UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВесільні обряди нашого села (Нижній Вербіж) (пошукова робота)
Авторdimich
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2873
Скачало920
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

НАУКОВО-ПОШУКОВА РОБОТА

 

НА ТЕМУ:

 

Весільні обряди нашого села

 

(Нижній Вербіж)

 

Слід зазначити, що ті весільні обряди чи традиції різняться: майже в

кожному селі є якісь більші чи менші різниці.

 

Коли вже хлопець і дівчина погодилися між собою і ніяких перешкод немає,

щоб вони побралися, тоді вони заручаються: хлопець дає заручиновий

перстень дівчині і вона тоді є вже його нареченою.

 

Потім хлопець висилає одного або двох старших людей (вони називаються

сватами) і сам іде з ними до батьків молодої. Завдання сватів є

розказати батькам молодої, чого вони прийшли. Коли батьки молодої

годяться, сватів приймають, гостять, а при тім менше-більше

договорюються, яке віно батьки можуть дати своїй дочці. Як уже

домовилися і про згоду і про віно, тоді молода обдаровує їх рушниками.

 

Потім батьки молодої, якщо мало знають молодого, збираються і ідуть чи

їдуть до батьків молодого на так звані обзорини. А після того батьки

молодого й молодої їдуть до адвоката й роблять контракт, що вони дають

своїм дітям.

 

Приготування до весілля. День перед вінчанням (шлюбом) молода з дружкою,

а молодий з дружбою йшли по селі просити на весілля. У Михнівці був

звичай мати тільки одного дружбу й одну дружку. На весілля просили

родину й ближчих знайомих.

 

Молода з дружкою були зібрані майже так, як до шлюбу. Мали на голові

вінки з барвінку, в які були вплетені квіти й колоски збіжжя. А як не

було квітів зимою, то вплітали штучні квіти або тоненькі різнокольорові

стяжки. Ззаду до вінка були причеплені довгі й широкі різнокольорові

стяжки, які сягали до колін.

 

Молода і дружка були вбрані майже подібно, з тою тільки різницею, що

молода мала дещо більше стяжок на плечах і дещо грубший вінок на голові.

Мали вишивані сорочки, на грудях коралі, а на шиї - понанизувані з

дрібненьких і різнокольорових пацьорків нашийники чи намиста. Сорочки

були з доморобленого тоненького полотна, яке називали повісм'яним

полотном. Воно було тонке й дуже гарне, роблене окремо з дуже гарного

прядива.

 

Спідниці з різних квітистих матеріялів досить широкого стилю. Спереду -

вишита запастя й були заперізані різнокольоровою "крайкою". На ногах

мали черевики. В холодний час або зимою молода і дружка зодягалися в

"ґорсети" або "лейбики" без рукавів.

 

Молодий і дружба мали китичку і квітку з лівого боку на капелюсі чи

шапці, сорочки, вишивані бойківським стилем. Зодягнені були у чемерки

або в куповані куртки. На ногах мали черевики й портки, роблені зі свого

полотна, або чоботи і райтки куповані. За поясом з лівої сторони була

заложена хустка в різнокольоровими квітами.

 

Дружба мав палицю, закінчену гарною залізною сокиркою. Просити на

весілля йшли день перед вінчанням - шлюбом. Молода з дружкою, а молодий

з дружбою, але окремо.

 

Входили в хату, віталися: "Слава Ісусу Христу!", - і молода перша:

"Просили Вас тато й мати, і я вас прошу прийти на весілля". Дружка:

"Просить Вас молода, і я вас прошу прийти на весілля",

 

Молодий і дружба ходили просити день перед шлюбом, переважно вечером, і

ходили зі співом. Коли входили в хату, віталися: "Слава Ісусу Христу!",

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ