UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжузеппе Гарібальді. Об’єднання Італії (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9192
Скачало883
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Джузеппе Гарібальді. Об’єднання Італії”

 

ПЛАН

 

1. Джузеппе Гарібальді – як один з національних героїв Італії

 

2. Об’єднання Італії в головних подіях і датах

 

3. Використана література

 

1. Джузеппе Гарібальді – як один з національних героїв Італії

 

Джузеппе Гарібальді народився у французькому місті Ніцці в родині

італійського моряка. У 15 років під керівництвом батька він почав

нелегку морську службу.

 

У той час Італія був роздроблений на кілька невеликих держав, північні з

який знаходилися під австрійським пануванням. У гущавині італійського

народу і насамперед у середовищі інтелігенції і молоді зріли ідеї

об'єднання Італії в єдину незалежну державу.

 

Італійський революційний рух породив таку організацію як "Молода Італія"

на чолі з Джузеппе Мадзіні, що почала свою підпільну діяльність спочатку

в П'ємонті та Сардінському королівстві. Капітан торгового судна Джузеппе

Гарібальді також примкнув до "Молодої Італії".

 

Однак перший досвід участі в збройному революційному виступі закінчився

для нього жалюгідно. У 1834 році судновласник Гарібальді брав участь у

невдалому повстанні в Генуї і був заочно присуджений австрійським

військовим судом до страти. Йому довелося, як і багатьом італійським

революціонерам, бігти за океан, у Південну Америку, і знайти там нову

батьківщину.

 

Там він більш 10 років воював за незалежність республіки Ріу-Гранде і

республіки Уругвай. Першу він захищав у посаді капітана капера від

Бразилії, другу республіку, що збереглася до наших днів, - від

сусідньої, більш сильної Аргентини. У латиноамериканських війнах

революціонер-емігрант Гарібальді удосконалював мистецтво польового

командира, що так стало в нагоді йому в майбутньому на італійській

землі.

 

У свій загін Джузеппе Гарібальді брав на службу переважно

співвітчизників-італійців, яких виявилося чимало на півдні Латинської

Америки. Для них він увів незвичайну військову форму - червоні сорочки.

 

Довідавшись, що на батьківщині знову оживився революційний рух, відомий

в історії як "Рісоржименто" і почалася революція, Джузеппе Гарібальді з

групою однодумців повернувся в Італію і незабаром там сформував

добровольчий загін "червоносорочечників" чисельністю в 3 тисячі чоловік.

На чолі цього загону брав участь у боях на території Північної Італії і

Південної Швейцарії. Ця війна виявилася короткочасною і малоуспішною для

італійського війська. Після боїв в Альпах Гарібальді довелося втікати у

Швейцарію.

 

У 1849 році під керівництвом революціонерів-демократів Мадзіні і

Гарібальді в Римі була скинута влада папи Пія IX і проголошена Римська

республіка.

 

Командир 5-го легіону "червоносорочечників" став одним з організаторів і

керівників оборони Рима від французьких експедиційних військ під

командуванням генерала Удіно, що, висадившись в Чівітавеккья, осадили

Вічне місто.

 

3 липня того ж року Джузеппе Гарібальді на чолі п'яти тисяч своїх бійців

залишив Рим.

 

Після падіння Римської республіки Гарібальді в липні 1849 року очолив

4-тисячний загін добровольців-"червоносорочечників", який відправився на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ