UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРусифікація в Україні – ідеологія і практика КПРС–КПУ (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4236
Скачало762
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Русифікація в Україні –

 

ідеологія і практика КПРС–КПУ

 

План

 

1. Загальні підходи КПРС до русифікації в Україні

 

2. Головні кроки русифікації на Україні

 

3. Мовне питання

 

4. Росіяни на Україні

 

Література

 

1. Загальні підходи КПРС до русифікації в Україні

 

Русифікація в Україні за радянських часів тривала наполегливо і довго.

Головним замовником такої русифікації виступала комуністична партія

Радянського Союзу, яка прагла знівелювати усі національні відмінності, в

тому числі і мовні. КПРС гадало, що у суспільстві, яке охоплює більше

ста різних народів, кожен з яких займає власну територію й має свою

виразно самобутню культуру, історію, суспільні цінності та економічні

інтереси, радянське керівництво повинне знайти спосіб сформувати

відчуття спільної тотожності й мети. Для цього радянські ідеологи

постсталінської доби висунули ряд понять, що ставили за мету перемістити

наголос із національних особливостей народів на їхні спільні радянські

риси. Серед них найважливішими були чотири поняття: розквіт —

твердження, що за радянської влади всі народи СРСР переживають небувалий

прогрес; зближення, що відбувається між народами внаслідок створення в

СРСР спільних політичних, економічних і культурних установ; злиття

радянських народів в один і поява нового типу історичної спільності —

радянського народу. За цією ідеологічною новомовою ховався вже давно

відомий порядок денний: русифікація. Оскільки росіяни переважали

чисельно, оскільки вони створили більшовицьку партію та радянську

систему, оскільки вони займали більшість найвищих посад й оскільки їхня

мова є основним засобом спілкування в СРСР, то їх розглядали як той

цемент, що тримає СРСР укупі. Тому радянське керівництво вважало, що чим

більше інші народи СРСР уподібнюватимуться до росіян, тим сильнішим

ставатиме почуття взаємної солідарності. Але багато західних учених і

неросійських дисидентів в СРСР трималися думки про те, що зближення,

злиття і радянський народ — це не що інше, як просто кодові слова, котрі

означають русифікацію неросіян.

 

Як ми переконалися, саме русифікація України викликала найбільші

протести українських дисидентів. Вони відкидали твердження про те, що

переважання російської мови й культури виступає обов'язковим побічним

продуктом прогресивного й надихаючого завдання створення нового типу

«соціальної та інтернаціональної спільності — радянського народу». На

їхню думку, підкреслення ролі російської мови просто було старим вином у

нових міхах. У своїй праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Дзюба

доводив, що за русифікацією стоїть давній російський шовінізм і

колоніалізм в обгортці псевдомарксистської термінології. «Колоніалізм,—

писав він,— може виступати не лише у формі відкритої дискримінації, але

й також у формі «братства», що дуже характерно для російського

колоніалізму». Широко цитуючи Леніна, він намагався показати, що в

марксистсько-ленінській ідеології немає положень, що виправдовували б ту

перевагу, яку Кремль віддає російській мові.

 

2. Головні кроки русифікації на Україні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ