.

Поняття, зміст, види слідуючи дій податкової міліції (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
346 4663
Скачать документ

Курсова робота

Поняття, зміст, види слідуючи дій податкової міліціїЗміст

Вступ …………………………………………………………………………..4

1. Поняття, зміст і види слідчих дій податкової міліції …………………….6

2. Огляд місця події …………………………………………………………….13

3. Обшук і виїмка ……………………………………………………………16

4. Допит підозрюваного, обвинуваченого, свідка, експерта ……………20

5. Призначення і проведення експертизи ……………………………..….27

Висновок ………………………………………………………………………….35

Список використаної літератури ………………………………………………37

Вступ

Поняття слідчих дій податкової міліції виникло із прийняттям Закону
України “Про внесення змін і доповнень до Закону України ”Про державну
податкову службу в Україні.” від 5 лютого 1998 року та Закону України
“Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України та
деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з утворенням
податкової міліції”.

Таким чином після 5 лютого 1998 року і державна податкова служба
отримала своїх слідчих, тому доцільно говорити про таке поняття , як
“слідчі дії податкової міліції”, адже у зв’язку із специфікою діяльності
податкової міліції виникають і особливості застосування нею слідчих дій:
одні застосовуються частіше, інші не застосовуються взагалі.

Слідчі дії є засобами забезпечення ходу проведення попереднього
слідства. За їх допомогою дістають необхідну для доказування інформацію.
Значна частина даних про вчинення ухилень від сплати податків
знаходиться у документах бухгалтерського та іншого обліку. Відповідно,
при проведенні попереднього слідства необхідно виявити, встановити,
вилучити необхідні документи обліку, провести їх огляд і ознайомитись із
змістом.

Тому дана курсова робота, яка визначає і аналізує слідчі дії саме
податкової міліції, дуже актуальна і мета її написання дослідити
методику застосування слідчих дій податковою міліцією.

Практика діяльності податкової міліції показує, що незнання методики
дослідження, наприклад, документальних даних не дозволяє виявляти
порушення податкового законодавства, а також виключає можливість їх
використання у кримінально-процесуальної діяльності. Документи обліку на
підставі ст. 65 КПК у ході слідства можуть використовуватись як джерела
доказів.

Така увага до документів викликана і тим, що під час проведення слідчих
дій, крім доказової інформації при відповідному аналізі, виявляється
інформація, яку можна використати при розробці профілактичних заходів.
Отже вивчення, аналіз документів обліку дозволяють розкрити зміст і
характер дій, застосованих злочинцями для вчинення ухилень від сплати
податків і приховуванні наслідків злочинної діяльності.

1. Поняття, зміст і види слідчих дій податкової міліції.

Для встановлення істини в ході досудового (попереднього) розслідування
органами дізнання, попереднього слідства і прокуратури відповідно до
закону вживаються заходи, різні за характером, змістом та процедурами.
Юридично неточним визначенням “слідчі дії” іноді окреслюються всі дії
слідчого, якими забезпечується всебічність, повнота і об’єктивність
розслідування [16;68].

Відмінність у підходах до визначення кримінально-процесуального
інституту слідчих дій визначає і відмінність висновків про коло таких
дій.

Нормативного визначення поняття “слідчі дії” закон не дає, хоч цей
термін згадується у нормах КПК України понад 50 разів для спеціального
позначення тієї групи процесуальних дій, що безпосередньо призначені для
збирання і перевірки доказів у кримінальних справах у стадіях
попереднього розслідування і судового розгляду.

Отже, слідчі дії – це частина процесуальних дій, яка пов’язана із
виявленням, фіксацією та перевіркою доказів у кримінальній справі.

Право на провадження дій такого виду надано не лише слідчому, але також
і особі, яка провадить дізнання, прокурору, суду (судді). Порядок їх
провадження у ході дізнання і попереднього слідства регламентовано
нормами статей глав 10-18 КПК, а у ході судового розгляду – глави 26
КПК. Особливість юрисдикції вказаних органів дозволяє говорити про певну
умовність традиційного найменування цієї групи процесуальних дій лише
слідчими.

Умовами обгрунтованості віднесення тієї чи іншої дії до числа слідчих є
істотність і внутрішня узгодженість ( несуперечливість) ознак дії. Це
означає, що до кола слідчих дій включають тільки ті процесуальні дії, що
передбачені КПК, які:

мають однакове безпосереднє призначення в системі
кримінально-процесуальної діяльності;

за загальним правилом можуть бути використані як спосіб збирання або
перевірки доказів тільки після порушення кримінальної справи;

вимагають застосування однакових форм фіксації ходу та наслідків.

Загальними правовими підставами провадження слідчих дій є:

1. Слідчі дії дозволяється проводити лише після порушення кримінальної
справи. До порушення кримінальної справи закон (ч. 2 ст. 190 КПК)
припускає тільки огляд місця події у випадках, що не терплять
зволікання.

Пропозиції розширити коло слідчих дій, які можна проводити до порушення
кримінальної справи, не знайшли законодавчої підтримки.

2. КПК встановлено диференційовані правила прийняття рішень про
провадження слідчих дій: без винесення і з винесенням постанови.
Постанови про провадження деяких слідчих дій потребують, крім того,
санкціонування судом (суддею).

3. Повинні бути дотриманні вимоги КПК про обов’язковість, час і
черковість провадження, учасників і зміст слідчої дії.

4. Порядок провадження, фіксації ходу і результатів слідчих дій повинні
вілповідати всім приписам КПК у цій частині.

5. Право на провадження слідчих дій конкретний працівник органу
дізнання, попереднього слівдства чи пркурар одержують за однієї з таких
умов:

а) прийняття справи до свого провадження (ст. 113 КПК);

б) включення до складу слідчої групи ( ст. 119 КПК);

в) відповідно до повноважень начальника слідчого відділу ( ст. 114(1)
КПК) і прокурора ( ст. 227 КПК);

г) виконання слідчим окремих доручень іншого слідчого (ст. 118 КПК);

г) виконання співробітником органу дізнання доручення слідчого (ст.
104 КПК);

д) при розслідуванні у зв’язку з нововиявленими обставингами 9 ст.
399);

е) при виконанні доручень відповілно до міжнародних договорів України
( ст. 31 КПК)[16;79].

У будь-яких випадках повинні виконуватися конституційні вимоги про
повагу до гідності людини та гарантуватися інші права людини і
громадянина, закріплені в Конституції України.

Вміщений у чинному законодавстві перелік слідчих дій є вичерпним.

Виходячи з викладеного, до обставин, які підлягають доказуванню при
розслідуванні податкових злочинів необхідно віднести:

1) Подію злочину:

Так, наприклад, подія злочину, передбаченого ст. 212 КК України, має
місце лише при сукупності таких обов’язкових умов:

1.1. коли податки, збори чи інші обов’язкові платежі, які умисно не
сплачені, зазначені в ст. ст. 14 або 15 ЗУ “Про систему оподаткування”.
Наведений у цих статтях перелік податків, зборів чи інші обов’язкових
платежів є вичерпним;

1.2. коли об’єкт оподаткування передбачений законом (ст. 6 ЗУ “Про
систему оподаткування”);

1.3. коли платник податків визначений, як такий – суб’єкт злочину:

1.3.1. службова особа підприємства, установи, організації, незалежно
від форми власності або особа, що займається підприємницькою діяльністю
без створення юридичної особи;

1.3.2. особа, на яку покладені обов’язки по веденню бухгалтерського
обліку, представленню податків, зборів чи інші обов’язкових платежів;

1.3.3. будь-яка інша особа, яка зобов’язана сплачувати податки,
збори чи інші обов’язкові платежі;

1.4. при цьому щоб подія податкового злочину була доказана – ухилення
від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять в
систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку
повинно бути вчиненим з прямим умислом і сума фактично несплаиного
платежу повинна перевищувати тисячу установлених законодавством
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.);

1.5. необхідно точно визначити період часу, в який вчиненоухилення
від сплати податків, враховуючи чи передбачена в цей період кримінальна
відповідальність за їх несплату.

2) Як і при вчиненні будь-якого, передбаченого КК України злочину, при
вчиненні податкових злоченів необхідно докозати винність обвинуваченого.
Наприклад, при вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК, мотиви
значення не мають, а має значення лише факт умисного ухилення від сплати
податків.

3) До обставин, які впливають на ступінь і характер відповідальності
обвинуваченого, а також обставин, що характеризують особу обвинуваченого
у вчиненні податкового злочину слід віднести:

– вчиненя діяння за попередньою змовою групою осіб;

попередня судимість особи, яка вчинила податковий злочин.

4) Характер і розмір шкоди , завданої в результаті вчинення податкового
злочину:

– істотня шкода: в сто і більше разів перевищує установлений
законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

– тяжкі наслідки: в двісті п’ятьдесят і більше разів перевищує
установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян
[17;49].

Слід також пам’ятати, що при вчиненні податкового злочину часто буває
ідеальна сукупність, так, при вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК
відповідальність ще наступає за ст. 364 та за ст. 366 КК.

Враховуючи специфіку діяльності податкової міліції, проводяться і
особлива сукупність слідчих дій:

огляд;

обшук;

виїмка;

допит свідка;

допит підозрюваного;

затримання і допит обвинуваченого;

допит експерта;

очна ставка;

призначення і проведення експертизи;

пред’явлення для впізнання;

відтворення обстановки і обставин події;

накладання арешту на майно;

накладання арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію.

Які з цих дій і в якій послідовності будуть проведені у кримінальній
справі, залежатиме від конкретних обставин справи і вирішуватиметься
особою, що провадить розслідування, а в необхідних випадках також
прокурором, начальником слідчого підрозділу чи начальником органу
дізнання, які мають право давати вказівки особі, що провадить
розслідування, про проведення конкретних слідчих дій.

Всі слідчі дії можна умовно поділити на такі види:

а) основні і додаткові. Наприклад, після першого допиту свідка –
очевидця збуту тютюнових і горілчаних виробів без марок акцизного збору
встановленого зразка (ст. 204 КК) проводиться додатковий допит з метою
з’ясування окремих обставин вчинення цього злочину;

б) первинні і вторинні. Йдеться про те, що після першого допиту,
огляду, обшуку тощо ця ж дія проводитиметься знову в повному обсязі;

в) невідкладні та інші. При цьому слід мати на увазі, що
невідкладність проведення певної слідчої дії може виявитися не тільки на
початку розслідування, а й у ході подальшого його провадження.
Наприклад, підстави для проведення обшуку на квартирі знайомої
обвинуваченого виникли чише після допиту самого обвинуваченого.

г) обов’язкові й необов’язкові. Обов’язковість слідчої дії може
визначатися прямою вказівкою в законі, наприклад, обов’язковий допит
обвинуваченого у справі, яка передається з обвинувальним висновком до
суду [16;70].

Закон може передбачати обов’язкове проведення певної слідчої дії
протягомпевногочасу після проведення певної попередньої процесуальної
дії. Так, допит підозрюваного проводиться негайно, а при неможливості
негайного доиту – не пізніше 24 годин після його затримання (ст. 107
КПК), допит обвинуваченого – негайно після його явки або приводу і в
усякому разі не пізніше доби після пред’явлення йому обвинувачення (ч. 1
ст. 143 КПК).

У решті випадків проведення слідчих дій є обов’язковим тільки тоді,
коли є клопотання обвинуваченого чи іншого учасника процесу про
виконання слідчої дії для встановлення обставин, що мають значення для
правильного вирішення кримінальної справи, якщо є вказівка прокурора,
начальника слідчого підрозділу про проведення певної слідчої дії або є
необхідність для самого слідчого з’ясувати конкретні обставини справи,
що входить до предмета доказування, наприклад, призначити експертизу для
встановлення факту підробки документів.

Необхідність слідчої дії може визначатися і межами доказування у
конкретній кримінальній справі. Наприклад, якщо двадцять чоловік були
свідками злочинних дій підозрюваного, то необов’язково їх усіх
допитувати. Слідчий може також не проводити очну ставку між раніше
допитаними особами, у показаннях яких є суперечності, виходячи з
недоцільності такої слідчої дії при конкретних обставинах справи.

За своєю процесуальною формою слідчі дії можуть поділятися на такі, що
провадяться:

1) за постановою слідчого і без неї. Без попереднього винесення
постанови слідчий виконує такі слідчі дії: допити, огляди, відтворення
обстановки й обставин події (слідчий експеримент), пред’явлення для
впізнання і, як правило, затримання підозрюваного, а також, як виняток
із загального правила, обшук особи;

2) з дозволу (чи за рішенням) суду або без нього. Лише суддя своєю
постановою може дозволити слідчому накласти арешт на поштово-телеграфну
кореспонденцію і провести її виїмку (ст.. 31 Конституції України),
тільки за наявністі мотивованого рішення суду слідчий матиме право
провести огляд чи обшук у житлі чи іншому володінні особи (ст.. 30, п.
13 розділу ХV Конституції України;

3) із санкції прокурора і без неї. Із санкції прокурора проврдиться
обшук, виїмка документів, які становлять державну таємницю, призначення
судово-медичної та судово-психіатричної експертиз з поміщенням
обвинуваченого до відповідної медичної установи. Постанова слідчого про
ексгумацію трупа має бути затверджена прокурором (ч. 2 ст. 192 КПК).
Інші слідчі дії санкції (затвердження) прокурора не потребують;

4) за участю понятих і без них. Ст. 127 КПК визначає коло слідчих дій,
які обов’язково проводяться в присутності не менше двох понятих. До
переліку не увійшли допити, очні ставки, призначення експертизи.

До участі в проведенні освідування поняті можуть бути залучені у разі,
якщо слідчий визнає це за необхідне.

Слідчі дії зележно від мети, яка ставиться перед ними, можуть бути
такими, що спрямовані на збирання або перевірку доказів. Але одна і та ж
слідча дія може при різних обставинах справи, на різних етапах
провадження розслідування бути спрямованою як на збирання нових доказів,
так і на перевірку вже зібраних. Виняток становить, як правило, лише
перша слідча дія, мета якої – виявлення і закріплення доказів.

Про кожну слідчу дію слідчий ябо особа, що проводить дізнання, складає
протокол (ст. 85 КПК).

Далі ми розглянемо основні слідчі дії, які проводяться в податковій
міліції

2. Огляд місця події.

Відповідно до ст. 190 КПК огляд – це слідча дія, яка проводиться з
метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування
обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для
справи. Слідчий податкової міліції може провести огляд місцевості,
приміщення, предметів та документів.

Беручи до уваги, що зволікання з проведенням огляду місця події,
який охоплює всі вищезгадані об’єкти огляду, може призвести до зміни
обстановки, втрати слідів події, законодавець дозводяє його провадження
до порушення кримінальної справи. В цих випадках, при наявності для
того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця
події.

Для забезпечення термінового виїзду на місце події і його
кваліфікованого огляду при чергових частинах підрозділів податкової
міліції на кожну добу створюється чергова слідчо-оперативна група у
складі: слідчого, оперативних уповноважених, водія-чергового та
інспектора-ревізора.

Про результати огляду слідчий податкової міліції складає протокол.

Виявлення під час огляду слідів події, предметів, документів та
з’ясування обстановки відбувається шляхом сприйняття їх слідчим та
іншими учасниками огляду за допомогою передусім органів зору, нюху,
слуху, дотику, а також технічних засобів: фото-, кінозйомки,
відеозвукозапису, вимірювальних інструментів, приладів і пристосувань
(щупа, трала, металошукача, ультрафіолетових освітлювачів,
електрооптичних перетворювачів), хімічних реактивів, які значодяться в
слідчому портфелі.

Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за
вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням
порядку, встановленого частиною п’ятою ст. 177 КПК.

Постанова судді оскарженню не підлягає.

У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя
людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які
підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою
володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути
проведено без постанови судді.

Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в
житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або
повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі
відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на
проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не
потребується.

Якщо слідчий проводить огляд без постанови суду, то в протоколі
огляду обов’язково зазначаються причини, що його обумовили проведення,
та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляється про
здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки
прокурору, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

Огляд може бути первинним, повторним і додатковим. Повторний огляд
првадиться в тому разі, коли первинний огляд було проведено поверхнево,
з порушенням закону, тобто він знову провадиться в повному обсязі.
Додатковий огляд маємісце тоді, коли оглядаються окремі ділянки місця
події або ж окремі частини оглядуваних предметів.

Ст. 191 КПК визначає порядок проведення огляду. Згідно цієї статті:

– огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як
правило, удень, крім невідкладних випадків, які у справах про податкові
злочини майже не зустрічаються;

– слідчий податкової міліції може запросити для участі в огляді
спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи;

– в необхідних випадках слідчий податкової міліції проводить
вимірювання, складає план і креслення оглянутого місця та окремих
предметів, а також по можливості фотографує їх.

– органи внутрішніх справ зобов’язані подавати слідчому
податкової міліції допомогу в проведенні огляду.

– огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця
події, при виїмці або обшуку, а також пред’явлення їх підозрюваному,
обвинуваченому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку
або виїмки, а у випадках, коли це неможливо, – за місцем провадження у
справі, зокрема в своєму службовому кабінеті, про що складається окремий
протокол огляду.

Про результати огляду складається протокол огляду, який складається з
трьох частин: вступної, описової і заключної.

У вступній частині протоколу зазначається місце і дата його складання;
час початку і закінчення огляду; посада, класний чин чи звання і
прізвище слідчого; поняті та інші учасники огляду і роз’яснення їм прав
та обов’язків; статті КПК, згідно з якими проводився протокол огляду.

В описовій частині протоколу даються відомості про об’єкт огляду, його
місцезнаходження, особливості, виявлені сліди, а також про застосуванні
науково-технічні засоби.

У заключній частині зазначається, що саме додається до протоколу,
зауваження понятих та інших учасників огляду з приводу огляду та
фіксації його результатів. Підписують протокол слідчий, поняті та інші
учасники огляду.

До огляду можуть додаватися плани, схеми, креслення, фотографії,
фонограми, відеокасети та дискети.

3. Обшук і виїмка.

Досягнення позитивних результатів розслідування ухилень від сплати
податків можливе тільки при своєчасному, повному і тактично правильному
проведенні виїмки і слідчого огляду документів. Характерною рисою даного
виду злочинів є те, що особи, які їх вчинили, змушені використовувати
різні види документів, що відображають характер і зміст виконуваних
операцій. Відповідно, це визначає характер і зміст спрямованості дій
оперативних підрозділів і органів досудового слідства на виявлення,
вилучення, огляд і дослідження документів [17;56].

Всебічний аналіз конкретного способу вчинення податкового злочину
дозволяє визначити перелік необхідних документів, що підлягають виїмці і
подальшому огляду. Своєчасному і повному виявленню документів сприяє
знання документообігу, використовуваного у своїй діяльності службовими
особами суб’єкта господарювання. При цьому необхідно мати чітке уявлення
про те, якими документами найчастіше оперують злочинці при вчиненні
податкових злочинів, використовуючи той чи інший спосіб злочинної
діяльності.

Підстави, процесуальний порядок і особливості проведення виїмки
визначені Кримінально-процесуальним законодавством (ст.ст. 178-183, 186,
188-189 КПК України) і нами розглянуті вище.

Документи при вчиненні податкових злочинів виступають у якості речових
чи письмових доказів.

Специфічною особливістю розслідування ухилень від оподаткування є те, що
первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності
вилучаються чи витребуються:

як до порушення кримінальної справи, на стадії проведення

документальної перевірки дотримання податкового законодавства
ревізійними службами ДПС (згідно вимог наказу ДПА України № 316 від
01.07.1998 року), так і

після порушення кримінальної справи, в ході досудового слідства

органом дізнання чи слідчим.

У практичній діяльності по розслідуванню ухилень від оподаткування дуже
часто підлягають виїмці документи в організаціях, що знаходяться в інших
населених пунктах України, а також у містах інших держав.

При розслідуванні податкових злочинів вилученню чи витребуванню
підлягають різного характеру документи, що дозволяє провести
документальне дослідження діяльності суб’єкта господарювання і сприяти
якісному проведенню досудового слідства. Такими є реєстраційні
документи, документи первинного обліку, бухгалтерські регістри, ділове
листування, документи, що відображають розрахунки податків, зборів,
обов`язкових платежів, податкові декларації, документи, що свідчать про
рух коштів на розрахункових рахунках суб’єкта господарювання, чорнові
записи й інші документи.

Узагальнення та аналіз практики розслідування ухилень від оподаткування
дозволяє визначити перелік документів, що підлягають вилученню при
виїмці:

– рішення виконавчого комітету про реєстрацію суб’єкта господарювання;

– статут, установчий договір, протокол загальних зборів засновників;

– список службових осіб, співробітників, що працюють на даному
підприємстві;

– ліцензії (дозволи) на проведення певного виду діяльності;

– документи, що відображають відомості про відкриття розрахункових і
інших рахунків суб’єктом господарювання в установах банків;

– документи, що відображають право власності чи оренди на приміщення, де
розташований суб’єкт господарювання, а також на виробничі приміщення
чи основні засоби виробництва;

– договори, угоди, контракти та інші зобов’язання по реалізації товару
(продукції), виконанню робіт, наданню послуг;

– прибутково-видаткові документи;

– документи, що підтверджують навантаження, транспортування,
розвантаження товарів;

– журнал обліку товарно-матеріальних цінностей (у випадку ведення
спрощеного обліку товарно-матеріальних цінностей);

– журнал-ордер рахунків бухгалтерського обліку;

– бухгалтерські звіти про фінансово-господарську діяльність з додатком
необхідних документів;

– баланс підприємства;

– звіт про фінансові результати і їхнє використання;

– дані з банків про рух коштів на розрахункових рахунках підприємства;

– відомості про виплату заробітної плати;

– ділове переписування;

– розрахунок податку з власників транспортних засобів;

– довідка про фактично отриманий прибуток за 1 і 2 місяці поточного
кварталу і розмір авансового внеску;

– податкові декларації;

– повідомлення територіальних податкових адміністрацій про види, терміни
і порядок сплати податків і інших неподаткових платежів, а також
повідомлення про надання у встановлені терміни податкових декларацій і
розрахунків податків, зборів, обов`язкових платежів та інші документи, у
залежності від характеру виконуваної суб’єктом господарювання
діяльності [17;50].

У ході розслідування ухилень від оподаткування, у залежності від виду
господарської й іншої діяльності суб`єкту підприємницької діяльності,
підлягають огляду документи різного характеру і різного призначення.

По справах про ухилення від оподаткування як джерела доказів виступають
акти документальних перевірок дотримання податкового законодавства
суб’єктами господарювання, письмові пояснення осіб, в обов’язки яких
входить своєчасний і правильний облік і сплата податків, зборів та
обов`язкових платежів, отримані у зв’язку із проведенням документальних
перевірок висновки фахівців Державної податкової адміністрації з приводу
зазначених пояснень, довідки, таблиці, що підтверджують дослідження і
висновки документальної перевірки, інші документи, що відображають тією
чи іншою мірою фінансово-господарську діяльність суб’єкта
господарювання.

4. Допит.

Проведення допиту у справах про ухилення від сплати податків є одним із
найбільш інформаційних засобів одержання даних про обставини вчинення
злочину, зокрема для встановлення причин і умов, що сприяють його
вчиненню. Знання процесуальних, тактичних, психологічних особливостей
проведення допиту, володіння методикою розслідування ухилень від сплати
податків зумовлює встановлення необхідних обставин споєння даного виду
злочину.

При проведенні зазначеної слідчої дії необхідно використовувати
рекомендації тактичного і методичного характеру, викладені у спеціальній
літературі. В подібних випадках, на відміну від інших злочинів, важко
встановлювати обставини, що сприяють ухиленню від сплати податків. Це
означає, що слідчому, органу дізнання необхідно встановити умови, що
безпосередньо вплинули на поведінку платників податків.

Такими обставинами переважно виступають особисті якості, характеристика
осіб, які виконують обов’язки з обчислення, сплати податків і внесення
їх до відповідних бюджетів.

У практичній діяльності органів податкової міліції при допиті можливе
одержання інформації, яка відображає:

– характер і зміст діяльності платників податків при підготовці до
ухилення від сплати податків, безпосереднього його вчинення; спосіб і
механізм вчинення ухилення від сплати податків; характер і зміст дій з
приховування вчиненого злочину;

– недоліки в існуючій системі обліку виконаних фінансово-господарських
операцій; недоліки в механізмі реєстрації суб’єктів підприємництва;

– недоліки в системі і механізмі проведення контролю за здійснюваною
підприємницькою діяльністю, обчисленням і сплатою податків, зборів
(інших платежів);

– недоліки в механізмі надання звітності і здійснення контролю за її
достовірністю;

– малоефективність діяльності контролюючих органів (податкова інспекція,
податкова міліція) з виявлення порушень у сфері оподатковування.

Така інформація не завжди повністю знаходить своє відображення у
протоколі допиту. Окремі її аспекти і зміст встановлюються шляхом
аналізу даних про обставини вчинення ухилень від сплати податків.

Інформація про вчинений злочин, що використовується з метою
профілактики, може бути отримана під час допиту:

– керівника, головного бухгалтера суб’єкта господарювання;

– громадянина-платника податків;

– осіб, які брали участь у здійсненні діяльності суб’єкта й інших осіб,
інформованих про характер і обсяг діяльності або осіб, які мають
відношення до здійснення підприємницької діяльності і до вчинення
протиправних діянь; – ревізора (фахівця ), який
проводив документальну перевірку.

При допиті ревізора, поряд із розкриттям змісту проведення
документального дослідження, слідчий одержує інформацію про відображення
фінансово-господарських операцій у бухгалтерському обліку, зміст і
механізм дій із заниження, приховування об’єктів оподатковування,
ухилення від сплати податків. Вона може використовуватись при проведенні
інших слідчих дій (допит посадової особи підприємства, що перевіряється,
тощо), а також для встановлення обставин (умов), що сприяли вчиненню
ухилення від сплати податків, для формування рекомендацій співробітникам
контролюючих органів для ефективнішої діяльності в галузі виявлення
податкових правопорушень [17;67].

Аналіз діяльності слідчих підрозділів податкової міліції виявляє, що в
даному випадку існує багато проблем. Насамперед зазначена слідча дія
(допит) проводиться не у всіх справах про ухилення від сплати податків.
При її проведенні практично не встановлюється інформація, яка може
використовуватися для попередження податкових злочинів. Недоліки у
веденні бухгалтерського обліку, інформація про характер і зміст
діяльності суб’єктів господарювання з ухилення від сплати податків
можуть отримуватися з показань ревізора або при їхньому кваліфікованому
роз’ясненні про обставини вчинення злочину з використанням спеціальних
знань у галузі бухгалтерського обліку і механізму обчислення, сплати
податків.

Слідчий при допиті ревізора за результатами проведеного документального
дослідження має з’ясувати, яким чином відповідно до діючих нормативних
актів було відображено у бухгалтерській документації виконану
фінансово-господарську операцію, а також у протоколі допиту
відображається інформація про те, як у документах обліку посадовими
особами, громадянами-платниками податків приховано факти ухилення від
сплати податків. Підлягає також відображенню перелік документів, що
підтверджують виявлені порушення законодавства про податки.

Така інформація, її аналіз та узагальнення сприяють розробці методичних
рекомендацій з удосконалення діяльності співробітників податкової
інспекції, податкової міліції при виявленні, розслідуванні ухилень від
сплати податків, а також проведенні загального й індивідуального
профілактичного впливу на платників податків. В окремих випадках
узагальнена інформація може сприяти зміні порядку ведення обліку,
відображення окремих операцій, проведення окремих видів діяльності тощо.

Дуже часто у практичній діяльності співробітників органів державної
податкової служби трапляються факти, коли однією стороною в угоді
виступає фіктивне підприємство або особа, не наділена певними
повноваженнями. Посадові особи підприємства або приватні підприємці при
допиті запевняють, що вони не перевіряли документів, які засвідчують
особистість і підтверджують повноваження тієї або іншої особи, а це
перешкоджає всебічному дослідженню виконаних угод щодо їхньої
достовірності. Аналіз виконаних фінансово-господарських операцій
здебільшого виявляє те, що заздалегідь було відомо про фіктивність
суб’єкта господарювання. Такий механізм використовується платниками
податків для приховування дійсного характеру та обсягу виконаних
фінансово-господарських операцій. Відображення даних про документи, що
засвідчують особу в договорах (угодах), зменшить можливість використання
фіктивних фірм для вчинення ухилень від сплати податків. Отже необхідно
внести до відповідних нормативних актів, які визначають зміст
підприємницької діяльності, зміни, що дозволять попередити факти
вчинення ухилень від сплати податків.

Дані, отримані під час допиту ревізора, використовуються переважно для
формування подання про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню
податкових злочинів, на підставі положень ст. 231 КПК.

Така слідча дія, як допит керівника, головного бухгалтера підприємства,
як правило, дозволяє встановлювати значний обсяг інформації про
обставини вчинення ухилень від сплати податків. Слідчий на підставі
наявної інформації виявляє обставини, що характеризують цей процес. При
аналізі даних про обставини вчинення і приховування порушень у сфері
оподатковування слідчим можуть встановлюватися дані, які
використовуються для подальшої його роботи. Такими даними виступають
показання про:

– ведення бухгалтерського обліку;

– використання відповідної форми обліку;

– спосіб вчинення ухилень від сплати податків;

– спосіб приховування допущених порушень податкового законодавства;

– документи, які використовувались для відображення виконаних
фінансово-господарських операцій, їх приховування тощо.

Крім зазначеного, при проведенні слідчої дії виявляються обставини, що,
на думку керівника, головного бухгалтера, вплинули на вибір поведінки
при вчиненні ухилень від сплати податків. Узагальнення висловлених
критичних заперечень щодо існуючої податкової системи, механізму
оподатковування в окремих випадках дозволяє вносити зміни до відповідних
нормативних актів для виключення факторів соціально-економічного
характеру, що негативно впливають на поповнення бюджету, розширення
виробництва, вкладення капіталу.

Дуже рідко при допиті керівника, головного бухгалтера встановлюється
інформація, яку можна використовувати для профілактики податкових
злочинів. Це відбувається внаслідок слабкого володіння слідчим тактикою
проведення цієї слідчої дії і в цілому методикою розслідування ухилень
від сплати податків. Вони не прагнуть одержати потрібну інформацію про
умови і причини, що сприяють вчиненню податкових злочинів, а основну
увагу спрямовують на встановлення обставин, які складають предмет
доказування з даної категорії злочинів (ст. 64 КПК). Складність
одержання даних, що використовуються при профілактиці злочинів,
викликана ще й діями посадових осіб підприємства (громадян-платників
податків), які намагаються захистити себе від пред’явленого звинувачення
[11;263].

Особливу категорію, що підлягає допиту, складають особи, які певною
мірою брали участь у веденні бухгалтерського обліку, здійсненні
фінансово-господарських операцій, забезпеченні виконання окремих дій
тощо.

Такими особами можуть бути:

– бухгалтер (коли, крім головного бухгалтера, є й інші особи, які
відображають виконані бухгалтерські операції);

– обслуговуючий персонал (секретар, друкарка інші);

– особи, які виконують обов’язки з вантаження товарно-матеріальних
цінностей або супроводжують вантаж при його перемі-щенні, охороняють;

– особи, які відпускають, реалізують продукцію, товар (продавець інші);

– особи, які безпосередньо виконують роботи, надають послуги тощо.

Ці особи не є суб’єктами відповідальності за ст. 212 КК й іншими
статтями, що передбачають відповідальність за порушення у галузі
підприємницької діяльності, і не беруть особистої участі у виконанні
об’єктивної сторони ухилення від сплати податків. Хоча в окремих
випадках виконують дії, що сприяють вчиненню ухилень від сплати податків
(реалізація товару, продукції без відображення отриманих коштів тощо).
Однак при допиті даних осіб можливо встановити необхідну інформацію,
насамперед про діяльність суб’єкта господарювання, порядок і
безпосереднє виконання окремих операцій, зв’язки, що існують з іншими
підприємницькими структурами. Аналіз цієї інформації разом з даними,
отриманими в процесі інших слідчих дій, дозволяє використовувати їх при
профілактиці злочинів у галузі оподатковування, встановленні механізму
дій злочинців, слабких сторін здійснення контролю за діяльністю
платників податків і виявлених недоліків існуючої податкової системи.

З узагальнених матеріалів практики виявлено існування певних
зв’язків осіб – між суб’єктами підприємницької діяльності та їх
керівниками. Як правило, вони тривалий час працюють на одному
підприємстві, що певним чином впливає на можливість одержання
достовірних показань. На якість і обсяг інформації, одержаної у таких
випадках, впливають такі обставини:

– страх звільнення з роботи, зменшення заробітної плати;

– незначний досвід роботи;

– повторення чужих думок, підтримка лінії в показаннях, визначеної
керівником підприємства;

– занепокоєння застосуванням фізичного впливу;

– виплата винагороди керівником підприємства для приховування окремих
моментів діяльності суб’єкта господарювання;

– небажання особи розповідати про свої недоліки (наприклад,
бух-галтера, який не є суб’єктом відповідальності за ст. 212 КК),
проведення бухгалтерського обліку.

Зазначені, а також інші обставини мають враховуватися при допиті,
залежно від характеру обов’язків, що виконуються. Вони також впливають
на вибір тактики поведінки слідчого.

Як показує аналіз судово-слідчої практики, виявлення даних про
обставини, що сприяють вчиненню ухилень від сплати податків дуже рідко
встановлюються при допиті зазначених осіб. Умовами, що впливають на
якість проведення допиту у справах про ухилення від сплати податків і
одержання відповідної інформації є:

– вивчення наявних матеріалів кримінальної справи; ретельна підготовка
до проведення слідчої дії; складання плану майбутнього допиту;

– визначення даних, які підлягають встановленню;

– ознайомлення з характером і змістом діяльності підприємницької
структури, що підлягає перевірці;

– одержання відповідних консультацій у фахівців щодо ведення обліку,
обчислення податків, надання звітності;

– ознайомлення з нормативними актами, що регламентують особливості
порядку обчислення, сплати податків, надання звітності;

– ознайомлення при необхідності із функціональними обов’язками осіб, які
підлягають допиту;

– визначення переліку питань, а також порядку надання доказів;

– проведення оперативного супроводження ведення попереднього слідства.

5. Призначення і проведення експертизи.

У разі призначення експертизи по кримінальних справах, порушених за
фактами вчинення злочинів у сфері оподаткування, питання групуються по
видам податків, зборів чи обов`язкових платежів, невірне нарахування чи
сплата яких виявлені перевіркою.

Взаємопов`язані питання формулюються в логічній послідовності з тим, щоб
при необхідності відповіді на перші з них могли використовуватися при
вирішенні наступних.

Під об`єктами і матеріалами, які надсилаються або вручаються експерту,
треба розуміти:

речові докази, які підлягають дослідженню;

протоколи слідчих дій та інші документи, в яких зафіксовані обставини
справи, що досліджуватимуться;

зразки для експертного дослідження;

інші матеріали, які містять відомості, що мають значення для дачі
висновку (про особливості вилучення, фіксації, зберігання об`єктів
дослідження тощо).

При розслідування злочинів, вчинених у сфері оподаткування, найбільш
поширеними є судово-бухгалтерська, та криміналістичні експертизи –
почерку, підпису, печатки.

Експертам для дослідження направляються зразки почерку, підписів,
відбитки печаток, вилучені документи бухгалтерського обліку та інші
документи, які мають значення у кримінальній справі.

У ході розслідування ухилень від оподаткування часто проводиться
судово-бухгалтерська експертиза. Вона виступає в якості однієї із
слідчих дій, за допомогою якої одержують докази при розслідуванні
податкових злочинів.

Предметом дослідження зазначеного виду експертизи виступає виробнича і
фінансово-господарська діяльність суб’єкта господарювання, відбита в
документах бухгалтерського обліку, облікових регістрах і інших
документах з питань повноти і правильності обчислення і сплати податків
і інших неподаткових платежів, що піддаються аналізу у зв’язку із
розслідуванням даної категорії злочинів і для вирішення яких виникає
необхідність у використанні знань в області бухгалтерського обліку й
економічного аналізу діяльності суб’єкта господарювання.

У ході проведення досудового слідства по справах, порушених за фактами
вчинення податкових злочинів, призначення і проведення
судово-бухгалтерської експертизи має на меті:

— усунення протиріч між матеріалами документальної перевірки і
матеріалами кримінальної справи;

— усунення протиріч між результатами первинної і повторної
документальної перевірки;

— підтвердження розміру матеріального збитку, установленого матеріалами
документальної перевірки;

— установлення фактів порушення податкового законодавства, що привели до
заниження чи приховування об’єктів оподатковування й у цілому –
податків, зборів і обов`язкових платежів у бюджети та цільові фонди;

— установлення правильності оформлення фінансово-господарських операцій,
руху коштів і їхньої відповідності встановленим вимогам ведення
бухгалтерського обліку, звітності і діючим нормативним актам;

— перевірку правильності використовуваних методів дослідження при
проведенні документальних перевірок і відповідності їм отриманих
висновків;

— установлення правильності відмови осіб, які ревізують, прийняти від
осіб суб’єкта господарювання, що перевіряється, документів,
представлених з метою виправдання виявлених порушень податкового
законодавства;

— установлення стану бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві,
що перевіряється, і відповідності його встановленому порядку;

встановлення обставин, що сприяли здійсненню ухилень від оподаткування,
а також формування пропозицій по їхньому усуненню;

— задоволення обґрунтованого клопотання службових осіб, чия діяльність
була піддана дослідженню з питань повноти і правильності обчислення і
сплати податків, зборів та обов`язкових платежів;

— установлення кола осіб, що були відповідальні за повноту та
правильність обчислення і сплати податків, зборів та обов`язкових
платежів у бюджети і цільові фонди, якими допущені виявлені порушення
[17;67].

Проведення судово-бухгалтерської експертизи дозволяє одержати докази по
кримінальній справі шляхом використання спеціальних знань, усунути
наявні протиріччя в матеріалах справи, а також одержати підсумковий
документ (висновок експерта) по розглянутим у ході слідства питанням.

Підставою до призначення і проведення судово-бухгалтерських експертиз є
неможливість рішення питань, що постають та необхідність використання
спеціальних знань в області бухгалтерського обліку й економічного
аналізу господарської діяльності, яка виникає у зв’язку із
розслідуванням ухилень від оподаткування.

Судово-бухгалтерська експертиза, на відміну від документальної
перевірки, може бути призначена тільки після порушення кримінальної
справи. Правовими підставами призначення розглянутого виду експертиз є
Закон України «Про судову експертизу», а також положення розділу 18 і
статей 75-77 КПК України.

У ході судово-бухгалтерської експертизи досліджуються не тільки
документи бухгалтерського обліку, а й інші матеріали кримінальної
справи. Експерт-бухгалтер вправі бути присутнім при проведенні слідчих
дій і задавати питання, що виникли у зв’язку із дослідженням документів
і проведенням слідчої дії.

Експерт-бухгалтер, що проводить дослідження, обмежується тільки тими
матеріалами, що йому надані слідчим. У випадку виникнення необхідності у
доповненні матеріалів для проведення дослідження, він заявляє відповідне
клопотання. За власною ініціативою експерт не вправі збирати матеріали.

Експерт-бухгалтер має процесуальну самостійність і отримані результати
підписує особисто. При наявності підстав до проведення
судово-бухгалтерської експертизи слідчий проводе підготовку необхідних
для цього матеріалів. Як правило, у слідчій практиці виникають окремі
труднощі з виявленням підстав для призначення даної експертизи,
підготовкою матеріалів і складанням завдання експерту. У таких випадках
найбільш ефективним є використання допомоги фахівця, що володіє знаннями
в цій області. Допомога його може бути отримана як у процессальній, так
і у непроцесуальній формі. Фахівець у даному випадку може висловити
пропозиції про підстави проведення експертизи, про матеріали, який
необхідно надати в розпорядження експерта, а також надати допомогу у
формулюванні питань і складанні завдання.

Разом з постановою про призначення експертизи, в розпорядження експерта
надаються:

— акт документальної перевірки (у тому числі акти додаткових чи
повторних перевірок);

— первинні документи, облікові регістри та інші документи, що
відображають фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання;

— реєстраційні документи суб’єкта підприємницької діяльності;

накази про призначення на посаду, службові інструкції осіб,
відповідальних за повноту і правильність обчислення і сплати податків та
інших неподаткових платежів;

— протоколи допитів обвинувачених, свідків, протоколи очних ставок,
протоколи огляду документів, що мають відношення до розслідуваної події;

— висновки інших експертів і фахівців.

Проведення зазначеного виду експертиз доручається співробітникам
науково-дослідних інститутів судових експертиз. Відповідно до Закону
України «Про судову експертизу» її проведення, у тому числі і
судово-бухгалтерської експертизи, може бути доручено приватній особі.
Основними вимогами в даному випадку є наявність відповідної освіти,
досвіду роботи, дозволу (ліцензії) на право проведення даного виду
експертиз, атестація у Міністерстві юстиції і реєстрація як
підприємницьких структур чи окремих громадян.

Одержання ефективних результатів експертного дослідження вимагає від
слідчого встановлення постійного контакту з експертом. У випадку
виникнення необхідності представити відсутні матеріали і документи,
експерт про це повідомляє слідчого клопотанням. Слідчий, проводячи
відповідні слідчі дії (виїмка, допит, огляд і т.п. дії), надає отримані
матеріали у розпорядження експерта.

Експерт-бухгалтер у процесі експертного дослідження може розглянути
питання більш широко, коли він вважає це потрібним (ст. 200 КПК
України). Головним у цьому випадку є те, щоб дослідження не виходило за
межі його компетенції.

У процесі розслідування, при виявленні нових обставин здійснення
злочину, слідчим можуть бути поставлені на вирішення експертизи
додаткові питання. У цьому випадку складається постанова з формулюванням
необхідних питань.

Результати, отримані у процесі дослідження, відображаються у висновку
експерта, що підлягає вивченню й аналізу слідчим. У випадку установлення
певних неточностей (помилки в підрахунках, редакційні помилки), для
уточнення окремих положень, відповідно до вимоги ст. 201 КПК України
може бути допитаний експерт, що роз’яснить зміст висновку і проведених
ним операцій у процесі дослідження.

При наявності підстав, зазначених у ч.5 та 6 ст. 75 КПК України, у
відповідності зі ст. 203 КПК України, може бути призначена і проведена
додаткова чи повторна судово-бухгалтерська експертиза.

Матеріали судово-бухгалтерської експертизи, у сукупності з іншими
доказами, використовуються у кримінальному судочинстві для встановлення
вини та інших обставин справи.

У ході розслідування ухилень від оподаткування, крім випадків проведення
судово-бухгалтерських експертиз, виникає необхідність у використанні
спеціальних знань в області почеркознавства, технічного дослідження
документів і т.п.

Це викликано необхідністю дослідження документів, що відображають тією
чи іншою мірою фінансово-господарські операції, на предмет установлення
конкретного виконавця рукопису (тексту, підпису, цифровому запису),
розпізнання часу й умов виконання конкретного рукопису, стану виконавця;
установлення способу виготовлення документа чи нанесення тексту і
посвідчуючих знаків, виявлення підробок; вирішення питань про
властивості матеріалів і інструментів, використовуваних для письма, і
встановленні їхньої групової приналежності, спільності джерела чи
походження, тотожності.

Об’єктом дослідження техніко-криміналістичної експертизи по справах про
ухилення від оподаткування можуть виступати як у цілому документи, так і
окремі їхні частини (підпис, текст, відбиток печатки чи штампа,
рукописні записи, матеріали, що застосовувалися для виготовлення
документа, інструменти для письма, пристосування для нанесення тексту на
документі і т.п.).

Існуючі методики проведення техніко-криміналістичних експертиз
документів дозволяють: визначити спосіб внесення змін і доповнень у
документ; установити зміст ушкодженого тексту; установити ознаки і зміст
копіювання; визначити час виготовлення тексту, окремих фрагментів чи
всього документа; установити способи підробки тексту чи підписів у
документах, ідентифікувати пристосування, за допомогою якого виконаний
текст, відбиток печатки чи штампа.

На вирішення техніко-криміналістичної експертизи документів можуть бути
поставлені наступні питання:

а) експертиза реквізитів документів:

— чи вносилися зміни у первісний зміст документа і яким способом;

— який зміст первісних записів, які були змінені;

— яка послідовність нанесення записів, підписів, відбитка печатки у
документі;

— чи виконані записи конкретним пишучим приладом;

чи одночасно (в один прийом) виконано кілька екземплярів документа.

б) експертиза відбитків друкованих форм і пристроїв:

— чи залишений відбиток конкретним екземпляром печатки (штампа);

чи залишені кілька відбитків у різних документах однією і тією же
печаткою (штампом).

в) експертиза машинописних текстів і інших літеродрукувальних пристроїв:

— чи надрукований документ на конкретній друкарській машинці;

— чи в один прийом надрукований документ (чи немає дописок);

— чи одночасно надруковані кілька екземплярів документа [17;98].

У залежності від матеріалів розслідуваного злочину на вирішення
розглянутої експертизи можуть бути поставлені й інші питання.

Зміст діяльності по підготовці матеріалів, питання, що вирішуються даним
видом експертизи, мають широке висвітлення у криміналістичній
літературі.

Дослідженням у процесі проведення судово-почеркознавчої експертизи по
справах про ухиляння від оподаткування можливе вирішення питань
наступного характеру:

— чи придатний конкретний текст, підпис для дослідження з метою
ідентифікації особи виконавця;

— ким із числа визначених осіб виконаний рукописний текст або його
частина;

— ким з числа конкретних осіб виконані цифрові записи;

— чи не виконаний текст різних документів однією особою;

— чи виконаний текст документа і підпис у ньому однією особою.

Розглянуті експертизи провадяться експертами системи МВС,
науково-дослідних інститутів судових експертиз і їхніх регіональних
відділень.

У залежності від обставин здійснення ухилень від оподаткування у ході
досудового слідства можуть бути призначені та проведені й інші
експертизи. Обґрунтовано висловлюється думка про формування методик
дослідження і необхідності проведення по розглянутій категорії злочинів
податкової експертизи.

Висновок

Основним фінансовим джерелом держави в сучасних умовах є різні види
податків.

Податкова система України виступає в якості механізму, що здійснює
функції перерозподілу доходів. Розміри податків, що стягуються вз різних
видів діяльності не повинні підривати економічні стимули тих, хто
безпосередньо зайнятий у виробництві та підприємництві.

Податкова політика повинна постійно здійснювати позитивний вплив на хід
і результати підприємницької діяльності.

Сучасний стан діяльності по протидії ухиленню від сплати податів
характеризується недосконалістю та нестабільністю податкового
законодавства, недостатнім рівнем професіоналізму співробітників
контролюючих органів. Ці та інші обставини сприяють широкому
розповсюдженню правопорушників у сфері оподаткування.

Аналіз статистичних данних показує, що на даний час в Україні в
загальному об’ємі злочинів значне місце займають протиправні діяння у
сфері економіки, зокрема у сфері оподаткування. Створення перешкод
плановому надходженню податків до бюджету ставить під загрозою його
виконання та фінансове забезпечення державних програм, знижує
ефективність податкової політики, як фактора, що регулює економічну
діяльність держави.

Удосконалення діяльності органів попереднього слідства у розслідуванні
даної категорії злочинів є однією з головних задач правоохоронних
структур, що стежать за економічною безпекою України.

Узагальнення слідчої і судової практики показує, що розслідування
ухилення від сплати податків є складністю і для слідчих апаратів. Це
пояснюється відсутністю розробок методичного характеру, що дозволяють
ефективно розслідувати злочини даної категорії.

Практичне значення моєї курсової роботи полягає в тому, що рекомендації
та пропозиції щодо вищеописаних слідчих дій можуть бути використані
слідчими та оперативними працівниками в практичній діяльності по
виявленню і розслідуванню ухилень від сплати полдатків.

Список використаної літератури:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.

2. Кримінально-процесуальний кодекс від 28 грудня 1960 року.

3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року.

4. Про судову експертизу: закон України від 25 лютого 1994 року.

5. Про систему оподаткування: закон України від 25 червня 1991 року.

6. Про внесення змін і доповнень до закону України ”Про державну
податкову службу в Україні: закон України від 5 лютого 1998 року.

7. Про міліцію: закон України від 20 грудня 1990 року із наступними
змінами і доповненнями.

8. Про прокуратуру: закон України від 5 листопада 1991 року.

9. Про статус суддів: закон України

10. Про оперативно-розшукову діяльність: закон України в редакції від
18 лютого 1992 року.

11. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу
України. — К.: А.С.К., 2001.

12. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу
України. — К.: Юрінком Інтер, 1997.

13. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5
квітня 2001 року/За ред. Мельника М.І., Хавронюка М.І. – К.: Каннон,
2001.

14. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України./Під
заг. ред. Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. – К. : Форум, 2001, у 2-х ч.

15. Мельник П.В., Новиков С.И., Самилык Г.М. “Расследование преступлений
в сфере экономики” К., 1998.

16. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. “Кримінальний процес України”
К., Либідь, 1999.

17. Білоус В.Т., Чигирина Г.Л., Шкарупа В.К. “Доказування при
розслідуванні податкових злочинів” Ірпінь, 2002.

18. Азаров М.Я. “Все про податки.” К., Експерт-Про,2000.

19. Білоус В.Т. “Забезпечення інтеграції підрозділів податкової міліції
у податкову службу.” // Проблеми та шляхи розвитку податкової служби
України.-1998//

20. Шамрай В.О., Цимбал П.В. “Проблеми розслідування податкових злочинів
та вдосконалення слідчої діяльності.” // Науковий вісник. 1.1997.//

21. Полюхович В.І. “Державна податкова служба в Україні: організація і
діяльність.” К., Юрінком-Інтер,1999.

22. Денисюк А. Н. “Участие специалиста — методика в деятельности органов
внутренних дел” К., 1998.

23. Грошевий Ю.М. “Кримінальний процес України” Харків, Право, 2000.

PAGE

PAGE 4

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020