UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПервісні люди на території Івано-Франківщини (рефрат)
Авторdimich
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1707
Скачало460
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

на тему:

 

“Первісні люди на території

 

Івано-Франківщини”

 

 

 

Найраніші сліди людського життя на території Івано-Франківської області

походять із доби, яку наука назвала «старшою камяною добою». Почалася

вона в нас від хвилини, коли північні льоди почали танути й уступати на

північ.

 

Люди того часу не знали ще ніяких металів, не вміли виробляти глиняного

посуду, а з тим і варити страви, не вміли будувати хат і тому жили або в

природних печерах, або під голим небом; одиноке їх знаряддя і зброя були

каменюки, тільки згрубша обтовчені й сяк-так пристосовані до вжитку.

 

Правда, людина старшої камяної доби мала вже за собою одне велике

досягнення: вона вміла добувати й удержувати вогонь — а разом із тим

відчувала деякі естетичні потреби, бо багато часу й сили витрачувала на

украшування тваринних кісток карбованими орнаментами й рисунками.

 

Останніми часами відкрито цілу низку стоянок старокамяної культури в

Галичині.

 

Куди частіше від слідів життя старокамяної доби, трапляються в нас

знахідки з пізнішої доби, яку від уживаного тоді знаряддя з гладженого

каміння прозвали вчені новокамяною або неолітом. Останки тогочасних

осель (становища або стоянки), останки майстерень (точки), могили,

цвинтарища.

 

З познак нового побуту, що перейшов із кочівничо-ловецького на

осіло-хліборобський, цікаві для нас — лопати й зернотерки, попередниці

сучасних жорен, а там і пряслиці, що говорять про початки ткацтва. В

парі з тим появляється глиняний посуд, зразу грубий й нефоремний,

вироблюваний від руки, а згодом гарний, добре випалений й дуже вигадливо

орнаментований.

 

Жили тогочасні люди в копаних печерах, вузьких та довгих, або в

землянках, вкопуваних у землю й покритих ріщам.

 

В цю добу вперше виступає віра в позамогильне життя, а разом із тим

пошана для покійників, що виявлялася в дуже дбайливих і різноманітних,

щодо форми, похоронних обрядах.

 

Люди попередньої, старо-камяної доби, не дбали про своїх покійників так

само, як не дбають про них і звірята. Але тепер вони хоронять їх із

шанобою та обдаровують усім, чим вони користувалися за життя, а що могло

б їм пригодитися на тому світі. Покійників ховали різно. Часом клали їх

горілиць, обвиваючи в деревляну кору, та висипували над ними кургани; то

знов ховали їх у камяних скринях і зарівнювали над ними землю, та давали

їм у труну камяні сокири; врешті ховали мерців у спільних гробницях при

чому клали їх скорчених набік. Дуже часто посипали мерців червоною

краскою, що потому осідала на кістках і тепер становить дуже своєрідну

ознаку похоронного обряду тих часів.

 

Крім ховання покійників цілими, в деяких околицях їх спалювали, а попіл

і недогарки складали в умисне для цього призначений посуд (урни).

 

Одна з цікавіших культур початку ново-камяної доби, є т. зв.

надбужанська культура, після якої поширюється на українських землях дуже

високо розвинута трипільська, прозвана так від с. Трипілля в Київщині,

де найдено її найбагатші останки. Цвіла вона в нас у 2500—2000 р. р. до

Христа. Межі її поширення простяглись від водозбору нижньої Десни на

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ