UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвяткування нового року у слов’ян (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3502
Скачало522
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Святкування нового року у слов’ян

 

У ніч із 24 на 25 грудня західна частина християнського світу відзначає

Різдво Христове. Цей Свят-вечір започатковує Різдвяні свята. На Буковині

в ці дні традиційно святкують Різдво католики та протестанти, зокрема

західні слов’яни: поляки, чехи та словаки. Їхня Вігілія – це той же

різдвяний Свят-вечір, що і в православних та грекокатоликів. Водночас

Різдвяні свята у наших західних сусідів мають свою специфіку.

 

Зимові календарні свята і звичаї західних слов’ян – складне переплетення

древніх язичеських основ із пізнішими народними традиціями й елементами

християнської обрядовості.

 

Як і скрізь у Европі, на західнослов’янських землях перед прийняттям

християнства був свій календар з аграрно-тваринницькими святами. Вони

розподілялися за періодами року, при чому особливо відзначалися важливі

в господарському житті часи настання весни, літа, осені, зими.

 

Відомо, що більша частина віруючих у західних слов’ян є католиками,

однак серед них трапляються і протестанти. Введення християнства

зіштовхнуло його складну обрядовість, що включає адаптовані в класичному

світі елементи язичества, з місцевим язичеським календарним циклом.

Однак і в цьому циклі було багато спільного зі стародавніми обрядами

класичного світу. Так, наприклад, найбільша частина календарних і

культових свят приурочувалая до сонцестояння. Язичеський культ сонця

зазнав античного впливу, потім сюди нашарувалися і християнські

вірування. До зимового сонцестояння, до відродження сонця додалися

римські сатурналії, брумалії і християнське свято народження Христа.

Весняні свята часто переплітаються в часі з зимовими, а зимові

починаються уже восени. Причини цього – кількаразові зміни часу початку

року, весни, осені, зими. Так, римляни вва- жали початком року 1

березня, потім воно було перенесено на 1 січня. Християнство спочатку

відзначало Новий рік 1 березня, потім перенесло його на 25 грудня, у

другій половині XVII в. він встановлюється на 1 січня.

 

У період середньовіччя в побут західних слов’ян разом із християнством

прийшло багато елементів традиційного фольклору інших народів, особливо

італійців, французів, німців. Багато елементів стародавньої грекоимської

обряовості проникнули в західнослов’янсьий календарний цикл, очевидно,

через Балкани задовго до поширення християнства. Усі ці складні

переплетення елементів стародавнього слов’янського язичества з

пережитками багатьох обрядів, характерних для греко-римського світу,

склали з часом дуже складну і своєрідну структуру зимового циклу

західнослов’янських календарних обрядів.

 

Зимовий цикл календарних свят у поляків, лужичан, чехів і словаків

починається з передріздвяного посту, чи Адвента, а точніше – із дня св.

Андрія (у католиків 30 листопада), коли вже відчувається подих зими. У

лужичан саме день св. Андрія відкриває цикл зимових обрядів і свят.

Подібно їм і в поляків, чехів, словаків до передодня цього свята

приурочено багато звичаїв, магічних обрядів, повір’їв, хоча початком

зими в цих народів вважається день св. Люції (13 груд- ня). Це,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ