурним розвитком, релігійною

приналежністю. Причини ж цих відмінностей, як зазначав Іван

Лисяк-Рудницький, лежать не в самій народній субвенції, яка ідентична

обабіч Збруча, а у відмінній політичній та (частково) культурній

формації, що випливає з іншого історичного розвитку, обставин, виховання

[6, 213].

 

Однак не випадково інший відомий історик Степан Томашівський писав свого

часу так: “Різниця в національно-політичному становищі українців по сім

і по тім боці австрійсько-російського кордону така, що висше розвинуті,

хоч малій частині свого народу в Галичині, припала роль (не перший раз в

історії) бути розсадником політичної думки і національної свідомості

серед одного з найбільших народів Європи, – ідей, які самі собою мусять

вести за собою політичний і господарський зріст цілої України” [8, 6].

 

Як відомо, галичани, проживаючи під владою конституційної монархії

Австро-Угорщини, набули певного досвіду політичної та економічної

самоорганізації. Не будемо здійснювати аналіз прихованих причин і

далекосяжних цілей політики правлячих кіл Австро-Угорської монархії щодо

українців, однак залишається фактом, що українська мова та культура тут

не переслідувалися. Проте його у цілому позитивне ставлення до

українського питання приводить до посилення антиукраїнського руху

польських сил у Галичині, які блокуються із москвофілами. За обставин

панування на теренах Галичини представників польської національності

розвій українського руху був надзвичайно складним. Однак існувала ціла

низка причин, що, за визначенням Івана Лисяка-Рудницького, стали

позитивними чинниками для становлення національного руху галицьких

українців.

 

По-перше, це релігійна ситуація в краї, яка загострювала в українців

почуття національної окремішності. Майже всі галицькі українці, за

незначними винятками, належали до греко-католицької церкви. Східний

обряд чітко відрізняв їх від поляків і водночас підпорядкованість Риму

захищала їх від згубного впливу російської православної церкви. В той

самий час спільна православна віра чи не найміцніше прив’язувала

наддніпрянських українців, і зокрема волинян, до Росії.

 

Іншою перевагою українського руху в Галичині, про яку частково вже

згадувалося, було те, що він діяв у конституційній державі. Умови

відкритого політичного життя забезпечували формування провідників, які

набували майстерності в організаційних справах і парламентських

процедурах.

 

Третім позитивним чинником стала та допомога, яку національний рух у

Галичині отримував з Центрально-Східної України. Ці імпульси видозмінили

світогляд національного руху в Галичині, позбавили його вузького

провінціалізму і забезпечили всеукраїнською ідеологією [6, 476-477].

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ