Реферат на тему:
ЯК КОРТЕС ЗАВОЮВАВ КРАЇНУ АЦТЕКІВ
Ернандо Кортес, син збіднілого іспанського дворянина з Естремадури,
замолоду був гультяєм, яких мало. В компанії інших нероб він так допік
доброчесним городянам своїми пиятиками, бешкетами та всякими витівками,
що кінець кінцем мусив дати драла, рятуючись од міських охоронців
порядку.
За тих часів молодий іспанський дворянин, що попав у неласку, мав великі
можливості пуститися по білому світу шукати пригод. Це ж був 1504 рік;
не минуло ще й дванадцяти літ після першої експедиції Колумба до
Західної Індії. Про золоті скарби на Антільських островах ходили такі
чутки, що від них могла запаморочитись голова не тільки у запального
Кортеса, а навіть у найстарішого жителя Іберійського півострова.
Отож Кортес вирушив у морську подорож і висадився на острові
Сан-Домінго. 1511 року він разом з Веласкесом вибрався завойовувати
Кубу, причому уславився не тільки парубоцькими вигадками, але й
жорстокістю до островитян-індіанців, які одчайдушне оборонялися від
страхіття білої навали.
Підкоривши острів, Веласкес став на ньому губернатором, а Кортес дістав
у власність чимало земель і золоті копальні. Незабаром він нажив ще й
чималий маєток, «заплативши за нього,— як писав Іспанський літописець
XVI століття,— життям бог знає скількох індіанців».
Дуже можливо, що, оженившись, Кортес, як і багато інших колонізаторів,
дожив би до кінця своїх днів, спокійно пожинаючи плоди праці
рабів-Індіанців, коли б острів не облетіла блискавкою звістка про нові
відкриття.
1518 року Хуан де Гріхальва дослідив, північний і західний береги
Юкатану. Од місцевих індіанських племен він дізнався, що в глибині
материка є могутня, густо населена і багата на золото країна ацтеків. Ця
новина була для Кортеса, мов іскра для бочки з порохом.
Губернатор Веласкес надумав послати в ті місця військову експедицію, і
Кортес усякими правдами й неправдами, пообіцявши взяти на себе частину
витрат, добився того, що став на чолі її.
На Кубі, в портовому містечку Сант-Яго новоспечений адмірал армади вже
спорядив шість кораблів і найняв три сотні солдатів, коли Веласкес
передумав і скасував призначення. Знаючи непокірливий і зухвалий
характер Кортеса, губернатор сам сів на коня й помчав у порт, щоб
особисто усунути його від керівництва.
Та тільки-но Веласкес під’їхав до порту, як Кортес поспішно підняв
вітрила і, глузуючи над губернатором, вийшов у море.
Проте експедиція ще не була готова до подорожі: не вистачало кораблів,
людей і насамперед харчів. Порвавши з представником влади, Кортес мусив
вдатися до піратських методів, щоб здобути собі все необхідне.
У порту Масаса на Кубі він конфіскував усі, які тільки попали до рук,
запаси продовольства, забравши його навіть з королівських фольварків. У
Трінідаді захопив корабель з вантажем, який щойно прибув з Іспанії. За
ці витівки губернатор міста хотів арештувати Кортеса як звичайного
грабіжника, але той спрямував на місто гармати й пригрозив, що не
залишить там каменя на камені. Наляканий сановник, піймавши облизня,
перестав сперечатися з небезпечним авантурником.
В іншому порту Куби — Сан-Антоніо — армада закінчила, нарешті, всі
приготування і в лютому 1519 року вирушила у відкрите море, взявши курс
на Юкатан. Тепер вона складалася з 11 кораблів, на яких було 110
матросів, 566 солдатів і 200 індіанців-носильників. Силу цієї невеличкої
армії становила кавалерія — 11 коней, і насамперед артилерія з 10 важких
і 4 легких бронзових гармат. На озброєнні піхоти були луки, списи,
рапіри, 32 арбалети і 13 аркебузів.
Флотилія стала на якір у гирлі річки Табаско на Юкатані. Русло було дуже
мілке для кораблів, тому Кортес узяв частину екіпажу й вирушив човнами у
верхів’я річки, до столиці табасків. Гріхальва розповідав, що це плем’я
прийняло його досить прихильно.
Проте з берегів, де в гущавині мангових дерев і всяких витких рослин
причаїлися сотні човнів з індіанцями, зненацька посипались стріли й
каміння.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
