UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіяльність товариства “Просвіта” імені Т.Г.Шевченка (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5123
Скачало979
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

Діяльність товариства “Просвіта”

 

імені Т.Г.Шевченка

 

ПЛАН

 

1. Виникнення та основні етапи розвитку товариства “Просвіта”

 

2. Новітня історія "Просвіти"

 

3. Використана література

 

1. Виникнення та основні етапи розвитку товариства “Просвіта”

 

Товариство "Просвіта" народилося на противагу антиукраїнським течіям у

культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою,- з

одного боку, і русофільській, – з другого. Галицькі громадські діячі

поставили перед собою мету довести, що українці – народ з культурними

традиціями, який відрізняється як від поляків, так і від росіян.

 

Для опрацювання статуту Товариства був створений комітет із

представників академічної молоді, а також із таких діячів, як доктор

Корнило Сушкевич, Михайло Коссак, професор гімназії Павлин Свєнціцький

та ін. 2 вересня 1868 року Міністерство освіти дозволило заснувати

Товариство "Просвіта". Це стало підставою для скликання у Львові першого

загального збору. Його організація була доручена конституційному

комітетові на чолі з професором академічної гімназії Анатолем

Вахнянином.

 

Загальний збір був скликаний 8 грудня 1868 року в залі польської

"Стрільниці" на вулиці Курковій.. На збір прибуло 65 представників, лише

один із них, отець Йосиф Заячківський, не був мешканцем Львова.

 

Програма майбутньої праці "Просвіти" була коротко сформульована у

виступі студента Андрія Січинського: "Кожний нарід, що хоче добитися

самостійности, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви

суспільности, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця

народна маса почула себе членом народнього організму, відчула своє

горожанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації

як окремішньої народної індивідуальности; бо ніхто інший, а маса народу

є підставою усього".

 

Головою новоствореного Товариства збір обрав Анатоля Вахнянина, а до

виділу (керівного органу) – Олександра Борковського, Івана

Комарницького, Михайла Коссака, Максима Михаляка, Омеляна Огоновського,

Омеляна Партицького, Юліана Романчука, Корнила Сушкевича і Корнила

Устияновича. Вирішено було створити українську бібліотеку з читальнею і

щорічно видавати календар для народу.

 

Загальний збір "Просвіти" отримав привітання від українських

народовських громад Бережан, Тернополя, Перемишля, Станіславова і

Чернівців, від студентських товариств "Січ" і "Основа" у Відні. Вітальні

телеграми надійшли з Чехії, Сербії та Словаччини. Тим часом

москвофільське "Слово" назвало Товариство "польською інтригою".

 

Щоб роз'яснити мету Товариства, його виділ звернувся 11 лютого 1869 року

зі спеціальною відозвою до народу. У ній указувалося, що "поза школою не

знаходить українська дитина ніякого духовного корму, через котрий

самосвідомість, моральність і добробут у народі могли би чимраз більше

розвиватися".

 

Товариство працювало у складних умовах. Воно не мало приміщення, а тому

наради і засідання проводили вдома у К. Сушкевича або А. Вахнянина.

Плідно працювала просвітницька секція, шо розпочала видавати для народу

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ