UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕстетика Київської Русі (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5077
Скачало1926
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Естетика Київської Русі”

 

Естетика - філософська наука, яка вивчає сферу естетичного як

специфічні прояви цілісного відношення між людиною і світом і область

художньої діяльності людей.

 

Якщо брати до розгляду питання естетики Київської Русі, то в першу чергу

потрібно розглядати естетику, не як наукову галузь, а як її прояви.

Тобто, мова повинна йти про основні напрямки і погляди в таких сферах

суспільного життя як релігія, мистецтво, філософія, розгляд головних

естетичних понять з точки зору того давнього часу.

 

В історії Київської Русі слід розглядати дві окремі релігійні, а відтак

і культурні епохи (разом з ними і етичні спрямування). До 988 р. засобом

задоволення духовних потреб східних слов'ян був анімізм, у засаді якого

лежало обожнення сил природи та поклоніння духам предків. Найвищим

божеством у язичницькому пантеоні вважався Перун — бог грому і

блискавки, аналогічний скандінавському богові Тору, хоч пов'язана з ним

міфологія не була такою химерною. До інших важливих божеств належали

Дажбог і Сварог — боги повітря й сонця, дарителі земних благ.

Закономірно, що серед землеробського люду поширеним був також культ

богів родючості — Рода та Рожаниці. Крім того, об'єктами поклоніння

вважалися сотні духів річок, лісів та предків; це часто виражалось у

жертвуванні їм тварин, а подекуди й людей. Східні слов'яни не зводили

своїм божествам величних храмів, як і не мали складної духовної ієрархії

— власне це й пояснює відносно слабкий опір християнству з боку їхньої

релігії. І все ж із приходом нової релігії вірування предків не зникли

безслідно. Під личиною християнства ще протягом століть серед східних

слов'ян зберігався релігійний дуалізм, або двовір'я, що полягало у

дотриманні язичницьких за походженням звичаїв та обрядів (таких,

зокрема, як святкування приходу весни).

 

Із прийняттям християнства у Київській Русі поширилася нова, витончена й

складно організована релігія. У 1037 р. після приїзду із Константинополя

першого у довгій низці грецьких митрополитів (протягом усієї Київської

доби лише двічі на цей пост призначалися не греки) була заснована

митрополича єпархія. Первинно до Руської митрополії входило вісім

єпископств, але згодом їхня кількість зросла до шістнадцяти. Десять із

них розташовувалися на землях сучасної України. Багато єпископів теж

були візантійцями. Вони везли з собою власне оточення: писарів,

помічників, майстрів, перетворюючи єпископства на осередки поширення

візантійської культури. Духовенство поділялося на дві категорії: «біле»,

тобто парафіяльні священики, що не давали обітниці целібату

(безшлюбності) й звичайно одружувалися в своєму ж середовищі, та

«чорне», тобто ченці, з яких обиралися високі духовні ієрархи.

Намагаючись уникнути мирських гріхів і спокус, ченці жили у відлюдненні,

й тому їх вважали цвітом віруючого люду, а їхні монастирі були

осередками християнської освіти й науки. У XIII ст. в Київській Русі

існувало близько 50 монастирів, із них 17—у самому Києві.

 

Церква справляла величезний вплив на культуру Київської Русі.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ