UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль літератури в житті європейського суспільства доби Просвітництва (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3210
Скачало535
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Роль літератури в житті європейського суспільства доби Просвітництва”

 

Соціально-економічні перетворення доби Просвітництва вплинули на

духовний світ людей, змінили їхні духовні запити та ідеали. Велике

значення мало втілення нових суспільних ідей у літературі.

 

Разом з філософами-просвітителями прогресивні письменники закликали до

розвитку суспільства, заснованого на приватній власності. Найбільш

радикальні автори висували ідеї рівності людей у правах, стояли вище

соціально-верствової обмеженості та нерідко висловлювали ідеали,

популярні серед широких народних мас.

 

Просвітителі підпорядкували свою художню творчість завданню перебудови

суспільства, їхні твори носили глибокий філософський характер. У ряді

випадків — це своєрідні белетризовані філософські трактати. Звідси і

деяка раціоналістичність художньої творчості просвітителів. Борючись за

перебудову суспільства, утверджуючи принцип активного впливу художника

на громадську думку, вони створили нові жанри філософсько-політичного

роману, морально-політичної драми і гротескно-комедійного памфлету. При

цьому широко використовували літературні форми старих майстрів: памфлети

Лукіяна, філософську поему Лукреція, сатиричну літературу Ренесансу,

твори Еразма Роттердамського, Франсуа Рабле, Томаса Мора, яких вважали

своїми ідейними попередниками. Відстоюючи демократичні напрями

мистецтва, просвітителі ввели в літературу нового героя — простолюдина.

В якості позитивного образу митці оспівали і прославили його працю, його

мораль, співчутливо і проникливе показали його страждання. Викриваючи

сваволю панівних станів, вони сміливо вводили в літературу критичний

елемент. Вони дали світу твори високого політичного і художнього

значення.

 

У своїй творчості просвітителі-літератори використовували три основні

типи художнього мислення : класичний, романтичний і реалістичний.

 

Класицизм XVIII ст., незважаючи на безперечну свою схожість із

класицизмом XVII ст., все ж не був прямим нащадком останнього, а являв

собою принципово нове історико-художнє явище. Якщо класицизм XVII ст.

формувався в умовах консолідації націй, коли абсолютна монархія

відігравала значною мірою позитивну роль у суспільному житті, і не

піднімався до заперечення наявних суспільних відносин, то класицизм

XVIII ст. відзначався антифеодальною спрямованістю, оскільки він

розвивався в умовах, коли буржуазія готувалася до вирішального штурму

феодальних бастіонів.

 

Сентименталізм (від фр. «епіітепі — чуття) був своєрідною реакцією на

надмірний раціоналізм класицизму з його нехтуванням почуттями простої

людини. Ідеалам просвітницького класицизму, котрий виріс на ґрунті

"само-задоволеного" розуму, сентименталізм протиставив ідеал "природної

людини", складений з елементів утопії. Проте саме цей мотив-ідеал

захистив культуру Просвітництва від всевладдя логічного холодного

розуму, став запорукою розвитку її майбутнього.

 

Розуміння людини як такої, що живе за законами природи, стало відправним

моментом раціоналізму в його помірковано критичному варіанті.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ