UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержава та право Київської Русі в XI на початку ХШ ст (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4688
Скачало785
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

 

 

 

Держава та право Київської Русі в XI на початку ХШ ст.

 

 

 

План

 

1. Державний лад. 3

 

2. Зміни в суспільно-політичному устрої Київської держави в XI — на

початку XIII ст. 5

 

3. "Руська Правда" — пам'ятка давньоруського права. 6

 

Список літератури 6

 

 

 

1. Державний лад.

 

Київська Русь склалася в формі ранньофеодальної монархії. На вершині

державної влади стояв Великий князь. До органів влади належали також

боярська рада (рада при князі), віче.

 

Великий князь. Їм міг бути тільки член родини Володимира Великого. За

весь час існування Київської Русі був лише один випадок, коли в Галичі

на княжий стіл сів не член цього роду, а боярин Владислав Кормильчич. У

розумінні населення того часу Україною правив увесь рід князів, і кожен

член цього роду мав прав на владу. Ця єдність княжого роду сприяла ідеї

єдності, соборності Руської землі. Київська Русь не мала чітко

визначеного спадкового права. Спочатку Великий князь правив з допомогою

синів, які повністю підкорялися йому. Після Ярослава встановлюється

право всіх синів князя на спадщину в Руській землі, але протягом двох

століть йшла боротьба двох принципів спадкування: по черзі всіх братів

(від старшого до молодшого), а потім по черзі синів старшого брата або

тільки по лінії старших синів.

 

Компетенція та влада князя були необмежені і залежали від його

авторитету та реальної сили, на яку він спирався. Перш за все князь був

воєначальником, йому належала ініціатива походів і їхня організація.

Князь очолював адміністрацію і суд. Він повинен був "володеть и судить".

Він мав право приймати нові закони, змінювати старі.

 

Так, Ярославичі вирішили відмінити кровну помсту, замінивши її штрафом.

Князь збирав податки з населення, судові збори та кримінальні штрафи.

Князь Київський мав вплив на церковні справи. З літопису видно, що

Ярослав та Ізяслав II наказували скликати собор єпископів і обирати

митрополита.

 

Боярська рада, а спочатку — рада дружини князя, була невід'ємною

частиною княжої управи. Радитися з дружиною, а пізніше — з боярами, було

моральним обов'язком князя. У своєму "Поученії..." Мономах вказує на

наради з боярами як на постійні, щоденні. Незважаючи на це боярські ради

не стали державним органом, з чітко окресленим складом, компетенцією,

функціями.

 

Віче являло собою орган влади, який зберігся з часів родоплемінного

ладу. З ростом влади князя віча завмирають і лише тоді, коли влада

київських князів занепадає, знову прокидаються. У Києві першу звістку

про віче подає літопис 1024 року: переможець Ярослава, Мстислав, не сів

на київський стіл, бо кияни в особі віче його не побажали.

 

Здебільшого князі визнавали за вічем право обрання, затвердження або

відмови. Обраний населенням князь мусив укласти з вічем "ряд". Зміст

таких "рядів" до нас не дійшов. Треба гадати, що то був договір князя з

вічем, де вказувалися обов'язки князя перед населенням.

 

Віче в Київській Русі не набуло таких форм, як в Новгороді чи Пскові.

Воно не мало визначеної компетенції, порядку скликання. Іноді віче

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ