UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтика, її основні категорії (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9476
Скачало4806
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Етика, її основні категорії”

 

Естетика (від грецького – відчуваючий, чуттєвий), філософська наука,

яка вивчає сферу естетичного як специфічні прояви цілісного відношення

між людиною і світом і область художньої діяльності людей.

 

Категорії (від грецького – виловлювання, прикмета) – найбільш загальні

і фундаментальні поняття, які відображають, загальні властивості і

відношення явищ дійсності і пізнання.

 

Основними естетичними категоріями виступають прекрасне і потворне,

визвишене і низьке, драматизм, трагічне і комічне, героїчне тощо.

 

Категорії естетики розкриваються як своєрідний прояв естетичного

освоєння світу в кожній з областей суспільного буття, людського життя –

у виробничо-трудовій і суспільно-політичній діяльності, у відношенні до

природи, в культурі і побуті тощо.

 

У визначенні категорій естетики присутня як об’єктивна, так і

суб’єктивна сторона естетичного освоєння. Якщо до об’єктивної можна

віднести наукове мислення, що опирається на загальні логічні закони і

форми мислення, то суб’єктивна сторона – це естетичні відчуття, смаки,

оцінки, переживання, ідеї, ідеали.

 

Естетичні категорії виступають своєрідними мірилами, згідно яких можна

робити оцінку прекрасного. Ще з давніх-давен великі мислителі бралися

розробляти основні естетичні категорії. Шукали формулювання, які б

давали змогу більш чітко визначити, що таке прекрасне, які є якісні і

кількісні форми його прояву, що виступає антиподом прекрасному,

високому.

 

Щоб визначити, прекрасно щось чи ні, ми співвідносимо представлення не з

об'єктом за допомогою розуму заради пізнавання, а із суб'єктом і його

почуттям чи задоволення невдоволення за допомогою уяви. Судження смаку

тому не є пізнавальне судження: стало бути, воно не логічне, а естетичне

судження, під яким мається на увазі те судження, що визначає прикмету,

яка може бути тільки суб'єктивною.

 

Кожний повинний погодитися з тим, що те судження про красу, до якого

домішується найменший інтерес, дуже пристрасне і не є чисте судження

смаку.

 

Складність розробки основних категорій естетики полягає саме в тому, що

суб’єктивність нерідко суперечить об’єктивності.

 

Судження про предмет задоволення може бути зовсім незацікавленим і в той

же час дуже цікавим, тобто, воно не ґрунтується на інтересі, але збуджує

інтерес: такі всі чисті моральні судження, але судження смаку самі по

собі зовсім не обґрунтовують якого-небудь інтересу. Незважаючи, однак,

на все це розходження між приємним і гарним /перше те, що подобається

зовнішнім почуттям у відчутті, друге те, що подобається за допомогою

розуму через одне лише поняття/ вони сходяться в тім, що завжди зв'язані

з зацікавленістю у своєму предметі.

 

Судження смаку, очищене від утилітарності, є споглядальним судженням,

тобто, будучи байдужим до існування предмета, лише зв'язує його

властивості з почуттям задоволення і невдоволення.

 

Якщо прекрасне викликає в людині почуття чи задоволення невдоволення, то

піднесене викликає в людині ідею об піднесеному Кант пише: "Звідси

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ