UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТворчість Івана Величковського (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5676
Скачало380
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Творчість Івана Величковського

 

Серед багатьох білих плям на карті історії старожитнього українського

письменства особливу увагу дослідників має привернути література XVII —

XVIII ст.

 

Іван Величковський — поет дуже цікавий. Саме поет, а не віршописець. Бо

наділила його природа щирою іскрою художнього таланту — здатністю зірко

вдивлятися у світ, гостро і парадоксально осмислювати його, відливати

свої думки у місткі асоціації, колоритні образи, влучні дотепи.

Віртуозно володіючи словом і віршем, він полюбляв експериментувати,

шукати і розробляти нові й незвичні літературні форми. Це була типова

людина епохи барокко — ренесансна життєрадісність і життєлюбність

поєднувалась у ньому з глибокою, щирою релігійністю, а це породжувало

внутрішню суперечливість його душевного світу, його індивідуальну

душевну драму, хоч і живило потужною енергією його творчість. Цікавий

він ще й тим, що не займав високих посад, не мав поважних титулів і,

бувши освіченою людиною, лишався все життя рядовим орачем рідної

культурної ниви. Належав Іван Величковський до того кола діячів, яке

гуртувалося біля таких тодішніх культурно-ідеологічних та церковних

проводирів, як Лазар Баранович і Варлаам Ясинський. Його літературна

діяльність тісно зливається з літературною діяльністю не тільки цих

тодішніх «стовпів» українського церковного, політичного і культурного

життя, але й з літературною діяльністю їхніх молодших сучасників,

зокрема Дмитра Туптала та Стефана Яворського.

 

Про особу Івана Величковського, про його життєві віхи, про побутовий

грунт його творчості, як і про саму цю творчість, історія української

літератури знає ще дуже мало.

 

З останнього десятиліття поетового життя маємо дві підписані його іменем

книжечки віршів. Першу з них — «Зеґар з полузеґарком» — автор датує

1690-м роком, другу — «Млеко» — роком 1691-м.

 

Вірші «Зеґара з полузеґарком», звичайно, могли бути створені й раніше.

Але коли року 1690-го архімандрит Києво-Печерської лаври Варлаам

Ясинський обирається митрополитом, Іван Величковський, прагнучи

відзначити цю подію, оформляє їх у «книжицю» і офірує її

«новоконсекрованному пастыре※. За давньою книжною традицією поет пише

у посвяті: «Да не явлюся пред преосвященством Вашим, паном и пастиром

моим, тощ, два пекторалики — єдин цЂлый, а другій полузеґаровый —

приношу преосвященству Вашему, ясне в богу преосвященный архієрею. В

правдЂ, не зе злота, a нЂ з сребра, але з подлого ума моєго, нЂбы з

твердого желЂза, составленныє».

 

Видимо, Іван Величковський офірує свої вірші новому митрополитові не з

обов’язку і не з бажання звернути на себе увагу та заслужити

прихильність найвищого церковного начальства. Він керується якимись

іншими, не офіційними і не меркантильними міркуваннями.

 

У посвяті поет звертається до митрополита як до свого «великого

добродія», називаючи його «мнЂ велице милостивим паном». У нього, отже,

були якісь підстави саме так іменувати Варлаама Ясинського, Це

підтверджується аналізом другого зшитка Софійського збірника, З листів,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ