UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМикола Зеров (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2667
Скачало608
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Микола Зеров”

 

Микола Зеров - представник українського неокласицизму. Визначний

перекладач, лiтературознавець, вiн мав високорозвинений естетичний смак,

багату ерудицiю, тонкий розум i неабиякий поетичний хист. Вiн бачив

культурно-iсторичну пiсню українського вiдродження у тому, щоб переймати

i розвивати кращi зразки європейської культури.

 

Класична пластика, i контур строгий,

 

  I логiки залiзна течiя -

 

   Оце твоя, поезiє, дорога.

 

    Леконт де Мiль, Жозе Ередiя,

 

    Парнаських зiр незахiдне сузiр'я

 

    Зведуть тебе на справжнi верхогiр'я.

 

М.Зеров народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині.

Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної

освіти. Микола Зеров учився в Охтирській гімназїї до 1903, середню

освіту завершив 1908 року в київській гімназії. Закінчив з хорошими

оцінками історико-філологічний факультет Київського університету. До

1917 року вчителював у Злотопільській, а з 1917 — в 2 Київській

гімназії. Водночас бере активну участь в українському літературному

житті, що вийшло з підпілля в революції 1917, виступає якч критик,

редагує зразково бібліографічний журнал “Книгар” (1919 — 1920). Упродовж

1920-их років був професором літератури в Київському університеті,

співробітником Академії наук, редактором багатьох книжкових видань.

Друкуватися почав 1912 в журналі “Світло”, з 1913 року був

співробітником газети “Рада”. З першими поезіями (переклади) виступив

1918 року.

 

Микола Зеров майстерно володiв поетичною формою сонету, хоч будучи

людиною сором'язливою, зауважував, що його вiршам притаманна синтаксична

одноманiтнiсть, обмеженiсть лексики. По-моєму, в поезiї М. Зерова

довершенiсть i зрiлiсть думки знайшла вiдповiдну форму. Вона вiдточена,

як дiамант найвищої проби. Його iм'я з повним правом можна поставити

поряд з великими майстрами сонету: Гете, Шекспiра, Рильського. Вiн був

надто вимогливим як до iнших, так i до себе. Нещадно таврував неуцтво,

примiтивiзм, був лицарем справжньої культури, пiдтримував прогресивнi,

цiкавi творчi пошуки талановитої молодi. До останньої хвилини життя

служив своїй Музi.

 

1935 року, висланий до концтабору на Соловки, втративши єдиного сина,

свободу, продовжував писати сонети i далi працював над перекладом

Вергiлiєвої "Енеїди".

 

Поета хвилювали теми, сюжети свiтової лiтератури. Сонети "Олександрiя",

"Аргонавти", "Чистий четвер", "Обри" ознайомлюють нас зi сторiнками

грецької, єврейської, готської культур. Та з не меншим трепетом вiн

звертається i до сторiнок слов'янської iсторiї: "Князь Iгор", "Сон

Святослава", "Кулiш". Читаєш i мимоволi думаєш, що це не тiльки про

згорьованого Святослава, а й про свою чорну долю пише поет. До речi,

епiтет чорний лише двiчi використано у цiй поезiї.

 

Я бачив сон. Важенних перел град

 

На груди сипали менi, старому,

 

Вдягали в довгу чорну паполому,

 

Давали пити не вино, а чад

 

    .......

 

   Нiч мiсячна кругом, така студена,

 

   Антена гнеться, як струнке стебло,

 

   I чорний день дзвонить в стремена.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ