РЕФЕРАТ
на тему:
“Життя і творчий шлях Рея Бредбері”
План
І. Біографія Рея Дугласа Бредбері.
ІІ. Передумови творчості
ІІІ. Загальний огляд творчості.
Біографія Рея Дугласа Бредбері.
Народився 22 серпня 1920 року в шпиталі на вулиці Сент-Джеймс-стріт 11,
в місті Уокіган, штат Ілінойс. Повне ім*я – Реймонд Дуглас (друге ім*я
на честь знаменитого актора Дугласа Фербенкса). Дід та прадід Рея,
нащадки першопоселенців – англійців, прибувших до Америки в 1630 році, в
кінці 19 сторіччя видавали дві ілінойські газети: (в провінції це
визначене положення в суспільстві і відомість). Батько – Леонард
Сполдінг Бредбері. Мати – Марі Естер Моберг, шведка за походженням.
З раннього дитинства Рей ріс в атмосфері великої, дружної сім*ї. Саме
завдяки цьому був написаний роман «Кульбабове вино» і пов*язаний з ним
спільними героями цикл оповідань. Взагалі з дитинства Бредбері багато що
перейшло в літературу, велика кількість його творів присвячена родичам.
Наприклад, книга «Ліки від меланхолії» присвячена батьку, а збірник
віршів “Коли слони останній раз в подвір*ї квітли” він наділив такою
присвятою: “Ця книга – в пам*ять моеї бабці Мінні Девіс Бредбері, і мого
дідуся Семюела Хінкстона Бредбері, і мого брата Семюела, і сестри
Елізабет. Всі вони давно померли, але я і зараз їх пам*ятаю”. Часто він
вставляє їх імена в свої оповідання. Спогадами про родину також навіяні
оповідання з циклу про чарівне сімейство(реально існуючий дядько Ейнар).
Сім*я Бредбері за дитинство і юність Рея кілька разів переїзджала. В
кінці кінців вона облаштовується в Лос-Анджелесі, але остаточно Уокіган
не покидає. Бредбері гарно вчиться в школі, але грошей на подальшу
освіту немає. Колись пізніше він напише ессе, про те, як він вчився в
бібліотеках… В біографіях Бредбері написано: освіта середня, з 1943 року
– професійний письменник.
Рей працює продавцем газет, а вільний час присвячує самовдосконаленню.
Він стає членом “Ліги наукових фантастів”.
В 1942 році вже починає жити на “письменницькі” гроші. 1947 рік стає
переламним в житті Бредбері – він одружується на продавщиці з книжкового
магазину – Меггі Маклюр.
Але напевне піком життя Рея стають 50-53 роки, коли два його твори –
“Марсіанські хроніки” і “451? за Фаренгейтом” виходять в друк.
Починається інше життя – тридцятитрьохрічний Рей Дуглас Бредбері стає
всесвітньо відомим.
Можна хіба що додати, що зараз Бредбері живе в Лос-Анджелесі, і в свої
81 досі боїться літаків і машин. Доктор литератури коледжа Уітье (
Каліфорнія). Досі плідно працює і далі дивує світ талантом, дитячою
душею, правдивістю…
Передумови творчості
“Жюль Верн був моїм батьком. Уелс – мудрим дядьком. Едгар Алан По
доводився мені двоюрідним братом, він як кажан вічно мешкав в нас на
темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс – мої брати і товариші. Ось і
вся моя рідня.
Ще добавлю, що моєю матір*ю, скорше за все, була Мері Уоллстонкрафт
Шеллі, авторка “Франкенштейна”.
Рей Бредбері.
Магія книги захопила Рея з різдва 1925 р., коли тітка подарувала йому
фантастичний комікс “Жив-був якось”. Потім вона прочитала хлопчині
книжки Л. Френка Баума про чарівну країну Оз, а матір познайомила з
оповіданнями Едгара По. Потім прийшла черга Едгара Райса Берроуза з його
захоплюючими романами про пригоди Тарзана в джунглях. А світ наукової
фантастики відкривається Рею в 1928 р., коли йому в руки потрапляє
перший випуск журнала Хьюго Гернсбека “Дивовижні історії” і він з
захопленням читає оповідання “Світ гігантських мурах”. З цього моменту
його уява стає заручницею “країни фантазії”…
Смерть вперше вражає Рея в 1926 р. Вмирає дідусь, потім малень-ка
сестричка Елізабет. В подальшому смерть стає однією з про-відних тем
письменника. «Смерть, – признається Бредбері, – це мій постійний бій. Я
вступаю з нею в бійку в кожному моєму новому оповіданні, повісті, п*єсі…
Смерть! Я буду змагатися з нею моїми творами, моїми книгами, моїми
дітьми, які можливо залишаться після мене».
Бредбері є одним з тих письменників, які в своїй фантастиці намагаються
спиратися на деякі вже розроблені технічні новинки. В молододості його
цікавили різноманітні виставки технічних новинок. Взагалі фантастика Рея
Дугласа в усьому є інтелектуальною, іноді навіть здається розпланованою.
Це твори високоосвіченої людини, яка цікавиться всім. Не дивно, адже
судячи з біографій, письменник ніколи не шкодував сил і часу на
духовне…
В одному з інтерв*ю на питання: «В якому віці ви почали писати?» – йде
відповідь: «В 12 років. Я не міг купити продовження «Марсіанського
воїна» Едгара Берроуза, адже ми були бідною сім*єю… і тоді я написав
свою власну версію». Так почалася літературна кар*єра однлго з
найвидатніших письменників ХХ століття…
Загальний огляд творчості
Ранні (в основному, “страшні”) оповідання Бредбері склали збірник
“Темний карнавал”(1947), частина їх увішла в збірник “Жовтнева країна”
(1955). Контрастом похмурим новелам, серед котрих виділяються: “Вітер”,
“Карлик”, “Коса”, “Маленький вбивця”, “Вогнений стовп”, “Урочна година”,
“Електростанція”, служать світлі оповідання з цикла про чарівне
сімейство: “Дядько Эйнар”, “Квітневі чари”, “Повернення додому”. До теми
інфернального Зла (зображується в поэтичному образі “людей осені”),
протистояти якому можуть лише знання і невинний дитячий сміх, Бредбері
повернувся в одній з кращих своїх книг, похмурій “карнавальній” феєрії
“Щось страшне насувається”. Дія її розвивається в заштатному
американському містечку, куди прибуває зловіщий власник “смертельніх
атракціонів” зі своєю свитою; ім*я власника – Dark (Темрява) – не
залишає сумнівів в намірах останнього; а проти Зла виступають улюблені
герої Бредбері – підлітки і батько одного з них, міський бібліотекар.
Всесвітня слава прийшла до Бредбері після публікації збірників,
пов*язаних між собою новел про завоювання Марса, “Марсіанські хроніки”.
Умовна форма хронік ніяк не зв*язує фантазію автора (як і останні
наукові дані про Марс), ведучого поетичну розповідь про руйнацію двох
культур , почавшуся з ксенофобії та взаємного нерозуміння; про трагічну
загибель мешканців Марса в результаті занесеної землянами епідемії ; про
“першопрохідницьку” діяльність зневажливих до чужої культури
американців; про загибель в результаті атомної війни залишенної їми на
Землі цивілізації; про новий старт цієї цивілізації на пустій
планеті-сусідці. Велика кількість новел цикла – наприклад, “Буде
ласкавий дощ”, в якій лаконічно показаний ідіотизм технологічної
цивілізації у відсутстність тих, хто її створив, – стали класикою НФ.
Особливий інтерес викликають новела “Ешер 2” і оповідання “Вигнанники”;
в них автор встає на захист літератури, мистецтва, фантазії, дива, над
якими занесений цензорський ніж раціоналіста. До “марсианського” циклу
відносяться також окремі оповідання: “Бетономішалка”, “Були вони смуглі
і золотоокі”, “Суничне віконечко”, “Синя пляшка”, “Посмішка” .
Іншою значною книгою Бредбері став роман-антиутопія “451? по
Фаренгейту”. Тема захисту культури від американського прагматизму
доведена в романі, побудованому на класичних прикладах Замятіна ,
О.Хакслі и Д.Оруелла, до логичного кошмару: в світі майбутнього
пожежні-карателі спалюють книги, визнані шкідливими всі до одної и
замінені в побуті “говорячими стінами” . Фіналом світу, спалюючого
Книгу, стає ядерна війна, а вцілілі в лісах дисиденты-вигнанники
(“люди-книги”) зберігають догораючу свічу знання, вывчив всі заборонені
книги напам*ять. Цій же темі присвячене оповідання “Фенікс”.
Однак талант Бредбері-письменника з найбільшою силою проявляється в
жанрі новели; сотні написаних їм оповідань включені в такі збірники:
“Людина в картинках”, “Золоті яблука Сонця”, “Ліки від меланхолії”, “Р
– значить ракета”, “Машини щастя”, “Найкраще у Бредбері”, “К – значить
космос”, “Я співаю тіло електричне”, “Запівніч”, “Духі назавжди”, “Казки
про динозаврів”, “Тойнбі”, “Класичні історії” та “ Класичні історії 2″.
Багато оповідань присвячені дітям; Бредбері не ідеалізує їх, а
намагається показати обидві їх сторони, добру и злу. В класичному
оповіданні “Вельд” діти є маленькими потворами, які не зупиняться перед
вбивством батьків заради можливості і далі дивитися в “телеящик”
майбутього. Дитяча жорстокість проявляється також в оповіданнях “Дитячий
майданчик” та “Все літо в один день”); в останньому – як і в оповіданні
“Нескінчений дощ” – події розгортаються на вічно дощовій Венері.
Навпаки, віра в дітей, любов и гуманізм пронизують інші оповідання-
“Канікули”, “Берег на заході, “Здраствуй і прощавай”,
“Хлопчик-невидимка”, “Ракета”, “Подарунок”, “Про тіло електричне я
співаю”. Парадоксальній долі малюка зі світу інших вимірів присвячене
оповідання “Дитина завтра”. Дітям присвячені також ліричні мініатюри –
“Озеро” і “Подарунок” .
В багатьох оповіданнях Бредбері виглядає пристрастним “космістом”,
зоряним романтиком, який сприймає сунущу космичну експансію людства
скорше як поетичний символ (біблійний Новий Прихід або перейнятий з
американської історії Фронтир). Пафосом першопрохідництва проникнені
оповідання: “Ікар Монгольф*е Райт”, “Кінець початкової пори”,
“Космонавт”, “Золоті яблука Сонця”. Разом з тим освоєння космосу може
закінчитись драматично. Звичайний метеорит перериває життя героєв
“Калейдоскопа” ; в оповіданні “Тут можуть водитися тигри” “жива” планета
має оборонятись від апетитів землян; на далеких планетах їх також можуть
підстерігати автоматичне “Мертве місто” і чужа кривава історія , –
“Сплячий в Армагедоні”.
В гострому памфлеті “Вітер з Геттисберга” вбивця здійснює замах на
робота – копію Авраама Лінкольна ; а в “Пішоході” людину арештовують
тільки за те, що він вздумав вночі прогулятися пішки. Подорожам в часі
присвячені: класичне оповідання “И грянув грім” герой якого, роздусив
метелика в доісторичному минулому, трагічно і невідворотньо змінив
власне теперішнє; “Про скитання вічні і про Землю”: американський
письменник початку століття Томас Вулф за мить до смерті перенесений в
майбутнє, де йому немає рівних. Неможливість торгувати чудом,
“відкритість” його тільки для бессрібників розуміють герої “Диковинного
дива”. Одна з найбільш трагичних новел Бредбері – “Ревун”, в якій
останній залишившийся в океані викопний ящер пливе на зов маяка, бачачи
в ньму раптово знайденного родича…
Талант Рея Бредбері незвичайний і багатогранний. В кожному з його героїв
він сам – немолода вже людина з душею дитини…
Список використаної літератури
Рей Бредбері «Марсіанські хроніки». – К.: «Дніпро»,1988 р.
«Фантастика Рея Бредбери». – М.: «Знание», 1963 г.
Рэй Бредбери (Серия научной фантастики). – Кишинев: «Штиинца», 1985 г.
Рэй Брэдбери «В дни вечной весны». – М.: «Известия», 1982 г.
Рэй Брэдбери «О скитаньях вечных и о Земле». – М.: «Правда», 1987 г.
Бредбері Рей “Найкращий із часів”
К.: “Молодь”, 1987р.
Бредбері Рей Дуглас “451? за Фаренгейтом”
К.: “Веселка”, 1985
PAGE
PAGE 8
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
