UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМикола Вороний (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9674
Скачало1963
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Микола Вороний

 

(6 грудня 1871 — 7 червня 1938)

 

Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім — Арлекін, Віщий

Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко та

інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер Дніпропетровщина) — 7

.VI. 1938) — український поет, театрознавець, перекладач. Народився в

сім'ї ремісника. Батько — К. П. Вороний походив з кріпаків, мати — О. Д.

Колачинська — з роду освітнього діяча 17-18 століття, ректора Київської

академії П. Колачинського.

 

Навчався в Харківському реальному училищі, пізніше — в Ростовському

реальному училищі, звідки був виключенний за зв'язки з народниками,

читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під

наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів

Росії. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах

(філософський факультет). У Львові зблизився з І. Франком, який справив

великий вплив на формування його світогляду, літературно-естетичних

поглядів.

 

Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка,

режисером українського театру товариства "Руська бесіда", в редакції

журналу "Життє і слово", де вів рубрику "Вісті з Росії".

 

Допомагав І. Франкові у виданні газети "Громадський голос" і "Радикал",

деякий час був неофіційним редактором журналу "Зоря". З 1897 — актор

труп М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших, 1901

залишив сцену і служив в установах Єкатеринодара, Харкова, Одеси,

Чернігова. В 1910 році оселився в Києві, працював у театрі М.

Садовського, викладав у театральній школі. Жовтневої революції Вороний

не сприйняв і в 1920р. емігрував за кордон. Жив у Варшаві, де зблизився

з польськими письменниками Ю. Тувімом і Л. Стаффом, невдовзі переїхав до

Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті

імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи. Після повернення

в Україну (1926) вів педагогічну і театрознавчу діяльність. Перші

поетичні твори написав ще навчаючись у Харківському реальному училищі.

Друкуватися Вороний почав у 1893 (вірш "Не журись, дівчино").

 

Публікувався в періодичних виданнях "Зоря", "Літературно-науковий

вістник", "Засів", "Дзвін", "Сяйво", "Рада", в антологіях, збірниках,

декламаторах початку 20 століття: "Акорди", "Українська муза", в

альманахах "Складка", "За красою", "Дубове листя", "На вічну пам'ять

Котляревському", "Багаття" та інших. У 1901 в "Літературно-науковому

вістнику" опублікував відкритий лист програмного характеру, де закликав

письменників до участі в альманасі, "який змістом і формою міг би хоч

трохи наблизитись до нових течій і напрямів сучасних літератур".

 

У виданому ним альманасі "З-над хмар і долин" (Одеса, 1903) поряд з

модерними поезіями були представлені твори поетів, що гостро виступали

проти декадансу, "чистого мистецтва" та інших течій у літературі і

мистецтві, — І. Франка, П. Грабовського, Лесі Українки, М. Старицького,

В. Самійленка та інших. Перша збірка Вороного "Ліричні поезії" вийшла

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ