UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтолипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9303
Скачало1853
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА ТА ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Передумови та перші кроки запровадження столипінської аграрної

реформи

 

2. Головні риси столипінської аграрної реформи на українських землях

 

Висновки

 

Використана література

 

Вступ

 

Історики та економісти по-різному відносяться до столипінської аграрної

реформи та її наслідків. Одні – нещадно критикують, інші – вбачають у

ній багато цікавого і корисного навіть для сьогодення. Спробуємо

з’ясувати, що представляла собою ця аграрна реформа, як вона

здійснювалася на території України та які її були наслідки для України.

 

1. Передумови та перші кроки запровадження

 

столипінської аграрної реформи

 

Царський уряд, який прагнув зберегти за поміщиками землі і панівну роль

у державі, в той же час змушений був сприяти буржуазному розвиткові

країни. “Столипін, писав В.І.Ленін, - намагався… старе самодержавство

переробити в буржуазну монархію…” Щоб відвернути селян від боротьби за

поміщицькі землі, зміцнити в них відчуття приватної власності і сприяти

розвиткові капіталізму руським шляхом, а також створити собі соціальну

базу на селі в особі куркульства, оскільки селянська маса в цілому його

опорою бути не могла, царський уряд вирішив здійснити нову аграрну

реформу, головним провідником якої став Столипін.

 

9 листопада 1906 року цар підписав підготовлений Столипіним указ, за

яким кожен домохазяїн, що володів землею на общинному праві, міг в будь

який час зажадати закріплення за собою в особисту власність належної

йому частини землі. Домохазяїн, що закріпив у приватну власність землю,

мав право вимагати від сільської громади звести її в одну ділянку –

“відруб”, а якщо селянин переносив на неї хату й переселявся туди, то

така ділянка називалася “хутором”.

 

Після обговорення й схвалення законопроекту Державною Радою, він був

затверджений царем і став законом від 14 червня 1910 року. Якщо указ 9

листопада 1906 року давав селянам тільки можливість виходити з общин і

закріпляти землю у приватну власність, то закон 14 червня 1910 року

зробив цей вихід і перетворення всіх селян-общинників на приватних

власників обов`язковим у тих сільських общинах, де небуло переділів з

часу наділення землею і переходу на викуп. Нова аграрна політика

передбачала здіснення трьох груп законів:

 

Зруйнування общин й закріплення за селянами землю у приватну власність.

 

Насадження на селі хутірського і відрубного господарства.

 

Переселення селян.

 

Проводячи нову земельну політику, царський уряд насамперед зберігав у

цілості всі поміщицькі землі і, по-друге, створював умови для збирання в

руках куркульства селянських земель, бо значна частина селян, особливо

бідняків, одержавши землю в особисту власність, не могла вести на ній

господарство і змушена була продавати її куркулям. “Це, - писав

В.І.Ленін – другий великий крок масового селянства над селянством в

інтересах капіталізму. Це дуга поміщицька “чистка земель” для

капіталізму”.

 

Здіснення аграрної реформи було покладено на губернські повітові

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ